Шануймо моральні авторитети

Якщо хочемо створити середовище, у якому панує довіра,

кожен чує правду, незалежно з чиїх уст вона виходить,

постановімо собі не торгувати правдою,

не говорити, що кому хочеться чути або що кому вигідно казати.

Ставаймо моральними авторитетами!

Любомир Гузар.

Запропонуймо семикласникам, прослухавши тексти, витлумачити значення виразу моральний авторитет.

І. Тарас Шевченко – національний символ та моральний авторитет Українського народу, а його творчість – духовна спадщина і національна святиня України. (З протоколу засідання Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі).

ІІ. Одна з сучасниць Тараса Шевченка писала у спогадах: «Увечері була на літературному читанні на користь недільних шкіл у Пасажі. Читали Бенедиктов, Полонський, Майков, Писемський, Достоєвський і Шевченко. …Шевченка публіка так прийняла, наче він геній, який зійшов у залу Пасажу просто з небес. Тільки-но він з’явився, як почали плескати в долоні, тупотіти, кричати. Бідолашний співець зовсім розгубився. …Вшановували мученика, який постраждав за правду».

…Ні, не просто мученика за правду вшановувала бурхливими оваціями мисляча прогресивна Росія! Вона віддавала борги, спокутуючи свої гріхи перед Україною. Росія проголошувала її сина – Тараса Шевченка – своїм найвищим моральним авторитетом. (За Г.Тарасюк [5]).

.

Значення терміна моральний авторитет (від лат. auctoritas - судження, вплив, вага, приклад) у словнику витлумачено так: особа, підставою загальновизнаного впливу якої на різні сфери суспільного життя є її знання, моральні достоїнства, досвід - у тому разі, якщо суспільство визнало їх критерієм або ідеалом поведінки, за яким оцінюються установки і соціальні дії інших членів суспільства».

Як пояснює архієпископ Любомир Гузар, «Цей почесний титул (морального авторитета. – ред.) надають особам, які мають певний вік, високу освіту, широке знання, багатий досвід, практичну мудрість, приклад життя. …Особлива прикмета таких людей – їхнє слово приймають, бо вважають правдивим і справедливим».

Серед моральних авторитетів минулого учні назвуть князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, Григорія Сковороду, Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесю Українку, Бориса Грінченка – діяльність цих осіб широко висвітлюється на уроках історії та української літератури, їхні імена згадують, організовуючи виховні заходи. Проте існує ціла низка українських політичних і громадських діячів, науковців, митців, імена яких затерті радянською історіографією. Ці імена може і має відкривати через добір дидактичного матеріалу відповідного змісту словесник. Використовуючи як дидактичний матеріал створені такими особами тексти, увагу семикласників обов’язково слід звертати на їхнє авторство. Варто бодай стисло розповісти про заслуги цих людей перед Україною, їхній внесок у справу розвитку української державності, української культури.

Серед моральних авторитетів сьогодення називаємо Євгена Сверстюка, Івана Дзюбу та інших членів ініціативної групи «Першого грудня», Ліну Костенко.

* Прочитайте. Визначте дієслова, з’ясуйте спосіб кожного з них. Розкажіть про творення наказового способу дієслів. Визначте дієслова, що стоять у формі, яка, називаючи дію, стан або процес, не вказує ні на час, ні на особу, ні на число, ні на рід.

1. Говори правду, будь чесним, дій згідно з моральними та етичними принципами.
2. Вчися, розвивай свої таланти, здібності протягом усього життя, щоб бути корисним членом суспільства.
3. Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставилися до тебе.
4. Будь вільною людиною, тобто будь сам суддею того, що є правда, а що ні, що є добре, а що зле.
5. У прагненні реалізації своїх прав не обмежуй прав інших членів суспільства.
6. Бережи культурну спадщину своїх предків.
7. Стався до батьків із любов'ю та повагою, за потреби допомагай їм. (Із розробленої Благодійним фондом Богдана Гаврилишина Декларації обов’язків людини, що пропонується як основа для перегляду підходів до функціонування суспільства у сучасному світі).

* Прочитайте. Визначте тему й головну думку тексту, з’ясуйте його стиль.

Живемо в час війни і часто справедливо говоримо про героїзм тих, хто готовий наразити або навіть віддати своє життя за ближніх. Це герої.

Але є також інша категорія героїв, про яку не часто думаємо чи говоримо. Хто це?

Це молода людина, яка в будь-якій ділянці навчання має перед очима не власну користь чи вигоду, а добро ближнього.

Це людина, яка сумлінно, не шукаючи будь-яких викрутів, старається опанувати свою спеціальність.

Наш народ мріє, щоб кожний, хто зі зброєю в руках боронить своїх співвітчизників, був визнаний героєм. Але суспільство має усвідомити, що для належного розвитку нашої країни та держави потрібні також, назвімо їх так, герої навчання.

Щиро надіємося, що наші молоді люди, школярі, студенти захопляться таким ідеалом і внесуть свою лепту в загальне благо рідного народу. (За Любомиром Гузаром).

Запитання та завдання.

* Чи є текст актуальним? Свою думку доведіть.

*Що вам відомо про автора тексту? Розкажіть про нього.

* Чи відносять Любомира Гузара до моральних авторитетів нашого часу? Які для цього підстави?

* Чи згодні ви з такими словами Любомира Гузара: «Моральними авторитетами повинні бути найперше батьки, згодом – вчителі, професори, духовні особи». Дайте на це питання розгорнуту відповідь.

Зі школярами слід говорити про те, кого з наших сучасників можна вважати моральними авторитетами, що дає нам підстави для такої високої їх оцінки, якими справами вони заслужили повагу й вдячність народу.

Зрозуміло, що сприйняття людини як морального авторитета в різних людей може суттєво розрізнятися. «В Україні ж яка проблема? Коли ти шукаєш моральних авторитетів, то дуже складно знайти одну моральну людину, яка була б моральним авторитетом для всієї країни. Для того, щоб була єдина мораль, має бути більш-менш однорідне суспільство. Зараз українське суспільство лише викристалізовується, - пояснює Олег Рибачук - Суспільству треба об'єднуватись і знаходити свої спільні погляди. Одного авторитету в нас немає, тому потрібно намагатися якось звести їх до одного знаменника. Ці спроби робляться вже, але варто усвідомити, що це не простий і не короткий шлях. Зараз не існує України у вимірі схід-захід — існує країна майбутнього, проєвропейська, і та, що живе із залишками минулого. І між цими двома системами відбувається боротьба».

Варто звернути увагу й на те, що ставлення до непересічних людей, здатних на рішучі зміни в суспільному житті, та їхньої діяльності в усі часи було неоднозначним.

Ось як пояснює цей феномен філософ Сергій Дацюк: «Якщо моральний авторитет в кризовий час говорить щось таке, з чим усі погоджуються, тоді навіщо він потрібен такий? Моральний авторитет взагалі повинен пред'являти незручні смисли, з якими частина суспільства точно не погоджується. А в кризовий час моральний авторитет має говорити речі, з якими не погоджується більшість суспільства. …Інакше кажучи є лише один спосіб існування морального авторитету в кризовий час – пропонувати інновації, не зважаючи на опір більшості, просувати інновацій в публічній сфері, яка опирається цьому, впроваджувати інновації, йдучи на персональні жертви. Той, хто в кризовий час займається моралізаторством, не пропонуючи інновацій, не просуваючи інновацій, не впроваджуючи інновацій, не є моральним авторитетом».

Поиск по сайту: