АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Біблійні книги серед народів світу

Читайте также:
  1. Ifo Книги Верищагина
  2. K вн – середній коефіцієнт виконання норм вироблення всіма робітниками, що обслуговуються.
  3. SWOT-аналіз підприємства та складання профілю середовища.
  4. VІІ.Участь у конкурсі за результатами вступних екзаменів на основі повної загальної середньої освіти
  5. А середній час очікування в стаціонарному стані дорівнює
  6. А. Нижче середнього
  7. А. Нижче середнього
  8. А. правительственные реформы середины XVI в.
  9. А. Чандлер, Дж. Томсон, П. Лоуренс, Дж. Лорш і дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію.
  10. Адаптація дітей і підлітків у соціальному середовищі
  11. Анализ кассовой книги и банковской книги и расчет прибыли вашего предприятия
  12. Аналіз внутрішнього середовища підприємства ТОВ «Темп»

Дивовижним, ше не пізнаним і не поцінованим до кінця витвором історичного поступу людства є Книга книг— Біблія, яка посідає чи не найголовніше місце в історії духовних на-бутків світової цивілізації.

Книга ця писалася, переписувалася й перекладалася впродовж понад 1700 років представниками більше ніж 60 поколінь різних народів світу й не зазнала відтоді практично жодних змістових відхилень від оригіналу. Не віднайти жодної іншої книги, яка б могла суперничати з цією за кількістю випущених у різні періоди накладів.

Як засвідчує кембріджська "Історія стародавнього світу", жодна з книг, створених будь-коли на земній кулі, не наближувалася до такої величезної й постійної популярності, як ця. Саме цей твір став першою друкованою книгою на землі, бо її латинський варіант виготовив на своєму винаході у першій половині XV століття знаменитий німець Йоган Гутенберг.

Біблія Книгою книг цей твір називається ще й

як предмет тому, що в перекладі з грецької "бібліо"

книгознавчого означає "книга". Власне, структуру цієї
аналізу книги складають розміщені в двох части-

нах писемні пам'ятки різного часового походження, різних жанрів і стилів, різних авторів, різних мов — Старий і Новий Заповіти. Ісус Христос стоїть на грані між цими двома Заповітами, між двома часовими вимірами людського буття.

До першої частини Біблії, що дістала назву Старий Заповіт, увійшло 39 своєрідних книг, що писалися від XII ст. до н. є. до Різдва Христового здебільшого давньоєврейською та арамейською мовами. Друга частина — Новий Заповіт — увібрала тексти 27 книг, написаних грецькою мовою.

Донедавна вважалося, що найстарший вік рукописів Біблійних текстів, збережених до наших днів, сягали VIII століття після Різдва Христового — це так званий Масорет-ський текст. Однак сенсаційна знахідка в Кумранських печерах на колишньому дні Мертвого моря в Палестині від-


 

 

і;іб;іііі"і книги серед народів еіііту

сунула час написання таких текстів більш ніж на тисячоліття назад.

Найбільше збереглося текстів першотворів Нового Заповіту. За підрахунками вчених, нині таких текстів налічується близько 5000. Час їхнього написання — II—VI століття. Матеріал, на яких вони створювалися, — переважно пергамент, рідше — папірус.

Незважаючи нате, що Біблія, здається, вже глибоко і все-сторонньо вивчена не лише ученими-богословами, а й істориками, філософами, філологами, книговидавничий аспект цього твору практично залишається не розроблений. А проте небайдужий дослідник може знайти на цьому шляху немало цікавих відкриттів, розробляючи, скажімо, такі напрямки пошуку:

,. • вивчення уявлень творців біблійних текстів про сутність книги, її місійну роль у ствердженні Правди Божої, у дотриманні моральних і духовних засад людського буття;

• аналіз рукописних і друкованих біблійних видань у контексті еволюції технології книготворення, внутрішньої і зовнішньої конструкції книги, мовностилістичних особливостей і засобів письма;

• узагальнення відомостей про тих осіб, хто був причетний до процесу переписування, друкування, поширен-



КНИГИ СВЯТОГО ПИСЬМА В СВІТІ I В УКРАПИ


иіб.іміїїі книги серед народі» світу



 


ня біблійних видань, виокремлення своєрідного морального і професійного кодексу працівників цього особливого етапу розвою книговидання; вплив біблійного сектора книговидання на "підтягування" художнього, естетичного, мовного і технічного рівня видань інших тематичних напрямків друкарства.

Біблійний

За енциклопедичними даними, повний

текст як основа переклад Біблії здійснено більш ніж 250-ма
розвитку мови мовами світу, окремі книги Святого Пись-
у межах одного ма перекладалися ще й 740-ма мовами та
народу діалектами, що в цілому складає близько

1000 перекладів.

Кожен народ, який завдяки своїм кращим освітнім силам рано чи пізно брався за переклади і множення цих книг, засвідчував цим власну духовну зрілість і право посідати гідне місце серед цивілізованих націй.

Переклади й поширення біблійних текстів (спочатку рукописним способом, затим — друкованим) серед різних народів почалися давно. Найдавніші спроби дати народові доступні пояснення (таргум) священних текстів своєю мовою

зробили арамійці. Цей народ,
проживши тривалий час у не-
'' ' волі і повертаючись у рідну

МЕТОДОЛОГІЯ ; вдшвд йии Письмі т і Шющти шг витікший?.

Вавілонію, поступово став забувати рідну арамійську мову. Нагадати про неї й покликані були такі тексти. Переклади ці ввійшли в історію під назвою таргуміми і датуються 11-І ст. до н. є. Пізніше було зроблено

1 і і:
* Ч*-"**™*******?^.

"Методологія" професора Івана Огіснка, покладена і; оеноііу перекладу Снятого Письма українською моііоіо


ще один переклад п'яти книг Старого Заповіту арамійською мовою, що отримав назву вавілонсько-палестинської редакції.

Приблизно в ту ж пору на острові Фарос неподалік Олександрії 72 прислані з Єрусалиму мудреці на чолі з провідником Аристеєм протягом 72 днів здійснюють переклад так званих передмасоретських текстів грецькою мовою. Саме тому ці тексти отримали назву септуагірти (переклад сімдесяти двох). Грецький переклад, будучи повнішим за обсягом, оскільки включав і ряд канонічних книг другого за значенням порядку, потрапляє до поган і там зазнає нових перекладів і переписувань.

З настанням християнської ери історія побутувань біблійних текстів поповнюється грецькими перекладами Акві-ли, Теодоціона, Сіммаха. Перший християнський переклад латинською мовою, виконаний у доступному для сприйняття простих людей стилі Святим Єронимом у VI столітті н. е., ввійшов в історію під назвою вульгата (простонародний). А найдавніший сирійський переклад усіх книг Біблії відомий як пешіта.

До ранніх спроб реконструювати своїми мовами давньоєврейські першотексти відносяться: вірменський переклад III ст., германський (готський) — VI ст, старослов'янський — IX ст. Всього ж, за підрахунками учених, за період від XI до XVIII століть було створено понад 4100 рукописів старослов'янською мовою.

В історії літературних мов світу є немало прикладів, коли саме майстерно перекладена Біблія ставала за взірець подальшого розвитку цієї мови й літератури. Так було, зокрема, з англомовним перекладом Біблії, який здійснив близько 1380 року Джон Вінклер, а завершив значно пізніше Вільям Тін-даль (1535). Згодом цілі покоління англійців училися своєї літературної мови за перекладом Біблії Тіндаля. Авторитет живої французької мови підняв своїм перекладом Біблії Жан Кальвін. Нова сторінка в розвитку німецької літературної мови розпочалася з виходом у світ німецькомовного перекладу Святого Письма (1534), здійсненого Мартіном Лютером — вихідцем із простої селянської родини, який узяв за основу свого перекладу народну мову однієї із центральних земель країни. Феномен Лютерового перекладу полягав і в тому, що досі у різних землях Німеччини говорили різними діалекта-


266_____________ КНИГИ СВЯТОГО ПИСЬМА В СВІТІ І В УКРАЇНІ

ми, і саме національна Біблія стала в основі формування все-німецької літературної мови. Це ж можна сказати й про чехів. З кожним новим виданням книг Святого Письма їхні творці прагнули, аби текст, зберігаючи автентичність перекладу, був зрозуміліший читачам. Тому віддавна в рукописанні з'являється традиція вміщувати на полях книг короткі тлумачення ряду незрозумілих слів живою народною мовою. Далі всіх пішов білоруський першодрукар Францішек Скорина, якийу 1517—1519 роках видає у Празі Псалтирі Біблію, в мові яких переважають білоруські "гласи".

§ 2. Ранні спроби перекладів і кидань Біблій на українських землях. Острозька Біблія

"Руські Перші писемні згадки про переклад Біблії

письмена" на давньоруську (староукраїнську) мову

в Херсонесі відносяться до другої половини IX ст. і

ТХ століття пов'язані з ім'ям болгарського просвіти-

теля і проповідника Костянтина. Уже хрестоматійний факт зупинки Костянтина в Херсонесі по дорозі до Хозарії взимку 860—861 року засвідчує, що саме тут йому дали до рук книжкові витвори власної церковної літератури тамтешнього населення — Євангеліє та Псалтир, бо вони, за свідченням автора "Життя Костянтина" писані були "руськими письменами".

У попередніх розділах підручника вже йшлося про Біблійні тексти, створювані в книжкових скриптоніях Десятинної церкви та Софійського собору в Києві, а також про найвагоміші рукописні пам'ятки того періоду— Реймськета Пересопницьке Євангелія.

Також ми вели мову про перші друковані біблійні книги, зокрема україномовні друки німця Швайпольта Фіоля.

Окремої розмови заслуговує острозьке видання Біблії.

Проект кня:ш Ідея першого в Європі повного видання Костянтина: Біблії церковнослов'янською мовою нале-Острозького ' ••'! жить князю Костянтину Острозькому.


Ранні спроб" перекладі» і видань Віб.іііі. Острозька Ьіб.іія 267

Досі в усьому слов'янському світі, як на західних його теренах, так і на східних, повної друкованої Біблії в одній книзі не існувало. Щоправда, білорус Францішек Скорина вже видрукував у Празі 1517—1519 роках для свого народу Біблію, але вона також не була повною. Священики і вчені на українських землях користувалися перекладами окремих її частин. До того ж, переклади ці нерідко рясніли неточностями, помилками і при кожному переписуванні все більше віддалялися від оригіналу.

Йшлося, отже, про авторитетний, надзвичайно точний текст Святого Писання в перекладі на церковнослов'янську мову, яким би могли користуватися не лише українці, а й сусідні слов'янські народи.

Ось як розповідає про ідею цього важливого видавничого проекту сам князь Костянтин Острозький. Цей текст уміщено як передмова до Біблії і подається тут у перекладі сучасною українською мовою, здійсненому Іваном Огієнком:

"Бачив я, як вороги та вовки з усіх боків напирають на Церкву Христову та без милосердя жеруть її, — і жалість пройняла мене. Бо кого ж з благовірних та богорозумних не пройме жаль, коли він бачить убогість Церкви Христової, що ось хилиться впасти? І ніхто не може стати проти запеклости ворога через таку обмаль духовної зброї, яким є слово Боже. І чиє серце не зм'якне, хто не заплаче, бачачи розрух Церкви Христової, бачачи переможену хвалу її, бачачи як дикі вовки немилосердно розкрадають і розганяють стадо Христове? Різні вороги й найгрізніше лукавство оточили нас...

Початок цієї справи був такий: з волі Божої задумав був я діло оце. Але довго не міг я почати його, бо не знайшов потрібних на це робітників; також і книги, що зветься Біблія, не мав я повного списку. Більше того, навіть по всіх сторонах роду нашого, де чути мову слов'янську, не знайдено ані одного другого (повного) списку серед усіх книг Старого Заповіту."

Збирання Князь Костянтин Острозький розіслав

різномовних гінців до найближчих сусідів — у Чехію,

рукописів Польщу, Росію, аби вони могли привезти

і перекладачів До Острога для перекладу всі наявні в слов'янському світі рукописні варіанти Біблії. Найбільше надії покладалося на надісланий з Москви рукопис так званої Генадійової Біблії 1499 року, бо вважався


268_________________ КНИГИ СВЯТОГО ПИСЬМА И СВІТІ І В УКРАЇН І

цей переписаний у Москві переклад найстарішим, здійсненим з грецької мови ще в київській школі переписувачів книг за часів Володимира Великого.

Водночас до Острога на запрошення відомого в усій Європі українського князя почали прибувати відомі вчені з Греції. З-поміж них — Діонисій Палеолог, Мосхопул. Олександрійський патріарх Мелетій Пігас відрядив сюди одного з кращих своїх радників — Кирила Лукариса. Це той Лука-рис, який на Берестейському соборі 1596 року наполегливо виступав проти унії, захищаючи інтереси України. Пізніше, після смерті патріарха Мелетія, саме Лукарис був обраний патріархом Олександрійським, а пізніше — і Костянтино-польським, і вже на тому високому посту також постійно проявляв прихильне ставлення до України. До речі, саме через таке прихильне ставлення до України життя цієї людини закінчилося передчасно й трагічно. Вороги української церкви пізніше сфабрикували на ім'я турецького султана звинувачення, нібито патріарх Лукарис намовляє українських козаків на повстання проти Туреччини. За наказом султана у червні 1638 року патріарха Лукариса — великого просвітителя і оборонця українського православ'я — задушили, а тіло викинули в море.

1594 року Лукарис став професором, а згодом і ректором Острозької академії.

Острозькі і зарубіжні вчені з ентузіазмом взялися до роботи, але незабаром змушені були її припинити, бо з'ясувалося, що з усіх зібраних рукописних Біблій неможливо скласти повного тексту — рукописи рясніли неточностями, довільним, не канонічним, тлумаченням багатьох подій і понять.

Одне слово, князя Острозького на початку цього благородного наміру супроводжувало немало невдач. Не без розчарування й зневіри пише він сам у згаданій передмові до Біблії:

"Виявилося, що списки ці незгідні — вони не тільки мали
; відміни, але часом і спокуси, через що впав я був у великий сму-

ток. До того ж, з намови диявольської знайшлося багато ворогів, що руйнували мені задумане, а помічників та робітників мав я дуже мало. І впав я в сумнів. І міркував я в серці своїм: чи починати, чи перестати? Але таки з Божої волі кращі думки перемогли гірші, бо я знав, що неможливе людині — можливе Богові".


 

 

Ранні спроби ііс|)('і;.іі\,чііі і ішдніїь Ьібліїї. Огтршіжа Іііб.іія

Титульний аркуш Острозької Біблії. 1581

Заново збирає князь Острозький своїх послів і спрямовує їх у дальші світи — до Болгарії, Греції, Палестини. Пише листа до Вселенського патріарха Єремії з проханням надіслати і книги, і людей, що знають і тамтешні, і слов'янські мови. Цього разу вибір був ширший, і спеціальна комісія з перекладу Святого Письма, створена при Острозькій академії, з двох варіантів — староєврейського і грецького, над яким працювало 72 перекладачі, — вибрала останній.

Завершення друку Острозької Біблії припало на 1581 рік. Загальний обсяг її — 1256 сторінок.

Перекидання Є в передмові до цієї книги, написаної, як

Острозької уже зазначалося, самим князем Костянти-

Іііб.іії ' ном, такі слова: "Прийміте цю Біблію всіх

в Москві слов'ян не яко річ земну, але як дар небес-

ний".

Не помилився Костянтин Острозький, називаючи даром небесним цю дивовижну книгу. Адже слава про неї швидко покотилася далеко поза Україною, на сотні літ зробивши її взірцем для всього православного слов'янства. Вона стала основою для всіх книг Святого Письма, які сьогодні вживаються як у церковному богослужінні, так і в приватному читанні практично у всіх слов'янських країнах.

Цікаво бодай фрагментарно простежити подальшу долю Цієї книги.


270 КН ИГИ СВЯТОГО ІІИС.І.МА В СВІТІ 1 І? УКРАЇНІ

Зважаючи на брак достатньої кількості примірників Острозької Біблії, московський цар Олексій Михайлович наказав 1663 року перевидати її в Москві. Перевидати "швидко з перекладу князя Костянтина Острозького, без змін, крім орфографії". Однак московське видання Біблії 1663 року все ж має відмінності від острозького видання: в ньому змінено український наголос на російський. Перероблена й передмова, де вираз "народ руський" (тобто український) замінено на "народ великоросійський".

Дещо пізніше, вже за Петра 1, Москва знову вирішує виправити цю Біблію. Таку складну за обсягом роботу було доручено ученому з Волині Феофилактові Лопатинському. Однак, незважаючи на сім літ напруженої праці, Лопатинському не судилося побачити її результати надрукованими.

Починання Петра 1 після його смерті продовжила цариця Єлизавета Петрівна. 1 знову для роботи над удосконаленням тексту книги були покликані вчені з України, цього разу професори Київської академії — Варлаам Лащевський та Гедеон Слонимський. Історичні джерела зафіксували цікаві перипетії їхнього настійливого виклику до Петербурга. Київські професори вперто відмовлялися їхати до північної столиці. Та їхати все ж довелося. Подіяв, напевне, грізний виклик з імператорської канцелярії: "Вислати їх в Петербург без усіляких відмов і відкладувань, якнайшвидше і неодмінно".

Приступивши до праці в серпні 1747 року, професори Лащевський та Слонимський завершили її через чотири роки. Таким чином, 18 грудня 1751 року побачила світ друкована Біблія, що згодом одержала назву Єлисаветинської. Вона й визнана була згодом Синодом Російської православної церкви як усталений, канонічний текст. А в основі її — українська Острозька Біблія.

Шляхи:>'••.••.-.• Скільки примірників Острозької Біблії
Біблій, було видруковано? Якою була їхня подаль-

надрукованих ша доля?

в Острозі Відповіді на ці запитання в дослідників

давнього українського друкарства різні.

Професори Пташицький і Бостель, наприклад, вважають, що

їх було кілька сотень. Йдеться про ту кількість примірників


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)