Етикет привітання, представлення,

Прийомів та переговорів

Вміння поводитися гідно та інтелегентно у будь-якому зібранні людей мають бути притаманні всім сучасним підприємцям. Їм належить засвоїти своєрідний кодекс поведінки, властивий добре вихованим особам у всіх цивілізованих країнах. Цей кодекс має включати передовсім такі визначальні елементи вихованості, як увічливість, невимушеність, достойність та тактовність.

Привітання - найбільш розповсюджений звичай в діловому спілкуванні і вимагає тактовності. З давніх часів люди надають одна одній спеціальне повагу за допомогою вітань. Зустрічаючись, бажають один одному добра і благополуччя, здоров'я, успіхів у праці, доброго ранку, дня або вечора.
Спочатку правільне привітання потім знайомство, а не навпаки.

-ініціатором рукрстискання майже завжди повинна бути жінка або

старший за віком

-жінка подає руку чоловікові, а потім чоловік чоловікові

Перший здоровається молодший за віком або соціальним станом, чоловік - з жінкою.

Жінка першою вітається тільки з жінкою старшою за віком, а також з тією яка йде без супроводу, якщо сама знаходиться поряд з чоловіком.

В тих випадках, коли статус знайомого рівний вашому, краще поздороватись першому. Це не принизить вашу гідність, а навпаки стане свідченням ваших хороших манер.

Під час вітання дотримується таких правил:

-Чоловік вітає жінку,

-молодший за віком - старшого, -молодша за віком жінка - старшу і чоловіка, який набагато старший за неї,

-молодший за посадою працівник - старшого,

-член делегації - керівника (своєї або іноземній).

-підлеглий зі своїм керівником

В тих випадках, коли статус знайомого рівний вашому, краще поздороватись першому.

Представлення

В бізнес-етикеті та і в повсякденному житті тісне спілкування починається з знайомства. А щоб познайомити людей, їх необхідно представити одне одному.

За правилам етикету молодого за віком представляють старшому (слайд), особу, яка займає невисоке положення - більш високопоставленому, "новенького" - всьому колективу, чоловіка завжди представляють жінці. В ділових відносинах вік і стать відіграють не головну роль: головне - посади осіб, які знайомляться.

Представляючи, необхідно називати осіб, які знайомляться, так, як вони можуть звертатися одне до одного.

Коли людина представляє сама себе необхідно назвати своє імя, прізвище та посаду яку вона має у своєї фірмі, організації.

Представляючи, необхідно називати осіб, які знайомляться, так, як вони можуть звертатися одне до одного.

Прийом

Прийом - одна з форм спілкування між людьми, державними та громадськими організаціями. В залежності від подій і складу учасників, на честь яких організовуються урочистості, розрізняють прийоми офіційні, неофіційні і службові.(слайд)

Приводом для офіційних прийомів можуть бути прибуття дипломатичних та інших офіційних представників, національні та державні свята, ювілейні дати, симпозіуми, конференції і т.д.

Привід для неофіційних прийомів - товариські зустрічі, сімейні торжества, весілля та інші традиційні свята.

Прийоми на честь або за участю іноземних представників зазвичай називають дипломатичними. Вони служать знаком ввічливості, уваги, почесті і гостинності.

Головне при проходженні співбесіди як можно краще представити себе, та серйозно підготуватись і продумати все до дрібниць.

Найгірше, що можна зробити, – це запізнитися на співбесіду. Роботодавець сприйме це як неповагу до себе, а вас вважатиме неорганізованою людиною.

Проводяться ділові переговори, як правило, у службових приміщеннях їх учасників (у своїй фірмі чи у партнера), хоча можливе їх проведення на нейтральній території чи, завдяки розвитку засобів комунікації,— дистанційно.
Перший крок до успіху ділових переговорів це правильний вибір часу і дня тижня. Щоб зустріч пройшла на належному рівні, психологи пропонують враховувати такі фактори:

а) Не планувати зустріч безпосередньо перед обідом: поспіх та думки про їжу лише заважатимуть.

б) Не слід планувати зустріч і одразу ж після обіду, її бажано проводити хоча б через годину, надавши партнерам можливість зібратися з думками і переглянути інформацію, що надійшла.

в) У понеділок людям потрібен час, щоб налаштуватися на робочий ритм після вихідних. Хоча, з іншого боку, у понеділка є перевага «свіжої голови», і в цей день можна зустрічатися для обговорення важливих проблем, плануючи закінчити їх до кінця тижня.

г) У п'ятницю люди вже очікують вихідних. Це не час для того, щоб починати будь-що, і звичайно, цей день —не найкращий для додаткового напружування думок.

Щодо тактики переговорів тактика переговорів належить до витончених інструментів, якими варто добре володіти, аби досягти бажаних успіхів у започаткуванні ділових стосунків.

По-перше, необхідно використати всі відомі засоби впливу на партнера, щоб заінтересувати його своєю пропозицією. Треба так провести розмову, щоб партнер сам висловив міркування, котрі від нього було бажано почути.

По-друге, у процесі переговорів треба виявляти виняткову увагу до партнера, бути максимально зацікавленим слухачем.

По-третє, переговори мають завжди здійснюватись у ввічливо – прихильному тоні; усі нетактовні (тим більше брутальні) методи переговорів не допускаються.

По-четверте, обов’язковою умовою успішних переговорів є правильна і переконлива мова, впевнений тон. У процесі виступу на переговорах важливо акцентувати увагу на головній думці, змінювати тон і темп мови, робити паузи до і після важливих міркувань. До цього варто додати, що на переговорах певне значення мають не лише вимовлені слова, а й невербальні засоби спілкування (вираз обличчя, погляд, поза, жести тощо).

Під час ділових переговорів необхідно доброзичливо і уважно дивитися в обличчя своєму співбесідникові, показуючи, що вам цікаве те, що він говорить. Поза має бути одночасно досить вільною і стримано-підтягнутою. Необхідно правильно триматися при спілкуванні з іншою людиною – це такий же прояв пошани до неї, як і ввічливе звернення в розмові.

Правила етикету вироблені сторіччями і направлені зокрема на запобігання конфліктів і поліпшення відносин між людьми.

Ділова людина, діюча за правилами етикету, справляє якнайкраще враження на оточуючих, не прикладаючи до цього додаткових зусиль і зберігаючи при цьому власну чесноту.

Таким чином, постійне дотримання підприємницької етики стає гарантом і стимулом успішної діяльності та конкурентоспроможності бізнесу.

13.3. Етичні норми реклами

Для підприємця реклама - це діяльність підприємства з розповсюдження даних достоїнств виробленого ним товару або послуг і переконання покупців у необхідності його придбання.

В сучасному житті реклама перетворилася в самостійну прибуткову сферу бізнесу.

Сьогодні для успішного бізнесу мало створити хороший товар, призначити привабливу ціну і забезпечити його доступність для потенційних споживачів. Покупець може просто-напросто не дізнатися про товар, нехай навіть він був би і готовий його прідбати. Саме тому для будь-якої фірми є необхідним підтримувати зв'язки зі своїми замовниками. Тому існують різні форми такої комунікації, де найбільш поширеним і ефективним способом є реклама.

Найефективнішими способами реклами є засоби масової інформації - газети, телебачення і радіо. З їх допомогою реклама стає доступною для величезної кількості споживачів, швидко запам'ятовується, стає легко впізнаваною

У сучасному бізнесі в рекламуванні беруть участь як рекламодавець так і рекламовиробник.
1) рекламодавець - особа, яка є джерелом рекламної інформації, як правило, реалізує рекламовані товари, роботи, послуги і тому замовляє рекламу у рекламовиробника.

2) рекламовиробник (як правило, це рекламне агентство) складає сюжет реклами, вдале і ємне звернення до покупця, а потім безпосередньо здійснює рекламний задум (знімає відеоролик, друкує рекламний плакат, створює оригінал-макет реклами для публікації в газеті або журналі і т. п.).

Рекламна діяльність дає широкий простір творчості, фантазії. Але це не означає, що реклама може бути взагалі будь-якою.

Реклама має сильний потенціал впливу на споживача і може бути використана йому на шкоду, тому встановлено певні правила реклами та її етичні норми.

Не допускається неетична реклама, яка:

- містить інформацію, що порушує загальноприйняті норми моралі шляхом використання образливих слів, порівнянь, образів щодо раси, національності, професії, соціальної категорії, вікової групи, статі, мови, релігійних, політичних та інших оciб
- порочить державні символи (прапори, герби гімни), національну валюту чи іншої держави, релігійні символи;

-порочить будь-яка фізична або юридична особа, будь-яку діяльність, професію, товар.

· -не допускається реклама яка не відповідає дійсності відомостям стосовно властивостей і технології виготовлення товару, дати і країни, ціни й умов придбання, після продажного сервісу і гарантій якості тощо;

• РЕКЛАМА повинна бути правдивою - обдуривши всього лише раз, можна втратити довіри назавжди

РЕКЛАМА повинна бути повною - не приховувати небезпечні для здоров'я компоненти, способи виготовлення

• РЕКЛАМА повинна бути коректною по відношенню до інших фірмам - не можна нахвалювати свій товар, лаючи при цьому товари конкурентів.

Будь-яке рекламне звернення не може:

містити твердження або зображення, що суперечить прийнятим у тому чи іншому суспільстві правилам моральності;

· зловживати довірою споживачів і використовувати їхню недосвідченість чи необізнаність;

· вводити в оману споживачів (клієнтів) стосовно властивостей і технології виготовлення товару, дати і країни продукування, ціни

· завдавати шкоди фірмам-конкурентам та їхній комерційній діяльності, прямо або опосередковано дискредитуючи їх;

· використовувати висловлювання або зображення приватних осіб без попередньої їхньої згоди;

· запозичувати композицію, текст, зображення, музику і звукові ефекти інших рекламних звернень без згоди відповідної фірми.

Ділова людина, діюча за правилами етикету, справляє якнайкраще враження на оточуючих, не прикладаючи до цього додаткових зусиль і зберігаючи при цьому власну чесноту.

Таким чином, постійне дотримання підприємницької етики стає гарантом і стимулом успішної діяльності та конкурентоспроможності бізнесу.

Література

1. М.М. Ільчук, Т.Д. Іщенко «Підприємницька діяльність та агробізнес»

К.: Вища освіта, 2006

2. З.С. Варналій, В.О. Сизоненко Основи підприємницької діяльності

К.: Знання України, 2003

3. А.О. Гончаренко Основи агробізнесу. Порсібник

4. В.Г.Федоренко., А.Ф.Гойко Інвестознавство К.: МАУП, 2000

5. Апопій Комерційна діяльність

6. Закон України

З м і с т

Передмова ………………………………………………………………………………….....2

1. Вступ. Загальна характеристика підприємницької діяльності …………………….3

1.1. Історія розвитку поглядів на підприємництво…………………………………………..3

1.2. Суб’єкти підприємницької діяльності, їх функції права та обов’язки ………………5

1.3. Формування підприємницького середовища в аграрної сфері

економіки …………………………………………………………………………………8

2. Типологія підприємництва ……………………………………………...........................10

2.1. Основні типи та відповідні сфери підприємницької діяльності………………...........10

2.2. Форми виробничої підприємницької діяльності……………………………………….12

2.3. Комерційне підприємництво………………………………………………………….....14

2.4. Фінансове підприємництво та його форми……………………………………………..16

3. Мале підприємництво ……………………………………………………………………18

3.1. Загальна характеристика і особливості малого підприємництва……………………..18

3.2. Франчайзинг як різновид малого бізнесу……………………………………………...23

3.3. Роль банківських установ у становленні малого бізнесу……………………………...25

4. Технологія заснування власної справи ………………………………………………..27

4.1. Необхідність та сутність пошуку підприємницької ідеї……………………………….27

4.2. Організаційно-правові форми підприємництва…………………………………………29

4.3. Етапи і складові підприємницької діяльності ………………………………………….34

5. Особливості створення нових підприємств …………………………………………...35

5.1. Засновницькі документи та їх підготовка……………………………………………...35

5.2. Державна реєстрація новоствореного підприємства…………………………………..38

5.3. Ліцензування підприємницької діяльності……………………………………………..42

6. Стратегія підприємництва………………………………………………………………44

6.1. Поняття стратегії підприємництва……………………………………………………...44

6.2. Формування місії та цілей підприємства ……………………………………………....46

6.3..SWOT – аналіз діяльності підприємництва…………………………………………...49

7. Планування підприємницької діяльності ……………………………………………..51

7.1. Організація планової роботи підприємства…………………………….........................52

7.2. Планування успіху підприємницької діяльності……………………………………….53

7.3. Бізнес-планування в підприємницький практиці………………………………………55

7.4. Етапи розробки бізнес-плану……………………………………………………………58

7.5. Структура бізнес-плану………………………………………………………………….59

7.6. Технологія складання фінансового плану……………………………………………...63

8. Формування підприємницького капіталу ……………………………..........................65

8.1.Стартовий капітал як обов’язкова умова здійснення.

підприємництва…………………………………………………………………………....65

8.2.Основний і оборотний капітал, особливості кругообігу.

і відшкодування…………………………………………………………………………...67

8.3. Поняття початкового підприємницького капіталу …………………………………….69

9. Джерела формування підприємницького капіталу…………………...........................71

9.1. Джерела підприємницького капіталу…………………………………………………...71

9.2. Роль банків у формуванні підприємницького капіталу………………………………..73

9.3. Позика і кредит……………………………………….......................................................74

10. Інвестиційна політика підприємства …………………………………………………77

10.1. Сутність і значення інвестиційної діяльності…………………………………………77

10.2. Обсяги і форми інвестиції……………………………………………………………....79

10.3. Класифікація інвестицій в об’єкті підприємницької діяльності

за окремими ознаками…………………………………………………………………...81

10.4. Джерела формування інвестиційних ресурсів…………………………………………81

10.5. Методи оцінки інвестиційної діяльності……………………………………………….83

10.6. Оцінка інвестиційної привабливості фірми……………………………………………85

Поиск по сайту: