АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Встановлення концентрації хлоридної кислоти за бурою

Читайте также:
  1. III. ОПЛАТА ПРАЦІ, ВСТАНОВЛЕННЯ ФОРМИ, СИСТЕМИ, РОЗМІРІВ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ Й ІНШИХ ВИДІВ ТРУДОВИХ ВИПЛАТ
  2. III. Організація роботи з підготовки та направлення структурними підрозділами органів ДПС запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  3. IV. Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запитів на встановлення місцезнаходження платника податків
  4. Б) Міжнародні концепції встановлення інвалідності
  5. Білкові речовини. Амінокислоти як компоненти білків та пептидів
  6. Визначення вмісту ортофосфатної кислоти
  7. Визначення оцтової кислоти
  8. Встановлення заміни частин документів
  9. Встановлення незайманості.
  10. Встановлення пріоритетів за допомогою аналізу А Б В
  11. Встановлення рівнів суттєвості для цілей аудиту.

При нейтралізації бури Na2B4O7•10H2O хлоридною кислотою відбувається реакція:

Na2B4O7•10H2O + 2НСl = 4Н3BO3 + 2NaCl + 5H2O

Перевага бури полягає у високій молекулярній масі еквіваленту:

Однак, недоліком бури є те, що при зберіганні вона втрачає частину кристалізаційної води. Тому буру потрібно перекристалізувати. Перекристалізацію бури із води проводять при температурі, яка не перевищує 60оС, оскільки при вищій температурі із розчину виділяється Na2B4O7•5H2O.

Для перекристалізації в 50 см3 води розчиняють при нагріванні 23 г бури (при 60оС в 100 см3 води розчиняється 20 г безводної бури, або біля 46 г Na2B4O7•10H2O). Гарячий розчин фільтрують, збираючи фільтрат у конічну колбу або хімічну склянку.

При охолодженні насиченого розчину із нього викристалізовується Na2B4O7•10H2O. Для одержання дрібнокристалічного осаду розчин, що охолоджується, безперервно помішують скляною паличкою. Дрібний порошок бури відсмоктують на лійці Бюхнера і висушують на повітрі. Висушування вважається закінченим, якщо при перемішуванні порошку скляною паличкою окремі кристалики бури не прилипають до неї. Висушену буру зберігають в склянці з притертим корком.

Для визначення молярної концентрації еквіваленту розчину хлоридної кислоти спочатку готують 0,1н розчин бури. Для цього на аналітичних терезах зважують необхідну масу перекристалізованої і висушеної бури Na2B4O7•10H2O. Звичайно, досить мати 250 см3 розчину, молярна маса еквіваленту бури дорівнює 190,71, тому на 250 см3 розчину потрібно взяти наважку, що дорівнює . Наважку переносять в хімічну склянку місткістю 250-300 см3, наливають туди 150-160 см3 гарячої води і перемішують вміст склянки паличкою. Після повного розчинення кристалів бури розчин охолоджують і переливають через лійку в мірну колбу на 250 см3. Склянку, паличку і лійку обмивають декілька разів водою, яку переносять у ту ж мірну колбу. Потім доводять розчин до мітки і добре перемішують вміст колби.

Для встановлення молярної концентрації еквіваленту хлоридної кислоти відбирають в конічну колбу 25 см3 розчину бури і добавляють до розчину 2-3 краплі індикатора (метилового оранжевого). В іншій такій же колбі готують “свідка”. Для цього мірним циліндром вимірюють 40 см3 дистильованої води, додають 1-2 краплі метилового оранжевого і 1 краплю кислоти із бюретки так, щоб появилось слабо-рожеве забарвлення. Після цього встановлюють рівень розчину хлоридної кислоти в бюретці на нуль.

Колбу із розчином натрію тетраборату ставлять під бюретку на аркуш білого паперу і приступають до титрування, повільно доливаючи з бюретки розчин HCl і безперервно перемішуючи рідину круговими рухами колби. Потрібно вловити момент, коли від однієї краплі хлоридної кислоти початково жовтий колір розчину стає блідо-рожевого забарвлення – такого, як у приготованого “свідка”. Добившись зміни забарвлення від однієї краплі титранту, беруть відлік по бюретці і записують його. Якщо нижній край меніску не співпадає із поділкою бюретки, на око відраховують число сотих часток см3.

Концентрацію кислоти вважають встановленою правильно, якщо результати трьох послідовно проведених титрувань показують, що відхилення не перевищують 0,1 см3. Тоді для обчислення концентрації кислоти беруть середнє арифметичне отриманих даних.

Концентрацію розчину хлоридної кислоти розраховують за формулою:

Робочий титрований розчин кислоти зберігають в склянці з притертим або гумовим корком. На склянку наклеюють етикетку, на якій вказують молярну концентрацію еквіваленту кислоти, дату встановлення концентрації, вихідну речовину, за котрою встановлюють концентрацію кислоти, індикатор і прізвище виконавця.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)