АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Особливості виникнення та етапи розвитку античної філософії

Читайте также:
  1. IV. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ
  2. V. Особливості обліку деяких запасів
  3. V. Сценарії і прогнозні оцінки інноваційного розвитку України на період до 2020 року за індикаторами Європейського інноваційного табло
  4. V. Характерологічні особливості
  5. VII. Використання міжнародного фактору в інтересах інноваційного розвитку економіки України
  6. VIII. Особливості проходження служби військовослужбовцями, щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство або справа розглядається судом чи вирок суду набрав законної сили
  7. Аварії в свердловинах, причини виникнення й способи ліквідації
  8. Адміністративно-правові відносини, їх структура, особливості та види.
  9. Аналіз документів: поняття, види, особливості застосування
  10. Аналіз економічного розвитку сільського господарства
  11. Аналіз ризику виникнення небезпеки.
  12. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України

Антична філософія виникла в грецьких містах-державах на рубежі VII–VI вв. до н.е. Спочатку на західному узбережжі Малої Азії, потім у грецьких містах, Південної Італії, у прибережних грецьких містах острова Сицилія й нарешті, власно в Греції – в Афінах. Випробувавши період блискучого розквіту в VI–V вв. до н.е., філософія античної Греції продовжувала розвиватися в епоху утворення монархії Олександра Македонського (IV в. до н.е.) і при його приймачах, а потім під владою Римської імперії й у період поділу її – у Східній імперії – аж до початку VI в. н.е. Філософія Древнього Рима виникла наприкінці республіканського періоду Рима (II–I вв. до н.е.) і розвивалася паралельно із грецькою філософією – у часи Римської імперії приблизно до часу її падіння (кінець V – початок VI в. н.е.). Характерна риса давньогрецької філософії складається, насамперед у протиставленні філософських міркувань практичної діяльності, у її своєрідному відношенні до міфології. Духовний розвиток в VII–IV вв. до н.е. йшов від міфології та релігії до науки й філософії. Грецька філософія зародилася не як область спеціальних філософських досліджень, а в нерозривному зв'язку з науковими знаннями – математичними, природничо-науковими, із зачатками політичних понять, а також з міфологією й мистецтвом. Тільки в елліністичну епоху, починаючи з III в. до н.е., деякі науки, насамперед, математика й медицина, відокремлюються в спеціальні області дослідження й знання. Поступово в античній філософії виникає два основних типи філософського світогляду – матеріалізм і ідеалізм. Їхня боротьба становить основний зміст філософського розвитку в увесь наступний час. Одночасно виникає протилежність двох основних методів мислення – діалектики й метафізики.
Особливості розвитку античної філософії
Філософія античності розвивається за умов утвердження зрілих рабовласницьких відносин, встановлення демократії, розвитку контактів з іншими регіонами світу. Розвиток античної цивілізації йшов динамічно і це сприяло і розвитку філософії. Виділяють три основні етапи розвитку античної філософії це:
1. Натурфілософський або рання класика (VII–V ст. до н.е.)
2. Висока класика (V–IV ст. до н.е.)
3. Пізня класика або завершальний цикл античної міфології, що складається з періодів:
§ Елліністичної філософії (IV–I ст. до н.е.)
§ Олександрійської філософії (I ст. до н.е. – V–VI ст.)
§ Римської філософії (I–VI ст.)
Першим етапом розвитку філософії є натурфілософія. Це філософія природи, тлумачення природи, розглянутій в її цілісності. Кордони між натурфілософією і природознавством, а також її місце у філософії історично змінювалися.
Особливостей античної філософії дуже багато, я назву декілька з них. По-перше вона набула автономного характеру розвитку, завдяки цьому вона вперше отримала тут свою назву. По-друге постала відкритою та доступною: всі вільні громадяни, крім жінок, мали право займатися філософією. Ще антична філософія була надзвичайно пластичною і динамічною у розвитку, тобто здатною набувати різних форм та виявлень.
Найвідоміші філософи того часу були Платон, Демокрит, Аристотель та інші. Платона вважають родоначальником ідеалізму. Відповідно до його вчення, лише світ ідей являє собою справжнє буття, а конкретні речі – це щось між буттям і небуттям, вони тільки тіні ідей. Він вважав що спочатку з’являється ідея, а потім щось виникає. На відміну від Платона, Аристотель заперечував існування загальних понять – ідей. Згідно його вчення об’єктивного існування матерії: «Матерія не може виникнути з нічого, говорив він, і не може також збільшитись і зменшитись у розмірі». Тим самим він відкидає основи платонівського ідеалізму. Філософія Аристотеля завершує найбільш змістовий період античної філософії, який часто називають філософією класичної Греції.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)