|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Завдання 3. Визначення аміакуЦе визначення має велике практичне значення. При аналізі речовин рослинного і тваринного походження майже завжди доводиться визначати Нітроген. Для цього органічну речовину руйнують, нагріваючи її з концентрованою сульфатною кислотою, при цьому нітрогеновмісна речовина перетворюється в амонію сульфат ((NH4)2SO4). Розкладаючи цю сіль, визначають аміак, що виділився, після чого обчислюють вміст Нітрогену в досліджуваній пробі. При аналізі нітратних чи нітритних солей, їх попередньо відновлюють до аміаку, а потім виходячи з його кількості, обраховують вміст нітратів чи нітритів. Відновлення звичайно ведуть в лужному середовищі цинком: KNO3 + 4Zn + 7KOH = NH3↑ + 4K2ZnO2 + 2H2O. Визначення аміаку проводять також при аналізі амонійних солей для виявлення ступеня чистоти солі і в ряді інших випадків. Існує декілька способів визначення аміаку в амонійних солях. Найчастіше застосовують спосіб, при якому розчин, що містить амонійні солі, обробляють надлишком лугу. Аміак, що виділяється, відганяють, збираючи дистилят у робочий титрований розчин хлоридної або сульфатної кислоти, після чого титрують залишок кислоти лугом. Цей спосіб можна застосувати у всіх випадках, незалежно від присутності в досліджуваному розчині сторонніх кислот, лугів, солей Алюмінію, Феруму, тощо. Однак відганяти аміак потрібно в перегінному апараті, що займає досить багато часу. Тому для аналізу препаратів амонійних солей, що не містять вільних кислот і солей, які перешкоджають визначенню аміаку, застосовують інший спосіб. Амонійну сіль обробляють надлишком робочого розчину лугу і аміак, що виділяється, видаляють кип’ятінням; потім надлишок лугу титрують розчином хлоридної кислоти. Крім того, існує спосіб, оснований на взаємодії амонійної солі з формальдегідом НСНО: 2(NH4)2SO4 + 6HCHO = (CH2)6N4 + 2H2SO4 + 6H2O. В результаті реакції утворюється гексаметилентетрамін ((CH2)6N4) (уротропін) і виділяється еквівалентна кількість сильної кислоти, яку відтитровують розчином лугу. Хід аналізу Зважують на аналітичних терезах наважку амонійної солі з таким розрахунком, щоб отримати 250 см3 приблизно 0,1М розчину. Так, при аналізі амонію сульфату, молярна маса еквіваленту якого дорівнює: величина наважки повинна бути біля 1,6 г. Наважку переносять у мірну колбу місткістю 250 см3, розчиняють у воді і доводять об’єм розчину до мітки. Відбирають із колби піпеткою 25 см3 розчину, переносять у хімічну склянку і додають туди 50 см3 0,1М розчину лугу. Вміст склянки нагрівають майже до кипіння і продовжують нагрівати до повного видалення аміаку, повноту видалення якого визначають за допомогою змоченого водою червоного лакмусового папірця. Після повного видалення аміаку розчин охолоджують і титрують 0,1М розчином хлоридної кислоти з метиловим оранжевим. Вміст аміаку в амонійній солі визначають за такою формулою: де і – молярні концентрації еквівалентів NaOH і HCl; і – об’єми розчинів NaOH і HCl, затрачених на титрування; – молярна маса еквіваленту NH3; g – наважка, г.
ЛІТЕРАТУРA 1.Аналітична хімія: Навчальний посібник/ О.М.Гайдукевич, В.В.Болотов, Ю.В.Сич та ін. –Х.: Основа, Видавництво НФАУ, 2000. –432 с. 2.Пономарев В.Д. Аналитическая химия: В двух ч. –М.: Высшая школа, 1982. –Ч.1. –304 с; Ч.2. –303 с. 3.Державна Фармакопея України / Держ. підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр.” –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –556 с. 4.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Общие теоретические основы. Качественный анализ. М.: Высшая школа, 2001. –604 с. 5.Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. В 2-х кн.. Кн. 1. Количественный анализ. Физико-химические методы анализа -М.: Высшая школа, 2001. –645 с. 6.Конспект лекцій. 7.Основы аналитической химии: В 2-х кн. Учеб. для вузов/ Ю.А.Золотов, Е.Н.Дорохова, В.И.Фадеева и др. –М.: Высшая школа, 1996. –Кн.1. –383 с.; Кн.2. –461 с. 8.Пилипенко А.Т., Пятницкий И.В. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Химия, 1990. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –460 с. 9.Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. –М.: Химия, 1989. –447 с. 10.Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. –М.: Высшая школа, 1991. –256с. 11.Скуг Д., Уэст Д. Основы аналитической химии: В 2-х кн. –М.: Мир, 1979. –Кн.1. –480 с.; Кн.2. –430 с. 12.Васильев В.П. Аналитическая химия: В 2-х кн. –М.: Высшая школа, 1989. –Кн.1. –319 с.; Кн.2. –383 с. 13.Державна Фармакопея України. –1-е вид. –Харків: РІРЕГ, 2001. –Доповнення 1. -2004. -520 с. 14.Кількісний аналіз. Титриметричні методи аналізу / В.В.Петренко, Л.М.Стрілець, С.О.Васюк – Запоріжжя, 2006. -215 с. Обговорено і затверджено на засіданні кафедри хімії ”29” серпня2012 р. Протокол №1 Завідувач кафедри ______________доц.Стецьків А.О. ЗАНЯТТЯ №19
ТЕМА: Кислотно-основне титрування. Титрування багатоосновних кислот, основ, сумішей кислот і основ. Контрольна задача.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Вміння визначати концентрацію розчинів багатоосновних кислот та основ дає можливість застосовувати отримані навики при вивченні фармацевтичного, фітохімічного та хіміко-токсикологічного аналізу, є необхідними умовами для аналізу речовин і правильного трактування одержаних результатів досліджень.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ: Освоєння методики кількісного визначення вмісту багатоосновних кислот та основ за допомогою виготовлених титрантів.
ЗНАТИ: -техніку виконання операцій у кількісному титриметричному аналізі; -розрахунки процентного вмісту досліджуваної речовини за результатами аналізу; -правила титрування багатоосновних кислот та основ; -вихідні речовини для виготовлення стандартних розчинів; -розрахунки величини наважки при виготовленні стандартних розчинів.
ВМІТИ: -проводити розрахунки молярної маси еквіваленту речовини при виготовленні розчинів; -встановлювати точку кінця титрування з кислотно-основними індикаторами; -виготовити стандартні розчини; -правильно вибирати індикатори в методі кислотно-основного титрування; -виготовляти титровані розчини з вихідних речовин з розрахованим титром та титровані розчини з встановленим титром з концентрованих кислот; -проводити титрування та робити розрахунки кількості речовини у препараті; -робити висновки з результатів аналізу і оформляти їх у вигляді протоколу.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |