Організація соціально-педагогічної взаємодії у роботі з учнями групи ризику

Соціальний педагог, орієнтуючись на цілі й завдання програми, є посередником між учнем й освітнім закладом, сім'єю, середовищем, фахівцями різних соціальних служб, відомств й адміністративних органів. Він призначає спільно з комісією у справах неповнолітніх, управлінням освіти й керівництвом школи відповідальних осіб, організовує реалізацію індивідуальних соціально-педагогічних програм, організовує, координує, контролює та бере участь в реалізації групових програм. Соціальний педагог відстежує результати діяльності та інформує:

- комісію у справах неповнолітніх – про результати взаємодії міжвідомчих структур щодо реалізації індивідуальних програм, виконаних на замовлення комісії;

- директора школи – про хід виконання програм;

- педагогічний колектив – про результати взаємодії внутрішньошкільних структур щодо виконання програм;

- начальника управління освіти міста, району – про результати взаємодії внутрішньошкільних структур виконання програм.

Соціально-педагогічна взаємодія є координацією професійних зусиль фахівців для забезпечення ефективності роботи з дітьми групи ризику (класних керівників, адміністрації школи тощо)..

Класний керівник подає соціальному педагогу такі дані про дитину групи ризику:

- участь учня у громадському житті класу;

- прийнятні (позитивні) якості особистості;

- взаємини з однолітками;

- дозвіллєві переваги (чим любить займатися у вільний час);

- вплив сім'ї;

- поведінку в конфліктних ситуаціях;

- результати виховної роботи з дитиною.

Соціальний педагог:

- аналізує всі відомості;

- проводить консультації, співбесіди з школярем, сім'єю, однокласниками, вчителями-предметниками;

- відвідує уроки вчителів, з якими в дитини є проблеми;

- ставить соціальний діагноз;

- залучає до співпраці психолога, спільно з яким, у разі необхідності, приймаються рішення про направлення учня на реабілітацію до відповідних установ.

Заступник директора з виховної роботи у разі відсутності позитивного результату роботи, проведеної класним керівником, соціальним педагогом і психологом, організовує педагогічний консиліум за участю вчителів-предметників, класного керівника, соціального педагога, психолога школи.

Директор школи здійснює координацію зусиль всіх учасників взаємодії, у разі необхідності приймає рішення:

- про запрошення учня з батьками на засідання Ради з профілактики;

- клопотання про складання протоколу на батьків у разі ухилення від виконання батьківських обов'язків;

- направлення школяра на засідання комісії у справах неповнолітніх;

- винесення питання на педраду для обговорення та прийняття колегіального рішення.

Робота з сім’єю, в якій виховується дитина групи ризику. Робота з батьками починається із збору відомостей про сім’ю: її склад, кількість дітей в сім’ї, матеріальні й побутові умови, дозвілля, інтереси сім’ї, відношення до праці, освіта, особливості стосунків між членами родини. Така інформація може допомогти при пошуку форм й методів роботи з батьками учнів.

Соціальний педагог здійснює такі види соціально-педагогічної допомоги сім’ям, де виховується дитина групи ризику: лекційно-просвітницьку, консультаційно-рекомендаційну, корекційну діяльність у формі групової або індивідуальної роботи.

Лекційно-просвітницька робота проводиться з батьками й вчителями. Вона передбачає з’ясування поведінки дитини певної вікової категорії, основних вікових психолого-педагогічних ситуацій, труднощів і проблем кожного вікового періоду, а також загальних рекомендацій, що стосуються їх усунення.

Консультаційно-рекомендаційна робота з батьками учнів при діагностиці характеру й причин труднощів, які переживає учень. Зустрічі з батьками дозволяють досягнути таких цілей:

– детально обговорити характер, рівень і причини неадекватної поведінки учня, умовно прогнозувати очікувані результати корекційного впливу;

– спільно розробити систему конкретних заходів щодо надання допомоги або реалізації спеціальної програми в умовах школи й сім’ї;

– обговорити сімейні виховні проблеми батьків, їх ставлення до особливостей в поведінці дитини, спланувати при потребі подальші зустрічі з батьками.

15.4. Документація соціального педагога у роботі з дітьми групи ризику

Проведена робота з дітьми групи ризику повинна відображатися у журналах щоденного обліку роботи, журналах корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, протоколах індивідуальних та групових консультацій (для батьків, учнів, педагогів), індивідуальних картках соціально-педагогічного супроводу.

Обов’язковими є папка «Індивідуальні картки дітей, які стоять на внутрішньошкільному обліку (ДНЗ), дітей групи ризику», папка «Методичні матеріали для роботи з дітьми, які стоять на внутрішньошкільному обліку»

Папка «Індивідуальні картки дітей, які стоять на внутрішньо шкільному обліку школи (ДНЗ)» повинна бути окремо у практичного психолога, окремо у соціального педагога. Матеріали зберігаються до досягнення такими учнями 18 років.

Зміст папки

«Індивідуальні картки учнів, які стоять на внутрішньошкільному обліку школи»

1. Список учнів, які стоять на внутрішньому обліку, затверджений директором школи (окремо по різних категоріях: схильних до правопорушень, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, схильних до бродяжництва та жебрацтва, проявів жорстокості та насилля, мають проблеми в поведінці, ознаки емоційних розладів, схильні до аутоагресивної, самоушкоджуючої або суїцідальної поведінки, мають труднощі в навчанні і вихованні, «неблагонадійні сім’ї» тощо).

Наприклад:

Поиск по сайту: