АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Дисципліна: «МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ»
№ теми
| Назва теми
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1
| Тема 1.
| Вступ. Дидактичні основи методології дослідження соціальних комунікацій
Предмет і завдання курсу "Теорія досліджень соціальних комунікацій". Основні джерела вивчення навчальної дисципліни. Методологічні праці провідних науковців. Значення методології дослідження соціальних комунікацій в системі підготовки магістрів за спеціальністю «Журналістика».
Завдання/питання:
1. Стисло описати дидактичні основи методології дослідження соціальних комунікацій
2. Законспектувати підрозділ «Методи дослідження соціальних комунікацій» із навчального посібника О. М. Холода «Соціальні комунікації: соціо- та психолінгвістичний аналіз» (Львів: ПАІС, 2011. – С. 16-17).
Визначити значення методології дослідження соціальних комунікацій в системі підготовки магістрів за спеціальністю «Журналістика».
| Тема 3.
| Поняття методу і методології
Поняття «метод». Поняття «методологія». Порівняння понять «метод» і «методологія» у працях українських і зарубіжних дослідників.
Завдання/питання:
1. Подати порівняльну характеристику тлумачення понять «методи» і «методологія», використовуючи праці українських та зарубіжних дослідників.
Пояснити значення точного тлумачення згаданих термінів для здійснення фахового аналізу явищ і процесів соціальних комунікацій.
| Тема 3.
| Методи емпіричного дослідження. Методи як емпіричного, так і теоретичного дослідження. Методи теоретичного дослідження в соціальних комунікаціях.
Спостереження – цілеспрямоване, організоване сприйняття предметів і явищ. Експериментальний опис спостереження. Кількісний опис і проведення різних вимірювальних процедур. Вимірювання як порівняння об'єктів. Експеримент як спостереження в спеціальних контрольованих умовах. Формалізація як прийом теоретичного мислення. Специфічний метод побудови теорії – аксіоматичний метод. Статистичні методи. Методи сходження від абстрактності до конкретного.
Завдання/питання:
1. Розтлумачити метод спостереження і шляхи його використання при аналізі соціальних комунікацій.
2. Довести, що під час вивчення соціальних комунікацій варто звертатись до методу кількісно-якісного аналізу.
Описати специфічний метод побудови теорії – аксіоматичний метод.
| ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2
| Тема 4.
| Загальнонаукові методи дослідження соціальних комунікаціях
Аналіз і синтез – провідні загальнонаукові методи. Абстрагування (ідеалізація) як відволікання від ряду властивостей і відносин явища, що вивчається, з одночасним виділенням тих властивостей і відношень, що нас цікавлять. Узагальнення як прийом мислення, в результаті якого встановлюють загальні властивості і ознаки об'єктів. Індукція і дедукція як логічні операції. Аналогія як прийом пізнання. Моделювання – вивчення б'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміщає оригінал в певних аспектах, що цікавлять дослідника.
Завдання/питання:
1. Назвіть основні ознаки методів аналізу і синтезу.
2. Схарактеризуйте методи абстрагування.
Поясніть, коли варто звертатись до методів індукції і дедукції під час аналізу соціальних комунікацій.
| Тема 5.
| Форми наукового знання в дослідженні соціальних комунікацій. Критерії їхньої істинності в дослідженні соціальних комунікацій.
Факт як явище дійсності і науковий факт. Наукові проблеми і наукова гіпотеза. Категорії науки – найзагальніші поняття теорії. Закони науки, що відображають істотні зв'язки явищ у формі теоретичних тверджень. Наукові принципи, наукові концепції, наукова теорія. Наукова картина світу як система наукових теорій, що описує реальність. Критерії розмежування наукових і псевдонаукових ідей. Раціональний принцип. Принцип верифікації. Принцип фальсифікації.
Завдання/питання:
1. Описати факт як явище дійсності і науковий факт.
2. Розрізнити наукові принципи, наукові концепції, наукова теорія.
Назвіть критерії розмежування наукових і псевдонаукових ідей.
|
Система
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | Поиск по сайту:
|