Роль слів-етноконцептів у формуванні мовної картини світу

Може здатися, що уваги активному вживанню й тлумаченню слів-етноконцептів слід надавати в початкових та 5-6 класах, проте це не так. Саме в підлітковому віці активно формується мовна картина світу - сукупність знань про світ, що фіксується в специфіці організації лексики, фразеології та граматики мови.

Вагома роль у формуванні мовної картини світу належить лексиці. Саме слово пов’язує конкретно-образне мислення людини з раціонально-логічним. Конструктом і мови, і культури є концепт [11] - одиниця колективного знання, яка, маючи мовне вираження, позначена етнокультурною специфікою і спрямовує до вищих духовних цінностей [8].

Етноконцепт[12] може виражатися словом, яке викликає етнокультурні (фонові), специфічно національні асоціації. Концептосферу українського народу формують такі поняття, як Бог, Україна, мати, козак, Дніпро, пороги, Хортиця, кобзар, сад, рушник, вишиванка, калина, соняшник та ін. [8]. Слова-етноконцепти, у яких закарбовано культурний досвід минулих поколінь, мають бути в реченнях і текстах, що їх використовують як дидактичний матеріал. Наприклад: Поклянись на червоній калині, присягни на святому гербі полюбить не себе в Україні, а її полюбити в собі. (І.Білий).

Наповнюючись принципово новим, особливим змістом, концентруючи недавній досвід сучасного покоління українців, концептами стали слова й словосполучення Майдан, Революція гідності, Небесна сотня, побратим, кіборг. (За нас полягла славна Сотня Небесна, аби сторозп’ята країна воскресла. (Н.Прохоренко).

Добре, якщо навчальні тексти міститимуть слова-етноконцепти берегиня, світове древо, калина, дуб (елементи символіки орнаментів української вишивки), рушник, обрус, хустка, плахта (види виробів народного ткацтва) та ін. В орнаментах писанкарства, вишивки та килимів науковці знаходять перегуки із мотивами настінного розпису, кераміки, різьби по дереву, адже декоративні узори — це суть традиційні обереги багатьох поколінь українців, вони уособлюють істотні риси української ментальності.

*Перепишіть, від пасивних дієприкметників утворіть безособові дієслівні форми на –но, -то. У записаних реченнях визначте та підкресліть граматичні основи.

Рушник вишитий розкішним рослинним орнаментом. Калинові кетяги розташовані по краях, вінки з барвінку розміщені вище, а виноградними гронами прикрашена середина білого полотнища. Мереживо на рушнику виконане вручну, його візерунок тематично пов’язаний з орнаментом вишивки. (З довідника).

Запитання і завдання

* Чи змінився від такої зміни зміст висловлювання? Поясніть, як саме.

*Чи зберігаються у вашій родині рушники? Чи знаєте ви їхню історію та символіку? Розкажіть «рушникову» історію вашої родини. Уживайте безособові дієслівні форми на –но, -то.

* Позначте в словах вивчені орфограми.

Цілісність нації, тобто цілісність поколінь минулих, сучасних і майбутніх, підтримується передусім традиціями. Завдяки їм зберігаються й розвиваються національна мова, здобутки мистецької творчості, світогляд, народні ідеали – все те, що створює образ народу. Продовження мистецьких традицій українців можна підтвердити, запропонувавши семикласникам опрацювати тексти, які містять розповідь про виконання певних дій[13] (процесу праці): виготовлення писанок, різдвяних прикрас, гончарних виробів, оздоблення таких популярних нині вишиванок, приготування традиційних українських страв і т. ін.

Необхідно підкреслювати незгасність інтересу сучасних українців до витворів декоративно-прикладного мистецтва, найкращі зразки якого і сьогодні не втрачають популярності.

Поиск по сайту: