Інструкція по експлуатації автоматичних камер схову самообслуговування на залізничних вокзалах

1.2. Автоматична камера схову самообслуговування (АКСС) - це металева конструкція з дев'яти ізольованих самостійних комірок, розташованих у три яруси. Кожна комірка має дверці, на яких розміщені шифратор, механізм для прийняття жетону, замок.

1.3. На залізничних станціях (вокзалах) автоматичні камери схову самообслуговування надаються пасажирам для короткочасного (протягом двох діб) зберігання ручної поклажі.

На адміністрацію станції (вокзалу) покладається охорона секцій автоматичних камер схову з речами та контроль за справністю пристроїв комірки.

Правове регулювання зберігання речей у камерах схову органі­зацій, підприємств транспорту здійснюється ст. 972 ЦК України, а також низкою підзаконних актів, які приймаються Міністерством транспорту України, зокрема Правилами користування автоматич­ними камерами схову самообслуговування, затвердженими, п. 3.2 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України,, пунктами 123-124 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, тощо. На відносини які виникають за цим договором поширюється дія Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р.

Договір зберігання в АКСС має певну специфіку, що пов'язана із подвійною правовою природою цього договору. Він має властивості як договору зберігання, так і договору найму (оренди), тому в ч. 6 _ст. 972 ЦК України вказується, що до цього договору застосовують­ся положення про майновий найм (оренду).

Договір зберігання у камерах схову організацій, підприємств транспорту є двостороннім, реальним, відплатним. Також його можна охарактеризувати як публічний, оскільки зач. 1 ст. 972 ЦК України камери схову загального користування, що перебувають у віданні організацій, підприємств транспорту, зобов'язані приймати на зберігання речі пасажирів та інших осіб незалежно від наявності у них проїзних документів.

Сторонами цього договору є організація чи підприємство тран­спорту, що виступає як професійний зберігач, і поклажодавець, яким може виступати пасажир або інша фізична особа.

Предметом зберігання може бути ручна поклажа у будь-якій упаковці, незалежно від її виду (валіза, кошик, рюкзак, бай­дарки в розібраному вигляді, лантухи, вузли тощо). Деякі речі (на­приклад, пальто, лижі, ранець, ковзани) можуть бути прийняті без упаковки. Фрукти, овочі, ягоди, гриби та інші сільськогосподарські продукти приймають на зберігання у будь-якій тарі, яка гарантує їх зберігання при перенесенні (слід мати на увазі, що транспортні організації не несуть відповідальність за природне псування зданих на збереження продуктів, які швидко псуються). Виявлені під час приймання дефекти упаковки ручної поклажі мають бути усунені власником або спеціально застережені в акті, підписаному комір­ником.

Вага окремого місця ручної поклажі на залізничному транспорті не повинна перевищувати 50 кг. Крім того, кожна одиниця покла­жі повинна мати пристрій для перенесення. Речі вагою більш як 50 кг або великогабаритні, які не поміщаються в автоматичні камери схову, а також телевізори, холодильники, пральні машини тощо, приймають до схову в спеціально виділених камерах схову великогабаритних речей або в багажні камери.

Забороняється здавати і приймати до зберігання тварин і пта­хів, вогнепальну зброю, вибухові, вогненебезпечні, легкозаймисті, їдкі та отруйні речовини, речі, що можуть зіпсувати або забруднити речі інших пасажирів, а також грошові суми, облігації, документи й інші коштовності.

Плата за зберігання стягується залежно від кількості місць ручної поклажі, їх габаритів та вартості оцінки, заявленої поклажо-давцем на момент укладання договору.

Строк, протягом якого камера схову зобов'язана зберігати річ, встановлюється правилами, що видаються відповідно до транспорт­них кодексів (статутів), або за домовленістю сторін. Якщо сторона не забрала річ у встановлені строки, камера схову зобов'язана збері­гати її протягом трьох місяців. Зі спливом цього строку річ може бути продана у порядку, встановленому законом (ч. 4 ст. 972 ЦК України). Так, на залізничному транспорті речі, які здані до камери схову, зберігаються там дві календарні доби, а потім їх передають на зберігання до загального складського приміщення станції. Якщо протягом 30 діб власник не забере свої речі, то вони підлягають реа­лізації згідно з законодавством України.

На підтвердження прийняття речі на зберігання до камери схову (крім АКСС) поклажодавцю видається квитанція та (або) номер­ний жетон. У разі втрати квитанції або номерного жетона річ, зда­на до камери схову, видається поклажодавцеві після надання дока­зів належності йому цієї речі.

При користуванні АКСС працівником транспортної організації видається жетон, який опускається поклажодавцем в жетоноприй-мальник камери схову.

У разі втрати квитанції або номерного жетона річ, здана до ка­мери схову, видається поклажодавцю після надання доказів належ­ності йому цієї речі. Вартість втраченого жетона сплачується по­клажодавцем.

Відповідальність сторін. Збитки, завдані поклажодавцеві внас­лідок втрати, нестачі або пошкодження речі, зданої до камери схову, відшкодовуються протягом доби з моменту пред'явлення вимоги про їх відшкодування у розмірі суми оцінки речі, здійсненої при пе-реданні її на зберігання (ч. З ст. 972 ЦК України).

Поиск по сайту: