НА ЕТАПІ СТАНОВЛЕННЯ (1990-2003)

§ 1. Організаційний аспект................................................................. 456

• Формування нової структури видавництв

за типологічними ознаками.................................................. 456

• Формування нової системи збуту

видавничої продукції......................................................... 458

• Загострення проблеми стандартизації

у видавничій справі.......................... 458

§ 2. Законодавчий аспект.............................. 461

• Сучасний стан українського книговидання

у статистичному вимірі...................................................... 461

• Коротка ретроспектива причин

і витоків проблеми.............................................................. 463

• Українське "видавниче" законодавство

і Рада Європи..................................................................... 466

• Податок на друковане слово за рубежем

і в Україні.......................................................................... 468

• Головне гальмо розвитку друкованого слова.................... 469

• Державна підтримка видавничої справи:

декларації та реалії................................................................ 471

§ 3. Тематичний, мовний та географічний аспекти...................... 472

• Тематичний аспект................................................................ 472

• Мовний аспект...................................................................... 475

• Географічний аспект............................................................. 477

Рекомендована література до загального курсу..................... 480

Покажчик імен..................................................................................... 481

Географічний покажчик.................................................................... 489

Покажчик видавництв та друкарень........................................... 492

Summary............................................................................................ 494

Нормативний курс "Історія видавничої справи" відноситься до циклу професійно-орієнтованих дисциплін, що вивчаються на факультетах і відділеннях класичних університетів та інститутів, а також в інших вищих закладах освіти України за спеціальностями "Журналістика" і "Видавнича справа та редагування". В дещо видозміненому вигляді подібний курс під назвою "Історія книги" читається на відповідних факультетах інститутів та університетів культури.

І в першому, і в другому випадках об'єктом дослідження в історичному розрізі стає видавнича справа. У відповідності з українським законодавством, це сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Поняття видавнича продукція включає в себе надзвичайно розмаїтий спектр видань за певними типологічними ознаками: цільовим призначенням, аналітичною переробкою інформації, інформаційними знаками, матеріальною конструкцією, обсягом, періодичністю, внутрішньою структурою, зовнішньою конструкцією та призначенням. Це книги, брошури, календарі, газети, журнали, листівки (текстові, зображальні), плакати, буклети, альбоми, атласи, карти, етикетки, офорти, гравюри тощо.

Зважаючи на таку розмаїтість друкованих видань, поява кожного виду з яких відноситься до різних часових вимірів і питома вага та вплив яких на громадську думку є далеко не рівнозначними, історична традиція ствердила побутування терміна "видавнича справа" не лише в широкому (створення і розповсюдження людиною писаної, друкованої, а тепер уже й електронної продукції), а й у вужчому значенні. За загальноприйнятим у різних енциклопедіях визначенням, цей термін традиційно вживається в контексті книговидання, куди відносяться практично всі види неперіодичних видань. За узагальненим же поняттям періодичних видань (газети, журнали), як також і за всіма теле- і радіопрограмами, віддавна закріпився термін "журналістика".

Видавнича справа та редагування як спеціальність виникла значно раніше журналістики. Протягом століть до появи

ш

ВСТУП

ВСТУП

перших газет саме рукописні та друковані книги були чи не єдиним на земній кулі засобом комунікації.

Витоки видавничої справи слід шукати в стародавніх часах виникнення письма й алфавітів того чи іншого народу, коли в людей з'явилася можливість залишати для нащадків у спадок свої уречевлені думки, набуті знання, переживання, заповіти. А первинними формами видавничої продукції можна вважати тексти, писані ідеографічним (картинним), фонетичним та алфавітним письмом на різноманітних матеріалах — кам'яних брилах, мідних, глиняних, дерев'яних пластинках, кістках тварин, бамбукових зрізах, папірусі, пергаменті, папері.

Вивчення історії видавничої справи розпочалося відносно недавно і на початку мало типову схему: історія письма, рукописні шедеври стародавнього світу та епохи середньовіччя, а з XV століття — часу виникнення друкарського верстата — вже як історія друкарства. Головний акцент автори таких досліджень робили на формах книги, майстерності каліграфів та оформлювачів, технічних засобах їх творення. Рідко предметом детального розгляду ставав зміст видань, і ще рідше — їхні функції. Безумовно, що комунікативний аспект тогочасної видавничої продукції несправедливо недооцінювався.

За починанням французьких дослідників, з кінця XIX століття історія видавничої справи стала розглядатися у контексті подвійної природи головного видавничого продукту — книги: і як матеріальної конструкції, і як носія певної суми знань та ідей. На порядок денний поставала потреба досліджувати не лише саму друкарську справу та інші видавничо-поліграфічні процеси, а й суспільно-політичні обставини, в яких вони розвивалися, драматичні житейські колізії тих особистостей, хто це нелегке й відповідальне ремесло обирав сенсом свого існування. В поле зору дослідників цього ще й досі не пізнаного і не поцінованого своєрідного феномена загальноцивілізаційного поступу людства потрапляли також обставини побутування конкретного друкованого продукту, його вплив не лише на окремих особистостей, а й на суспільні процеси, що відбуватися під впливом такого побутування в конкретну історичну епоху.

Отож, предметом історії видавничої справи є цілісна історія створення, поширення, використання тих чи інших видів

Поиск по сайту: