 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Завдання 1. Визначення ацетатної кислоти
Визначення ацетатної кислоти є одним з прикладів титрування слабких кислот робочим розчином натрію гідроксиду. Реакція між ацетатною кислотою і лугом протікає за рівнянням:
CH3COOH + NaOH = CH3COONa + H2O.
В точці еквівалентності отримуємо розчин натрію ацетату. Ця сіль піддається гідролізу:
CH3COO– + H2O = CH3COOH + OH–.
Тому відтитрований розчин має слаболужну реакцію; рН у точці еквівалентності можна обчислити за рівнянням:
рН = 7 + 1/2рК + 1/2lgСкисл.
Для ацетатної кислоти рК = 4,8. Концентрація солі в кінці титрування становить приблизно 0,05н. Отже,
рН = 7+ 2,4 - 0,7 = 8,7.
Із цього розрахунку видно, що для титрування потрібно взяти слабкий індикатор з показником титрування, рівним 8,7 або близьким до цього значенням. Найбільш придатним індикатором є фенолфталеїн.
Якщо для титрування застосовують робочий розчин натрію гідроксиду, який не містить карбонатів, то визначення не представляє труднощів. Однак, звичайно, робочий розчин лугу містить певну кількість карбонату, причому ця кількість збільшується з часом внаслідок поглинання СО2 з повітря.
Для уникнення цієї помилки застосовують різні методи. Найпростіше безпосередньо перед визначенням слабкої кислоти відібрати піпеткою 25 см3 0,1М розчину хлоридної кислоти і відтитрувати її даним робочим розчином лугу в присутності фенолфталеїну. На основі результатів цього титрування обчислюють концентрацію розчину лугу за фенолфталеїном. Для обрахунку вмісту слабкої кислоти користуються цим коефіцієнтом еквівалентності.
Хід аналізу
Спочатку визначають питому густину кислоти ареометром (питома густина – 1,014 г/см3) і за довідниковою таблицею встановлюємо її приблизний кількісний склад у процентах (10 %). Потім розраховують, яку кількість ацетатної кислоти необхідно зважити для приготування 250 см3 0,1М розчину:
Таким чином, для приготування 250 см3 0,1М розчину ацетатної кислоти необхідно взяти 1,5010 г 100 %-ї або 15 г 10 %-ї кислоти, що за об’мом становить:
Відмірявши мензуркою або мірним циліндром 15 см3 аналізованої кислоти, точно зважують її у закритому бюксі на аналітичних терезах. Наважку потім старанно переносять у мірну колбу на 250 см3, розбавляють водою до мітки і добре збовтують.
Із мірної колби відбирають піпеткою 25 см3 розчину, переносять у конічну колбу, потім додають 2-3 краплі фенолфталеїну і титрують 0,1М розчином NaOH до появи стійкого, не зникаючого рожевого забарвлення. Масову частку ацетатної кислоти обчислюють за формулою:
де 
– молярна концентрація еквіваленту NaОН;
V(NaOH) – об’єм лугу, затраченого на титрування, в см3;
– молярна маса еквіваленту СН3СООН;
g – наважка СН3СООН, взята на одне титрування.
Поиск по сайту: