Черпігівеько-сіверський друкарський осередок

Перша Виникнення в першій половині XVII сто-

друкарня ліття поважного осередку друкарства на

в Чернігові Лівобережній Україні пов'язане з ім'ям

відомого церковного, освітнього діяча, поета, ученого і друкаря галичанина Кирила (Транквіліона) Ставровецького.

Дивовижною є доля цієї людини. Промандрувавши зі своєю пересувною друкарнею близькими й далекими землями (Унів, Острог, Почаїв, Рохманів, Вільно), видавши там ряд своїх творів, будучи засудженим собором православних єпископів за зміст цих же творів і перейшовши на знак протесту за несправедливу, на його погляд, оцінку своєї праці до католицької віри, Ставровецький опиняється 1626 року в Чернігові. Там він займає посаду архімандрита. І, звичайно ж, об-лаштовує своє дітище, з яким він ніде й ніколи не розлучався, — пересувну друкарню.

На жаль, долею її власника судилося так, що на новому місці ця друкарня видала свою першу (і останню) книгу... через двадцять років — буквально напередодні смерті свого

Чо|)ііігіім'ько-смичи:і.ке друкарство

засновника, автора, редактора і друкаря. Сталося це 1646 року. Цією книгою стала широко відома і цитована в хрестоматіях з історії української літератури (зокрема віршем "Лекарство раскошником того света") збірка повчань і настанов богословсько-педагогічного призначення Ставровецького "Перло многоцветное ".

Вийшовши друком у Чернігові, книга відразу стала популярною серед читачів не тільки на теренах України, а й далеко поза її межами. Більш ніж через півстоліття ця збірка передруковується в Мотилеві. Особливістю видання є те, що в лексиці й граматиці текстів домінує тогочасна українська книжкова мова з багатьма ознаками народної поетики, запозичено немало сюжетів з українських народних дум і пісень. Отож, і в цьому випадку визнання і слава друкаря та автора знову прийшли із запізненням.

Друкарня Кирила (Транквіліона) Ставровецького є чи не єдиною в історії української видавничої справи, власник якої писав і видавав здебільшого свої твори. Після його смерті сліди цієї друкарні зникають з архівних документів назавжди.

Таким чином, відзначившись у 1646 році однією, проте дуже вагомою в історії української культури книгою, чернігівське друкарство (та й лівобережне в цілому) завмирає на цілих чверть століття. Відновити його вже на постійно належало ше одному відомому церковному, політичному і літературному діячеві Лазарові Барановичу.

Друкарня Письменницький хист і любов до друкар-

Лазаря ства в цього діяча проявилися ще під час

Бараиовича: його викладання в Київській братській

Новгород- школі, ректором якої він став 1650 року.

сіверський На його очах відбувалося становлення дру-

поріод карні Києво-Печерської лаври. Читаючи

надруковані передмови до книг своїх колег, він сам незабаром береться за перо, а потім пропонує Друкарні і свої перші твори.

Однак надрукуватися на печерських пагорбах Лазарю Барановичу не пощастило. По-перше через те, шодля цього треба було дістати немалі кошти, а по-друге, подальші житейські обставини змусили колишнього професора полишити

РЛІ111С УКРАЇНСЬКЕ ДРУКАРСТВО

Че|>иіпш-і.і;о-оше|>сі,і;р друиаретио

Jla:iap Ііараііоїшч

Київ. Прийнявши 1657 року у Яссах чернечий постриг і висвятившись на єпископа, він виїздить до Новгорода-Сівер-ського, відкривши при тамтешньому Преображенському монастирі єпископську кафедру. Там і приходить ідея закласти власну друкарню.

Обладнання для Новго-род-Сіверської друкарні було придбане 1671 року. Однак з організацією роботи в друкарні почалися тривалі клопоти. Найперше, Барановичу не щастило з друкарем Семеном Ялинським, оскільки той хоч і був "человек запний, з молодих лет пастиру зичливе служачій", однак у друкарській справі виявився зовсім не підготовленим. Мусив його єпископ посилати вчитися аж до Вільни, а справа не рухалася.

Перебравшись 1672 року на єпископську кафедру до Чернігова, Баранович залишає друкарню в Новгороді-Сівер-ському без нагляду. І цим скористався Ялинський. Він, все ж запустивши друкарський верстат, видає по тисячу примірників Граматики, Часословця та Псалтиря. Але виявляється невдячним до власника друкарні — свого благодійника: ці книги продає без його відома, поділивши виручені від продажу кошти з новгород-сіверським архімандритом.

Будучи невдоволеним таким перебігом подій, Лазар Баранович вирішує перевезти друкарню до Чернігова. Якраз перед цим він збагатив обладнання своєї друкарні шрифтом польською мовою і Семен Ялинський все ж спромігся видати 1676 року твір Барановича "Nowa miara". На титулі цієї книги чітко зазначено польською мовою місце її друку: "Z typo-graphiey Archieopiskopskiey, w Nowogorodku Siewierskim zosta-

jacey". Однак до Чернігова друкарня тоді не доїхала. На перешкоді реалізації наміру стала несподівана хвороба архієпископа.

Хто зна, як би склалася подальша доля цієї друкарні, якби Бог не допоміг Лазарю Барановичу видужати. Будучи в немічному стані і розчулившись від несподіваних відвідин його київськими владиками, він продає їм свою друкарню для Києво-Печерського монастиря за дві тисячі злотих з обіцянкою гостей молитися за його здоров'я. Проте, ставши на ноги, Баранович несподівано передумав і друкарню свою до Києва не віддав.

Лазар Баранович перевозить свою друкарню до Чернігова 1679 року. Вже через рік тут виходять у світ великими накладами Псалтир і "Буквар". Місце неслухняного і недисципдінованого друкаря Ялинського через певний час займає прибулий з Вільни

Лукаш, а після його смерті тут працюють ченці.

Си. Миколам

з киши "Мрсчестпи

Акафісти".

І > 11 і;і 1111 >і

ЧС|>1ІІПІІОІ>КОЇ

друкарні. 170»

PAIN 1С УКРАЇНСЬКЕ ДРУКАРСТВО

Запитання і завдання. Рекомендована література

За період урядуванням друкарнею Лазарем Барановичем побачили світ близько півсотні книг. Передусім, це праці самого Барановича: "Меч духовний", "Труби словес пропо-відних", збірки полемічних творів та поезій. З маркою Чернігівської друкарні вийшов ряд творів Іоаникія Галятов-ського і Дмитра Туптала (Ростовського). А збірка останнього про чудеса від Богородиці Чернігівського Троїцько-Іллі нсько-го монастиря "Руно Орошенное", скажімо, виходила тут аж сім разів.

Видання Чернігівської друкарні добре продавалися й поширювалися в багатьох містах Росії. Багато їх чернігівський владика відправляв і до Києва, і до Москви. Успіх чернігівських видань у Києві викликав навіть невдоволення в києво-печерських друкарів. Одного разу вони змушені були звернутися до київської влади з проханням заборонити чернігівським ченцям продавати привезені звідти книги на Подолі.

Обмеження в діяльності Чернігівської друкарні починаються після виходу першого антиукраїнського цензурного указу Петра І 5 жовтня 1720 року. Через рік вона вже нічого самостійно не могла випускати, оскільки повністю перейшла під контроль Москви і ще певний час друкувала невеликі замовлення Синоду Російської православної церкви, але вже згідно з "московскими печатми".

Запитання і завдання для самоконтролю

Назвіть найдавніші осередки раннього українського друкарства.

Як формувалася мережа друкарень на Галичині?

Чому друкарня Львівського ставропігійного братства часто вела судові позови з конкурентами? Назвіть найхарактерніші.

Де й за яких умов друкарі одержували привілей на право видавати книги?

Дайте характеристику першої приватної друкарні у Львові за такими параметрами: засновник, друки, доля друкаря.

Яка роль в історії української видавничої справи Йосипа Шум-лянського та Арсенія Желібовського?

Дайте коротку характеристику позальвівським друкарням.

Що таке мандрівні друкарні?

Назвіть основні етапи поширення друкарства на Волині.

У чому полягали складнощі нормального існування Почаївської друкарні?

Які причини спонукали кращих галицько-волинських друкарів перебратися до Києва і заснувати там друкарство на печерських пагорбах?

Аргументуйте з допомогою архівних документів час заснування й початкову організацію роботи друкарні Києво-Печерської лаври.

Що вам відомо про перші папірні і папір в Україні? Хто був причетним до цієї справи?

Коротко охарактеризуйте перші видання Києво-Печерської друкарні.

Дайте видавничу характеристику "Києво-Печерського патерика ".

Чому і ким обмежувалася діяльність лаврської друкарні?

Якими були обставини появи пересувної друкарні Кирила (Тран-квіліона) Ставровецького в Чернігові?

Чому чернігівський єпископ Лазар Баранович відкриває свою друкарню в Новгороді-Сіверському?

Поясніть причини тривалого простою Новгород-Сіверської друкарні.

Охарактеризуйте основні друки в Чернігові за часів Лазаря Барановича.

Чому занепала Чернігівська друкарня на початку XVIII століття?

Рекомендована література до теми

Видашенко М. та ін. Місцями Івана Федорова на Україні: Путівник. — Львів: Каменяр, 1982. — 124 с.

Запаско Яким, Мацюк Орест, Стасенко Володимир. Початки українського друкарства. — Львів: Центр Європи, 2000. — 222 с

Запаско Я. П., Мацюк О. Я. Львівські стародруки: Книгознавчий нарис. — Львів: Вид-во при Львівському ун-ті, 1983. — 175 с

Ісаєвич Я. Д. Літературна спадщина Івана Федорова. — Львів: Каменяр, 1989. — 191 с

Ковальський М. Етюди з історії Острога: Нариси. — Острог, 1998. -288 с.

Лотоцький О. Українське друковане слово. В кн.: Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упоряд. С. В. Ульяновська; вст. ст. І. М. Дзюби. — К.: Либідь, 1993. — С 98—111.

Маслов С Друкарство на Україні в XVI-XVIII ст. — К., 1924. -39 с.

РЛІІІІС УКРАЇНСЬКЕ ДРУКАРСТВО

Митрополит Іларіон. Життєписи великих українців / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Либідь, 1999. — С. 546—599. (Розділ "Князь Костянтин Острозький").

Огієнко 1. Історія українського друкарства / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Либідь, 1994. — 448 с.

Патерик Києво-Печерський / Упоряд., приміт. та дод. 1. Жи-ленко. — К.: Вид-во "KM Академія", 1998. — 348 с

Початки книгопечатания на землях України / За ред. 1. Свєн-ціцького. — Жовква, 1924. — 86 с

Степовик Д. В. Історія Києво-Печерської лаври. — К.: УПЦ КП, 2001.-556 с

Тимошик С. С Князь Костянтин Острозький та його Біблія // Друкарство. — 1999. - № 5. — С 8-11.

Тимошик М. С. Тисячоліття української книги: історичні уроки // Молодь і книга на межі тисячоліть. — К., 2000. — С 21-34.

Титов Ф. Матеріали до історії книжкової справи на Вкраїні в XVI-XVHIbb. -К., 1924

Титов Ф. Типография Киево-Печерской лавры: Исторический очерк. - Т. 1. - К., 1916. - 506 с.

Тема 7

УКРАЇНСЬКІ ДРУКАРІ

ТА ЇХНЯ РОЛЬ

У СТВЕРДЖЕННІ

ВІТЧИЗНЯНОЇ ШКОЛИ

РЕДАГУВАННЯ

І ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ

(XV-XVII століття)

^ Походження й освітній рівень друкарів

g; Тематичний репертуар стародруків

„(■ЗР Структурування ранніх книжкових видань, як елемент упорядницької праці видавців

'© Редакторські
ї та видавничі
нововведення,
спонукані
друкарством ^!

Поиск по сайту: