Зазначені вище аргументи дають підстави вважати Фест-ський диск першим у світі текстом, створеним (надрукованим) методом застосування рухомих літер

На жаль, підтвердження поширення такого методу друку в античному світі навести більше не можна. Дивовижна знахідка на острові Крит виявилася на сьогодні поки що єдиною.

І вже майже через тисячу років після спроби критян ідея виготовлення окремих розбірних літер для створення текстів починає реалізовуватися в Китаї. Саме китайський винахідник Бі Шен на рубежі 40-50-х років XI ст. н. є. виготовив рухомі зображення ієрогліфів тогочасної китайської мови. Склавши з окремих зображень ієрогліфів текст, сформувавши його в спеціальну текстову форму і покривши її фарбою, Бі Шен накладав на таку форму аркуші паперу і таким чином одержував відповідні тексти. Матеріалом для такого шрифту слугувала глина. Китайські автори (зокрема Шень Го) у своїх

наукових розвідках з історії вітчизняного друкарства згадують також про спеціальні дерев'яні пристрої, які виготовив цей майстер для зберігання шрифту.

Час появи Бі Шена і його винаходу саме на цьому відрізку китайської історії не був випадковим. Такий ранній розвиток друкарської справи в цій країні був обумовлений двома важливими чинниками. По-перше, винайденням у 105 році паперу; по-друге, активним поширенням у країні релігії буддизму.

Звичні й популярні на той
час для рукописної справи па
пірус, а тим більше пергамент,
ВИЯВИЛИСЯ не ЗОВСІМ придатни- Китайська складальна каса ■
ми для витискування на них (ля С. ІІомиронськмм)

текстів: папірус був крихким, а

пергамент — занадто дорогим для тиражування. Нова ж релігія потребувала виготовлення багатьох копій священних та молитовних текстів, потребу в яких можна було забезпечити не рукописними, а механічними методами відтворення. Папір якраз виявився тим матеріалом, який найкраще для цього підходив.

Проте сталося так, що в цілому прогресивний винахід Бі Шена не набув тоді швидкого поширення в Китаї. На це, вірогідно, є кілька причин. Передусім, шрифт виготовлявся із крихкого глиняного матеріалу, тому його вистачало не на довго. По-друге, специфіка китайської мови вимагає засвоєння від двох до сорока тисяч окремих знаків, з яких складаються ієрогліфи. Виготовити, забезпечити зберігання, а потім легке й швидке знаходження для друку потрібного ієрогліфа виявилося справою складною і не зовсім практичною. Тому незабаром дітище китайського першодрукаря було надовго забуте його земляками.

Розбірний шрифт з матриць з'являється дещо пізніше (XIV століття) в сусідів китайців — корейців. Проте, мабуть, з цих ^Же причин, про які йшлося вище, тамтешні творці книг знову

ІОв

иочлтки друкарства к світі

Ч|І\І"І|М-|,І,ІПІ І1ІІ1ШХІД І ІШІШХ1ДІІІІКМ

повернулися до вже засвоєного ксилографічного способу множення текстів.

І тільки епоха Відродження, яка з кінця XIV — початку XV ст. започаткувала в Західній Європі культуру Нового часу, стала й золотою епохою для ствердження й поширення на європейських теренах дивовижного витвору людського розуму, яким виявилося друкарство.

Поиск по сайту: