|
|||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Теоретична частина. Технологія виготовлення керамічних виробів полягає у формуванні їх із вихідних порошкоподібних матеріалів різними методами й спіканні (випалюванням) для
Технологія виготовлення керамічних виробів полягає у формуванні їх із вихідних порошкоподібних матеріалів різними методами й спіканні (випалюванням) для надання каменеподібного стану. Керамічні вироби широко застосовуються в металургійній, машинобудівній, радіотехнічній та інших галузях промисловості. В металургійній промисловості як вогнетривкі футерувальні матеріали застосовують динасові, високоглиноземисті, шамотні, магнезіальні й вуглецеві вогнетриви. Кераміку з чистих оксидів (алюмінію, берилію, магнію, кальцію, хрому, діоксиду цирконію та ін.) широко застосовують у різних галузях промисловості. Такі вироби мають високі температуру плавлення (понад 2000 °С), корозійну й термічну стійкість і діелектричні властивості. Кераміка з оксиду алюмінію {корундова) має високу міцність, яка зберігається за високих температур, хімічно стійка, відмінний діелектрик. Вироби з неї широко використовують у різних галузях техніки: різці, що працюють за великих швидкостей різання, калібри, фільєри для протягування сталевого дроту, деталі високотемпературних печей, підшипники пічних конвеєрів, деталі насосів, запальні свічки в двигунах внутрішнього згоряння. Кераміку зі щільною структурою використовують як вакуумну, з пористою — як термоізоляційний матеріал. У корундових тиглях виплавляють різні метали, оксиди, шлаки. Корундовий матеріал мікроліт (ЦМ-332) має значно кращі властивості, ніж інші інструментальні матеріали: його густина — до 3960 кг/м3, твердість — HRA 92...93 і червоностійкість — до 1200 °С. З мікроліту виготовляють різцеві пластинки, фільєри, насадки, сопла, матриці тощо. Кераміка з оксиду цирконію слабокислотної або інертної природи має низький коефіцієнт теплопровідності. Рекомендовані температури застосування — 2000...2200 °С. Її використовують для виготовлення вогнетривких тиглів для виплавляння металів і сплавів, як теплову ізоляцію печей, апаратів і реакторів, як покриття металів для захисту їх від дії температур. Кераміка з оксидів магнію й кальцію стійка проти дії основних шлаків різних металів, у тому числі й лужних. її термічна стійкість низька. Оксид магнію за високих температур леткий, а оксид кальцію здатний до гідратації навіть на повітрі. З такої кераміки виготовляють тиглі; крім того, MgO застосовують для футерування печей, пірометричної апаратури тощо. Кераміка з оксиду берилію характеризується високою теплопровідністю, що забезпечує їй високу термостійкість. Міцнісні властивості матеріалу невисокі. Оксид берилію має здатність розсіювати іонізуюче випромінювання, має високий коефіцієнт сповільнення теплових нейтронів. Застосовується для виготовлення тиглів для виплавляння деяких чистих металів, як вакуумна кераміка в ядерних реакторах. Кераміка з оксидів торію й урану має високу температуру плавлення, але характеризується високою густиною й радіоактивністю. Ці види кераміки використовуються для виготовлення тиглів для виплавляння родію, іридію та інших металів, у конструкціях електропечей (Th02), для тепловидільних елементів в енергетичних реакторах (U02). Безкиснева кераміка — це тугоплавкі сполуки металів із вуглецем (МеС) — карбіди, з бором (МеВ) — бориди, з азотом (MeN) — нітриди, з кремнієм (MeSi) — силіциди, із сіркою (MeS) — сульфіди. Ці сполуки характеризуються високими вогнетривкістю (2500...3500 °С), твердістю (досягає твердості алмазу) й зносостійкістю в агресивних середовищах. Матеріали мають високу крихкість. Опір окисненню (окалиностійкість) карбідів і боридів становить приблизно 900... 1000 °С. Силіциди здатні витримувати температуру 1300...1700 °С. Із карбідів широко застосовуються карбід кремнію — карбо-корунд (SiC). Він має високі жаростійкість (1500... 1600 °С), кислотостійкість, твердість і нестійкий у лужних середовищах. Використовується як нагрівальні стержні, захисні покриття графіту, абразив. Бориди мають металеві властивості; їхня електропровідність дуже висока. Вони кислото- й зносостійкі, тверді. Нітриди є неметалевими високотермостійкими матеріалами, мають низькі тепло- й електропровідність. За звичайної температури це ізолятори, а за високих — напівпровідники. З підвищенням температури коефіцієнт лінійного розширення й теплоємність підвищуються. Твердість і міцність нітридів менші, ніж карбідів і боридів. У вакуумі за високих температур вони розпадаються, стійкі проти окиснення й дії металевих розплавів. Силіциди відрізняються від карбідів і боридів напівпровідниковими властивостями, окалиностійкістю, вони стійкі проти дії кислот і лугів. їх можна застосовувати за температури 1300... 1700 °С. Наприклад, зі спеченого силіциду молібдену (MoSi2) виготовляють лопатки газових турбін, соплові вкладиші двигунів; його використовують як твердий мастильний матеріал для підшипників, захисних покриттів тугоплавких металів від високотемпературного окиснення. Із сульфідів найширше застосовується дисульфід молібдену (MoS2), що має високі антифрикційні властивості. Його використовують як сухий вакуумостійкий мастильний матеріал. Робочі температури на повітрі — від -150 до 435 °С, у вакуумі — до 1100 °С, в інертному середовищі — до 1540 °С.
Хід роботи:
- заповнити таблицю.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |