Ранні «-проби перекладів і кидань Ьіблііі. Острияі.ка Іііб.іія

Біблії, яку доручив князь Острозький Івану Федоровичу вивезти до Львова і там продати. За твердженням професора Огієнка, після смерті друкаря у Львові 5 грудня 1583 року в його крамниці було знайдено 120 повних Біблій, 80 — неповних і цілу уряджену друкарню. Очевидно, що Іван Федорович після непорозуміння з князем Костянтином Острозьким продовжував самочинно друкувати цю книгу вже у Львові. Усе це майно перейшло згодом за борги його учням, друкарям Сеньку Корунці та Сачкові Сідляреві, які продовжували додруковувати книгу і продавати її.

Є документальні свідчення, що 1588 року ці львівські друкарі продали свою друкарню і сорок неповних Біблій друкареві з Вільни (нинішнього Вільнюса) Кузьмі Мамоничу. Звідси, очевидно, коріння відомої Віденської Біблії.

Сьогодні з сумом можемо говорити, що нині у світі залишилося кілька примірників Острозької Біблії. Є ця книга, звичайно ж, у Москві й Петербурзі, куди в різні часи вивозилося все найкраще надбання українських друкарів. За свідченням українського історика на еміграції Петра Шумовського, родом з Острога, перед першою світовою війною один примірник цієї книги він ще оглядав в Острозькому музеї, який зберігався під особистою опікою директора Кирило-Мефоді-(вського братства пана Кутневича. Ще один примірник був у особистій колекції графа Ходкевича у містечку Млинові на Волині. Подальша доля цих примірників залишається невідомою.

У спогадах діяча українського національно-визвольного руху Д. Бачинського є згадка про віднайдений ним примірник Острозької Біблії аж у... Мадриді. А в книзі Ярослава Руд-тицького "Подорож на Мальту", що вийшла за кордоном f шістдесятих роках, зазначається, що в архіві бібліотеки у Валетті (на Мальті) він побачив кілька книжок, виданих і Острозькій друкарні XVI століття. Однак про Біблію в цих тписках не згадується.

Врятуванню з вогнищ громадянської війни і ретельному ібереженню ще одного золотого примірника острозького іруку ми маємо завдячувати сьогодні митрополитові Іларіону Іванові Огієнку). В унікальному архіві, який вдалося йому іберегти, ведучи скитницьке життя дорогами Європи в час після закінчення Другої світової війни, і перевезти 1947 року

272 КНИГИ СНЯТОГО ПИСЬМА И СВІТІ І |$ УКРАЇНІ

до далекої Канади, в тодішню столицю канадських українців місто Вінніпег, авторові цих рядків вдалося не лише оглянути, а й ретельно попрацювати з цим безцінним для нашої культури примірником під час наукових студій у Колегії Св. Андрія Манітобського університету.

Українська громадськість Канади, дбаючи про збереження цієї пам'ятки української культури для майбутніх поколінь і бажаючи познайомити з нею найширші наукові, політичні й просвітні кола інших держав, виступила на початку 80-х років — якраз напередодні тисячолітнього ювілею хрещення України-Руси — з ініціативою перевидання Острозької Біблії. Це починання гаряче підтримала Українська православна церква в Канаді. І з благословення блаженнійшого владики митрополита Василія та за фінансової підтримки ряду всеканадських українських організації воно уможливилося 1983 року.

До речі, перевидання Острозької Біблії здійснювалося в Англії з дозволу Британського і Закордонного Біблійного товариства.

На першій сторінці фототипного відтворення Острозької Біблії англійською і українською мовами вміщено звернення до зарубіжного читача: "Ця книга є перше повне видання всіх книг Священного писання церковнослов'янською мовою, надрукована в українському місті Острозі 1581 року заходами Костянтина Острозького. Книга ця є надбанням усіх слов'янських народів. Передрукована у Лондоні року 1983 з нагоди тисячоліття хрещення України".

Поиск по сайту: