|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання 5. Визначення загальної твердості водиТвердість води виражають числом ммоль-еквівалентів Кальцію і Магнію в 1 дм3 води. Визначення загальної твердості води проводять методом комплексонометричного титрування розчином ЕДТА в присутності еріохрому чорного або хром-темносинього. Звичайно визначають сумарну кількість Кальцію і Магнію. При необхідності роздільного визначення Кальцію і Магнію спочатку визначають сумарну їх кількість. Потім в окремій пробі осаджують Кальцій у вигляді кальцію оксалату і відтитровують йони Магнію. Кальцієву твердість визначають за різницею. У випадку домішок інших катіонів, хід аналізу змінюють, йони Купруму і Цинку переводять у сульфіди, і щоб Манган не оксидувався, додають гідроксиламін. Присутність у воді йонів Сl-, SO42-, HCO3- не перешкоджає визначенню твердості. Твердість води визначають за наступною формулою: Тв. (заг.)=N•v∙K∙1000/V(H2O), де Тв. (заг.) – твердість води в ммоль-екв.; v – об’єм розчину ЕДТА, що пішов на титрування; K – поправочний коефіцієнт 0,05н розчину ЕДТА; N – нормальність розчину ЕДТА; V(Н2О) – об’єм аналізованої води, см3. Приклад. Для титрування взяли 25 см3 води, витрачено 2,20 см3 0,05Н розчину ЕДТА. Поправочний коефіцієнт (К) цього розчину 0,9600. Визначити загальну твердість води. Тв. (заг.) = 0,05∙2,20∙0,9600∙1000/25 = 4,22 моль/дм3. Об’єм проби води для аналізу залежить від вмісту солей Кальцію та Магнію і коливається від 10 см3 до 100 см3. Відміряний об’єм води для аналізу поміщають у мірну колбу на 100 см3, додають 5 см3 аміачного буферного розчину (1н розчини NH4Cl і NH4OH у пропорції 1:5), 3-5 крапель розчину еріохрому чорного Т і титрують стандартним розчином (0,05н) ЕДТА, постійно помішуючи, до зміни червоного кольору розчину через фіолетовий на синій. Титрування закінчують у момент, коли від однієї краплі розчину трилону Б фіолетове забарвлення розчину стає синім. Останні краплі трилону Б додавати повільно. Титрують три рази і беруть середні результати.
ЛІТЕРАТУРA 1.Аналітична хімія: Навчальний посібник/ О.М.Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та ін. –Х.: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. –432 с. 2.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: В двух ч. –М.: Высшая школа, 1982. –Ч.1. –304 с; Ч.2. –303 с. 3.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с. 4.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 2001. –604 с. 5.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Количественный анализ. Физико-химические методы анализа -М.: Высшая школа, 2001. –645 с. 6.Конспект лекцій. 7.Основы аналитической химии: В 2-х кн. Учеб. для вузов/ Ю.А.Золотов, Е.Н.Дорохова, В.И.Фадеева и др. –М.: Высшая школа, 1996. –Кн.1. –383 с.; Кн.2. –461 с. 8.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Химия, 1990. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –460 с. 9.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. –М.: Химия, 1989. –447 с. 10.Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. –М.: Высшая школа, 1991. –256с. 11.Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии: В 2-х кн. –М.: Мир, 1979. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –430 с. 12.Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Высшая школа, 1989. –Кн.1. –319 с.; Кн.2. –383 с. 13.Державна Фармакопея України. –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –Доповнення 1. -2004. -520 с. 14.Кількісний аналіз. Титриметричні методи аналізу / В.В.Петренко, Л.М.Стрілець, С.О.Васюк – Запоріжжя, 2006. -215 с. Обговорено і затверджено на засіданні кафедри хімії ”29” серпня2012 р. Протокол №1 Завідувач кафедри ______________доц.Стецьків А.О. ЗАНЯТТЯ №28
ТЕМА: Гравіметричні методи аналізу. Визначення масової частки гігроскопічної вологи в природних технічних продуктах. Контрольна задача. АКТУАЛЬНІСТЬ: Вміння визначати кількісний вміст різних речовин методом гравіметрії дає можливість застосовувати отримані навики при вивченні фармацевтичного, фітохімічного та хіміко-токсикологічного аналізу, є необхідними умовами для аналізу речовин і правильного трактування одержаних результатів досліджень.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Освоєння методики кількісного визначення вмісту різних речовин методом гравіметрії за допомогою відбору проби речовини та проведення кількісного аналізу.
ЗНАТИ: -техніку виконання операцій у кількісному ваговому аналізі; -розрахунки процентного вмісту досліджуваної речовини за результатами аналізу; -правила отримання гравіметричної та осаджуваної форми; -методи гравіметричного аналізу; -поняття добутку розчинності; -розрахунки величини наважки і розчинення її у відповідних розчинниках.
ВМІТИ: -проводити розрахунки необхідної наважки для визначення вмісту речовин; -висушувати та прожарювати осади; -фільтрувати та промивати осади; -володіти технікою та методиками осадження; -кількісно визначати речовини, які застосовуються у фармації, методом гравіметрії; -робити висновки з результатів аналізу і оформляти їх у вигляді протоколу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |