КОНЦЕПЦІЇ ВИТОКІВ ДРУКАРСТВА

Концепція Іпаїїіі Огіпіка

Що дало підстави Огієнкові (як також і О. Лотоцькому, Д. Антоновичу) вважати ці друки українськими? Переконливими аргументами на користь цього твердження виступають два чинники: по-перше, загальна стилістика оформлення і, по-друге, мовні та правописні особливості видань. І перше, і друге чітко вказують на першоджерела, з яких складалися першодруки, — рукописи, створені в XIV—XV століттях у Грушівському монастирі (нинішня територія Тячівського району на Закарпатті). Наукова експертиза цих видань вже дала змогу зробити висновки, що перші книги, надруковані кириличним шрифтом, були саме українського походження. Звідси — пояснення того феномена, що "давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його..., ніколи не лякалася книжки і боронила волю свого друку".

В українському походженні цих Фіолевих книжок, видрукуваних у Кракові, переконують і нещодавні відкриття закарпатського дослідника О. Ороса. За його гіпотезами, ці книги лише додруковувалися в Кракові, а вся чорнова робота здійснювалася в друкарні українського села Грушева. Вивчена цим дослідником післямова колофону Октоїха дає підстави висловлювати припущення, що й інші кириличні друки Швай-польта Фіоля (Тріодь цвітна, Тріодь постна) також виконувалися складачами друкарні Грушівського монастиря. В перекладі Ороса українською мовою фрагмент післямови Фіоля до Октоїха звучить так: "Докінчена (виділення авт. — М. Т.) була ця книга у великому городі Кракові за панування великого короля Казиміра, і докінчена була міщанином краківським Швай-польтом Фіолем із Німеччини, німецького роду, Франком. І закінчена була по божому народженню 1491 року ".

Набувши замолоду вміння гаптувати по шовку і пізніше відчувши нахил до механіки, Фіоль запізнався з майстрами-друкарями і швидко навчився в них тонкощам нового ремесла. Однак розвинути справу не встиг. Невдовзі після виходу в світ українських друків його арештовує краківська духовна інквізиція й заточує до в'язниці. Майже всі його друки було спалено. Причина лежала на поверхні: як посмів католик друкувати богослужбові книги для православних?!

Вихід на волю виявився принизливим для друкаря: він на колінах мав випросити прощення в церковної влади й дати

обіцянку більше друкарською справою не займатися. За переказами, бачили його пізніше на вугільних копальнях.

Постать Швайпольта Фіоля є драматичною і водночас цікавою в контексті історії української друкарства. І саме Іван Огієнко висловив жаль з приводу того, що такою особистістю мало цікавилися українські дослідники, хоча вона вартує цілого монографічного дослідження. Для цього, на його думку, вкрай важливо зібрати й опрацювати архівні матеріали, передусім польського походження.

Щодо виникнення друкарства на власне українських землях, то Огієнко окреслює 1569 рік і називає містечко Заб-лудів, де Іван Федоров, по дорозі до Львова через Литву і Білорусь, випускає "Учительне Євангеліє ". Заблудів на той час знаходився на мішаному українсько-білоруському пограниччі, де переважало українське населення. Це дало підстави ученому зарахувати цей твір до набутків української культури.

Поиск по сайту: