|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання 2. Визначення ортоборатної кислотиОртоборатна кислота є дуже слабкою кислотою. Константа дисоціації К= 5,7•10-10 або рК = 9,2. Значення рН у точці еквівалентності можна обчислити за формулою: рН = 7 + 1/2рК + 1/2lg Скисл., при С = 0,1М; то рН = 7 + 4,6 - 0,5 = 11,1. Цей результат дозволяє зробити висновок, що сіль, яка утворилася, сильно гідролізована і крива титрування характеризується слабким перегином біля точки еквівалентності. Індикатори з рТ=11 не застосовуються в об’ємному аналізі, тому визначення ніколи не проводять безпосереднім титруванням ортоборатної кислоти розчином лугу. Однак, ортоборатна кислота реагує з деякими багатоатомними спиртами. При цьому утворюються комплексні сполуки, які володіють властивостями кислот, з константами дисоціації значно більшими, ніж константа дисоціації ортоборатної кислоти. Таким чином, при змішуванні нейтральних розчинів багатоатомних спиртів з розчином ортоборатної кислоти дисоціація її посилюється і стає можливим провести пряме титрування лугом з фенолфталеїном, як індикатором. Звичайно для цієї мети використовують глюкозу (С6Н12О6). Замість глюкози краще брати інвертний цукор, який містить фруктозу, яка утворює з ортоборатною кислотою сильнішу комплексну сполуку. Можна також застосувати манніт (С6Н8(ОН)6) або гліцерин (С3Н5(ОН)3). Хід аналізу 5 г ортоборатної кислоти розчиняють у 100-150 см3 гарячої води, попередньо прокип’яченої для видалення СО2, потім розчин переносять у мірну колбу місткістю 250 см3 і доводять дистильованою водою до мітки. Відбирають піпеткою 50 см3 розчину, переносять у конічну колбу, додають 4-5 крапель фенолфталеїну і 20 см3 30 %-ного нейтралізованого за фенолфталеїном розчину глюкози і титрують 0,5М розчином NaOH до появи червоного забарвлення. Додавання глюкози і титрування лугом продовжують до тих пір, поки від чергової порції глюкози індикатор не перестає обезбарвлюватися і розчин залишається забарвленим у червоний колір. Масову частку ортоборатної кислоти в препараті вичисляють за формулою: де – молярна концентрація еквіваленту NaOH; – об’єм розчину лугу, затраченого на титрування, в см3; – молярна маса еквіваленту ортоборатної кислоти; g – наважка, г.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |