 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Виховний ідеал: учора і сьогодні
Наша педагогіка повинна прагнути виховати патріота,
який службу Батьківщині усвідомлює як особистий
обов'язок перед нею, навіть як сенс свого життя.
Григорій Ващенко.
Свій оригінальний виховний ідеал висуває кожна історична епоха, проте з плином часувін коригується або й змінюється. Гідно презентованого у фольклорі, підручниках історії, творах письменників образу козака-запорожця нині недостатньо.
Виходячи з історичних обставин, на зміну образу козака-запорожця свого часу мали прийти образи борців за самостійну Українську державу: січового стрільця, бійця Української повстанської армії, після них - образ українського дисидента, який боровся за вільний розвиток української мови та культури, реалізацію прав українського народу на власну державність.
У радянській педагогіці згадувати як січових стрільців, так і героїв УПА та дисидентів-шістдесятників категорично заборонялося. Більшовицько-радянський виховний ідеал застряг на схемі: козак-запорожець – герой громадянської війни (комісар, чекіст) - герой вітчизняної війни (солдат, партизан, підпільник, піонер-герой) – ударник соцпраці - «звитяжець» доби застою.
Нинішня неусталеність, розпливчатість виховного ідеалу – важлива проблема сучасної школи, яку добре усвідомлюють і вчителі, і батьки школярів. Ідеальний образ сучасного українця, який може слугувати взірцем для дітей, підлітків і молоді, у дидактичних матеріалах шкільних підручників і посібників згадується нечасто.
«Більше двадцяти років ми прожили, не маючи на кого рівнятися, - вважає письменниця Олександра Руда[4]. – Андрій Шевченко, брати Клички, Руслана - це дуже мало для країни. Хто зараз герої? Небесна сотня? Так, безумовно, але вони загинули. Воїни АТО? Так, але ми найчастіше чуємо про тих, хто врятував побратимів ціною свого життя. А нам потрібні живі люди-приклади. Козаки – це історія, яка була. А нам потрібна історія, яка відбувається зараз».
Так уже сталося, що синонімом слова ідеал у нашому мовленні є слово герой. Ось як проблему потрібності сучасній Україні героїв трактує філософ Сергій Дацюк:
«Суспільство постійно потребує героїзації і героїв. Це характерно для будь-якої війни. Проте ніякої штучної героїзації в Україні не видно. Більшість героїв в Україні виробляє Росія: або засобами дій власної влади і власної пропаганди – як, наприклад, піар «Правого сектора» рік тому, або кричущим нехтуванням цивільних прав, як, наприклад, Надії Савченко сьогодні. Справжні українські герої ще досі безіменні – як, наприклад, «кіборги» з оборони Донецького аеропорту».
Подаємо приклад вправи, яка спонукає семикласників замислитися над тим, кого з наших сучасників можна вважати героєм, тобто гідним наслідування взірцем.
*Прочитайте. Чи можна стверджувати, що між реченнями, з яких складається уривок, існує причиновий зв’язок (наступне речення вказує на причину того, про що йдеться в попередньому)? Зробіть висновок: який тип мовлення покладено в основу уривка?
Чому слова «Герої не вмирають»чуємо нині так часто? Певно, тому, що сьогодні Україна, як ніколи, героїв потребує.
Чому герої нині необхідні?Тому що герой – це своєрідний абстрактний екран, на який проектується уявлення суспільства про людський ідеал.
Чому, з погляду українців, ідеальною є особа, яка здійснила (або готова здійснити) самопожертву заради суспільного блага? Тому що суспільне благо – це те, чого найбільше потребують люди: свобода, безпека, справедливість, добробут! (З журналу).
Завдання і запитання.
*Витлумачте лексичне значення слова «ідеал». Чому людина потребує ідеалів?
*Яке з лексичних значень багатозначного слова «герой» відповідає прочитаному текстові? З’ясуйте це за Тлумачним словником.
*Кого з наших сучасників ви вважаєте героєм? антигероєм? Чому? Поясніть, висловлення якого типу мовлення слід побудувати, відповідаючи на питання.
Попереду в нас – чимало відкриттів імен українців, які заслуговують імені героя і мають право стати врівень із людьми, які є гордістю України.
Чудову нагоду для роздумів над тим, кого з наших сучасників можна вважати гідним наслідування, створює передбачена Програмою робота над портретним нарисом.
На уроках української мови слід формувати чітке розуміння наступності поколінь, звертати увагу учнів на відгомін колишніх перемог у сучасному житті, на конкретних прикладах доводити, що справжні герої жили не лише в минулому, вони є й серед нас, тобто ми, сучасні українці, - нащадки духовно й фізично сильних людей, здатні й готові до боротьби за національну й особисту гідність [2].
Кумирами сучасних учнів часто стають люди цілком мирних професій: діячі культури, спортсмени – люди, які привертають до себе увагу справедливо досягнутим успіхом. Добре, якщо високого ґатунку професіонали є патріотами – про таких людей необхідно розповідати підліткам.
*Прочитайте Визначте тему та головну думку тексту. З’ясуйте його стиль, свою думку доведіть.
Патріотизм — це дуже глибоке й раціональне поняття. Якщо ми хочемо, щоб наша країна мала патріотичний дух, треба, щоб у кожного був привід для гордості.
Звичайно, ми багато чим можемо пишатися. Наприклад, прекрасною архітектурою багатьох українських міст. Але це нам дано у спадок. Важливо, щоб свій привід для гордості створив кожен з нас, це справа індивідуальна.
Я завжди наводжу власний приклад. Коли ми почали займатися музикою, великої культури української рок-музики не було. Звучання рокових пісень українською здавалося не таким гарним, як виконання тією ж англійською, рок-пісні українською видавалися мені чимось штучним. Але в нашого гурту була амбіція: якщо є така нація, є така країна, то чому не можна цього зробити? І ми крок за кроком до цього йшли, і ми це зробили! Це стало предметом гордості не тільки для мене чи моїх колег, а й для великої кількості українців! Це мій особистий, персональний приклад того, як самому можна створювати привід для гордості.
Ми повинні зрозуміти, що ця земля є наша не лише тому, що ми тут народились, а й тому, що ми створили щось для неї самі.
Треба потихеньку, помаленьку робити СВОЮ справу, «тягнути свого плуга, орати своє поле». Як у Біблії написано: «з ранку до вечора працюй». Усе! Хто, як не ти?
На мою думку, саме таким чином можна побудувати новий, справжній патріотизм української нації. (За С.Вакарчуком).
Дайте відповіді на запитання:
* Поміркуйте: якою ви уявляєте СВОЮ справу в майбутньому? Який «привід для гордості» хотіли б створити? Відповідаючи, дотримуйте публіцистичного стилю.
* Розкрийте зміст крилатого вислову «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». Дотримуйте публіцистичного стилю.
Питання, хто може і має стати прикладом для сучасних школярів, усе частіше дискутується на шпальтах ЗМІ. «Крім сили, важливо популяризувати розум, відданість, винахідливість, - вважає дизайнер Андрій Данкович. – Важливе й почуття гумору. Наприклад, нас називали «укропами», а ми з цього зробили бренд. Героєм може бути (для школяра – ред.) вчений, журналіст, військовий, громадський активіст. Зараз напрошується український військовий і волонтерка. Спільна сила – сила волі».
Сучасних українців слід показувати учням як високоосвічених, висококультурних людей, вправних майстрів своєї справи, креативних, оптимістичних, успішних фахівців.
*Прочитайте. Визначте дієприкметники, з’ясуйте відмінок і число кожного. Назвіть відмінкові закінчення дієприкметників.
Давно забуті часи, коли українців сприймали як жертв і страждальців. Нині акценти зі знедоленого українця-жертви зміщені на українця успішного. Вибір обраної ним діяльності є глибоко усвідомленим, напрямок кар ’єрного руху - добре обміркованим. Навчання зробило з нього освіченого, розвиненого, впевненого в собі професіонала. Час, витрачений на самоосвіту, не був прогаяним. Можливості для самореалізації прораховані ним безпомильно. Н есприятливі обставини стають для нього мотивуючими стимулами для досягнення результату.
Сучасний українець — креативний, відповідальний і оптимістичний. За улюблену має фразу Дж.Кеннеді: «Не питай, що країна зробила для тебе, а питай, що ти зробив для країни». Живе успішний українець за сформульованим Ганді гаслом: «Якщо хочеш змінити світ — зміни себе». (З журналу).
Завдання і запитання:
*Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.
*Як ви розумієте вирази кар’єрний рух, можливості для самореалізації, мотивуючі стимули?
*Хто з відомих вам українців має названі в тексті якості? У відповіді використайте два-три дієприкметники в непрямих відмінках.
Поиск по сайту: