Франчайзинг як різновид малого бізнесу

Франчайзинг — система угод, за якими власник торгової марки, торгового імені чи авторських прав (фраичайзер) дозволяє іншій фірмі (франчазі) використовувати їх за певних умов.

Популярності франчайзингу у всьому світі сприяє переважно те, що він поєднує перевагу малого і великого бізнесу. В діловому світі його ще називають королем малого бізнесу.

У цивілізованому світі став популярним вид франчайзингу, який називають офіційним. За такого франчайзингу фірма-виробник не тільки постачає продукт і надає свою торгову марку, а й складає бізнес-план, який включає маркетингову стратегію, інструкцію з експлуатації, контроль якості та двосторонній контракт. Ресторани, продовольчі магазини самообслуговування, магазини автозапчастин, агентства з торгівлі нерухомістю і майстерні — це лише невелика частина фірм, де використовується формальний діловий франчайзинг.

Франчайзинг — це і один із шляхів зростання для малих фірм. З точки зору франчайзодавця перевагами цього бізнесу є:

1) добування капіталу. Франчайзинг — шлях добування капіталу для розширення бізнесу. Деякий капітал надходить до материнської компанії через внесок, який сплачується за отримання права франчайзингу. Більше того, дочірня фірма здійснює витрати, пов'язані з відкриттям справи;

2) економія за рахунок масштабів (ефект масштабу). Франчайзинг робить можливим досягнення економії за рахунок масштабів і здійснення виробництва сировини і матеріалів, якими материнська Компанія (франчайзер) забезпечує дочірні (франчазі). Материнська фірма (франчазодавець) також може отримати знижки від своїх постачальників, купуючи товари у великих кількостях (обсягах);

3) мотивація. Власники місцевого франчайзингу часто працюють старанніше і є більш мотивованими, ніж менеджери філій;

4) здатність реагувати. Франчазі можуть швидше реагувати на місцеві умови і залучати до бізнесу місцеве населення;

5) трудові відносини. Оскільки франчазоотримувач (франчазі) не працює на франчазодавця, то не виникають між ними і проблеми в трудових відносинах.

Франчайзинг має і недоліки, які є причиною невдач у франчайзингових операціях і заважають його розширювати масштаби деяких напрямів бізнесу. Серед недоліків з точки зору франчазодавця (материнської компанії) є:

1) кредиторські вимоги. Франчайзер часто повинен надавати кредит франчазі (дочірній компанії). Це знижує здатність цієї форми організації бізнесу добувати капітал;

2) витрати на управління. Стандартів якості не можна дотримуватися без високих витрат на підготовку кадрів франчазі (дочірньої компанії) і на відродження персоналу;

3) трудові відносини. Конфлікти з франчазі можуть виникнути через погані умови продажу, припинення існуванні франчазі, не доступність території тощо.

Перспективи франчайзингу. Франчайзинг має багато привабливих рис під кутом зору людей, які хочуть купити бізнес. Успіх франчазі набагато вищий за середній успіх малого бізнесу. За даними Міжнародної франчайзингової асоціації (МФА), 90 % усіх франчайзингів є успішними. Це свідчення на їх користь.

Основними перевагами для франчазі цієї форми бізнесу є:

а) допомога у менеджменті. Поганий менеджмент є найпоширенішою причиною невдач малих фірм. Франчазі отримує від материнської фірми допомогу на всіх стадіях управління. По-перше, він купує випробувану бізнес-концепцію і йому залишається лише «повернути ключ». По-друге, він часто проходить спеціальну підготовку в інститутах, як, наприклад, макдональдськии знаменитий «Гамбургер У». По-третє, він отримує докладні інструкції і допомогу у щоденній роботі — від щорічного планування до місцевого рекламування;

б) національний ринок. Ринкова діяльність франчазі пропонує не тільки рекламу, а й вивчення ринку, розвиток нового виробництва тощо. Рекламування здійснюється звичайними для кожного телеглядача способами;

в) фінансова допомога. Багато франчазодавців фінансують частину початкового капіталу франчазі. Інші надають короткотермінові кредити на закупівлю сировини. У багатьох випадках підготовка для франчазі передбачає пораду, як вести справу. з місцевими банками та іншими фінансовими інститутами.

Проте діяльність підприємств малого бізнесу за умов франчайзингу — це не завжди пряма дорога до моментального багатства. Навіть якщо вони працюють успішно, то потребують такої самої старанної роботи, як і на інших малих підприємствах. І хоча франчазодавці (материнські компанії) роблять все, аби захистити своїх франчазі (дочірні компанії) від краху, проте їхні прибутки можуть бути низькими.

Недоліки фрапчайзингу під кутом зору франчазі:

а) розподіл прибутків. Франчазі, на відміну від незалежного власника, мають ділитися прибутками з материнською фірмиш Виплати материнській компанії можуть набувати форми товарної ціни, або відсотку від продажу. До того ж франчазодавець часто отримує основний прибуток за сировину і матеріали, якими торгують у місцевому фірмовому магазині;

б) обмеження незалежності. Франчазі ніколи не має понині незалежності, яку мають інші фірми. Материнська компанія часте наполягає на дуже скрупульозному дотриманні стандартів;

в) конфлікти з франчайзерами. Багато франчазі вступають у серйозні конфлікти зі своїми франчайзерами. Відмова відновити угоди з фрапчайзингу через те, що франчазі вважають нечесною, й однією з основних, причин конфлікту.

Коли всі «за» і «проти» франчайзингу з'ясовані, легко побачити чому ця форма бізнесу стала такою популярною. Більшість її недоліків можна мінімізувати з належною передбачливістю. Насамперед потрібно запам'ятати, що франчайзинг зменшує, проте не виключає ризику та відповідальності власника малого бізнесу.

1. Не чекайте, що франчазодавець розпланує все для вас. Просто, починаючи створювати самостійну фірму, ви повинні з'ясувати, чи відповідає франчазі тому, чого ви хочете і чим можете займатися. Ви також маєте вирішити, чи вигідна продукція для продажу у вашій місцевості.

2. Звертайте увагу на якість навчання (освітніх програм), запропонованого франчазодавцем. Запам'ятайте, що це найбільша перевага у взаємовідносинах франчайзингу. Однак переконайтеся, що це справжня навчальна програма, а не передрукований матеріал у новій обкладинці.

3. Уважно перегляньте всю документацію франчазодавця. Чи товар випробуваний, чи це шахрайство? Чи довго франчазодавець був у бізнесі? Якими були його прибутки? Чи має він репутацію чесного і справедливого?

4. Вивчіть уважно закупівельну ціну. Якщо ви купили існуюче підприємство, то порівняйте потенційний прибуток з можливими витратами в межах можливого часу і справедливого капіталу.

5. Перегляньте франчайзингову угоду з адвокатом, який є фахівцем з таких питань. Чи містить угода обмеження і вимоги, які є

прийнятними лише для франчазодавця? Чи є умови чесного виходу з франчайзингу?

Наступною формою взаємовідносин між великим та малим бізнесом є венчурний (ризиковий) бізнес. Особливо важливою є роль венчурного бізнесу в процесі здійснення науково-технічних нововведень. Він використовується для створення нових інноваційних компаній, розвитку й оновлення існуючих фірм, а також для фінансування Приватизації державної власності.

Досвід виходу з кризового стану економіки, накопичений пост-соціалістичними країнами, засвідчує, що за відсутності необхідних інвестицій високі темпи економічного зростання забезпечує розвиток малих підприємств, причому останні володіють чітко вираженою регіональною орієнтацією й активно впливають на оптимізацію і структури регіональної економіки.

При цьому малий бізнес має розвиватися у тих сферах економіки, які забезпечують:

а) найкраще співвідношення інвестиція-прибуток»;

б) короткий термін окупності витрат (АПК, легка та харчова промисловість);

в) істотний експортний потенціал та конкурентоспроможність

Однак значна іноземна експансія не відповідає державній політиці України, що наділена вагомим ресурсним потенціалом, очікуванням більшості населення та його менталітету, а основне — спричинює загрозу перетворення держави в місце зіткнення іноземних інтересів, переділу власності тощо. о

Чому малому бізнесу приділяється так багато уваги у всіх цивілізованих країнах світу? Для цього існують принаймні три причини:

♦ по-перше, малий бізнес охоплює майже половину всієї економіки. Це неможливо заперечувати;

♦ по-друге, сектор малого бізнесу — це джерело великого бізнесу. Більшість великих фірм розпочинали свою діяльність як малі)!

♦ по-третє, великий бізнес має взяти багато повчального у малого. Проблем, що хвилюють великий бізнес, — повільна реакцій до змін, втрата контакту із споживачем, виконання багатьох справ на неналежному рівні — малі фірми практично не мають.

Для малого бізнесу потрібні люди, які вміють: а) по-розумному ризикувати;

б) бути самовпевненими; в) старанно працювати (працьовиті); г) мати перед собою цілі і отримувати задоволення від праці над їх досягненням; д) ніколи не зупинятися на досягнутому; ж) звітувати як за те, що вони роблять добре, так і за допущені помилки; з) бути новаторами, підприємцями.

Поиск по сайту: