Михайла Груїпевськоіо,

_: випущений у світ видавництвом

^! "Відродження". ІН13

Траплялися, щоправда, випадки, коли окремим "засудженим" до знищення книгам просто щастило. Для прикладу, за донесенням того ж управління Київського поліцмейстера із виданих у світ 450 примірників брошури "Ще не вмерла Україна" з текстом національного гімну вдалося перехопити лише 210 примірників. Інші ж встигли розійтися серед покупців.

Серед найпоширеніших форм цензурних репресій проти українського друку цього періоду можна виділити такі:

• конфіскація окремих чисел періодичних органів або цілих накладів видань;

• відмова в реєстрації видавництва з надуманих причин неблагонадійності його програмних цілей;

- • вилучення в тексті набраного журналу чи книги речень, а то й цілих абзаців, які чомусь не подобалися цензорові;

• заборона друкування у збірниках чи журналах, що
виходили в Україні, публікацій авторитетних україн
ських авторів, які, одначе, в перекладі російською мо
вою безперешкодно вміщувалися в російськомовних
виданнях.

Свавілля цензурного комітету і його підрозділів на місцях чинилося на загальному фоні наростаючої боротьби з українством адміністративними, судовими, поліційними заходами. Для їх здійснення широко залучалися чиновники земств, шкільної, лікарської, поштової і навіть церковної адміністрацій. Сумна, безпросвітна картина нищення всього українського постає перед очима, коли знайомишся з численни-

17 — 7-1165

ВИДАВНИЧА СПРАВА І ЦЕНЗУРА

Ланита»¹¹" і завдання. Рекомендована літератури 25!)

ми повідомленнями з місць, які постійно друкувалися в тогочасних україномовних виданнях. Ось лише деякі з них.

Завідувач бібліотекою м. Острогозька Воронезької губернії відмовився прийняти до бібліотечного фонду подаровані українські книжки — твори М. Коцюбинського, М. Грушев-ського, В. Винниченка та ін., мотивуючи свою відмову тим, що "книги ці загрожуватимуть безпеці бібліотеки" (Сніп. 1912. № 33).

Звенигородська повітова земська управа відмовилася поширювати серед селян вислані їй Київською земською управою для безплатної роздачі брошури відомого в Україні популяризатора Є. Чикаленка "Розмови про сільське хазяйство". Управа мотивувала це тим, що брошура "написана викривленою російською мовою" й мало зрозуміла селянам (Украинская жизнь. 1912. № 9).

Кременчуцька земська управа запропонувала своєму агрономові "всю літературу малоросійською мовою вилучити із вжитку і повернути назад" (Рада. 1912. № 13).

На запит української інтелігенції міста Василькова про дозвіл постановки українського спектаклю одержано відмову: "Якщо хочете бавитися на свята, вибирайте щось російське, а українське не дозволяємо" (Засів. 1912. № 10).

Інспектор Хоролського реального училища під час відвідування помешкань вихованців розшукує українські книги. Знайшовши в одного з учнів "Літературно-науковий вісник", він пригрозив суворим покаранням власникові "мазепинсь-кого журналу" (Рада. 1912. № 89).

Навіть цей короткий перелік прикладів засвідчує, що практично аж до лютневих подій 1917 року кожна, бодай найменша, спроба культурно-освітнього розвою серед українського населення не просто контролювалася могутнім бюрократичним апаратом, а й методично спрямовувалася винятково у великодержавницьке русло. Найменші потуги української інтелігенції захистити свої права, звертатися до свого народу його рідною мовою, підвищувати його освітній рівень тут же натикалися на глухий мур заборонництва.

Цензура українського друку ставала, отже, головним чинником заборони мови, літератури й культури багатомільйонного українського народу.

Запитання і завдання для самоконтролю

Як ви розумієте поняття цензура в широкому і вузькому значенні цього слова?

З ного почалася цензура діяльності українських друкарень царським урядом?

Назвіть вищу цензурну інстанцію Росії початку XIX століття.

У чому полягала специфіка застосування цензурного законодавства Росії до українського друку?

Де й коли було відкрито Комітет внутрішньої цензури для друкарень, розміщених в Україні?

Які українські видання були вилучені з продажу відразу після викриття Кирило-Мефодіївського братства?

Чим показова в історії українського книговидання справа магістра університету Св. Володимира Каленика Шейковського?

Чому українські граматики і букварі в XIX столітті друкувалися в Україні російськими буквами?

Які причини появи Валуєвського цензурного циркуляру?

Чим відрізнявся Емський цензурний указ від Валуєвського циркуляру?

Хто з високопосадових російських чиновників був причетний до появи антиукраїнських цензурних актів?

Який був порядок одержання українськими видавцями дозволу на друкування книг і газет?

Що вам відомо про спроби відміни цензури українського друку після революції 1905 року?

Як вплинув на розвиток української видавничої справи вихід царського маніфесту від 17 жовтня 1905 року?

Аргументуйте тезу: "Цензура видавничої справи стала чинником заборони в Російській імперії українства ".

Назвіть найпоширеніші форми цензурних репресій проти українських видавців і авторів.

Рекомендована література до теми

Записка Володимира Антоновича у справі обмеження українського друкованого слова // Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1908. — Кн. З

Добровольский В. Запрещенная книга в Росси. — М., 1962..

Єфремов С. Літературно-критичні статті ("Вне закона: к истории цензуры в России"). — К.: Дніпро, 1993. — С. 14-48.

17*

ВИДЛШШЧЛСІІРЛВЛ І ЦМШТЛ

Качкан В. Хай святиться ім'я твоє: Історія української літератури і культури в персоналіях (XIX—перша половина XX ст.). — Івано-Франківськ: Сіверсія, 2000. — 368 с

Лемке М. Николаевские жандармы и литература 1826—1855 годов. - СПб., 1909.-614 с.

Львов-Рогачевский В. Печать и цензура. — М., 1906.

Міяковський В. Ювілей цензурного акту // Бібліологічні вісті. - 1926.-№ 1.

Російщення України: Науково-популярний збірник / За ред. Л. Полтави. - К., 1992. - 408 с.

Низовий М. Українська статистика друку: становлення і ствердження в умовах бездержавності // Друкарство. — 2002. — № 2. — С.76-79.

Об отмене стеснений малорусского печатного слова. Записка Императорской академии наук. — СПб., 1910.

Петров С. Книжкова справа в Києві. 1861 — 1917. — К.: ЕксОб, 2002. - С 71-220.

Савченко Ф. Заборона українства 1876 року. — Харків, 1930. — 413с.

Тимошик М. "К печатанию не должно быть позволено...": До історії цензури українського слова // Урок української. — 2000. — №3.-С. 10-14; №4. - С 15-20.

Українське питання / Пер з рос, упоряд., передм. та приміт. М. С Тимошика. - К., 1997. - 220 с

Черняков Б. Ілюстрована книжкова періодика у процесі становлення ранньої зображальної журналістики. — К.:, 1998. — 156 с.

Черняков Б. Маловідомі та призабуті книги України: Бібліографічний покажчик. — К., 1998. — 40 с

Тема 10

КНИГИ СВЯТОГО ПИСЬЩ В СВІТІ І В УКРАЇНІ (II тисячоліття до н. є. -XXI століття н. є.):

іеторико-видавничий аспект

ір Біблійні книги серед народів світу

(Р Ранні спроби перекладів і видань Біблій на українських землях. Острозька Біблія

g Видання Книги книг українською літературною мовою:

долі перекладів і видавців

262________________ КНИГИ СНЯТОЮ ПИСЬМА В СВІТІ І І? УКРАЇНІ

Поиск по сайту: