|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
За методом ФольгардаРоданометричний метод (метод Фольгарда) титриметричого аналізу оснований на застосуванні осаджувача титрованого розчину, що містить SCN- – йони: Роданометричний метод можна застосувати для визначення хлоридів, бромідів, йодидів, роданідів і йонів аргентуму. Умови титрування за методом Фольгарда: · титрування проводять в кислому середовищі, яке перешкоджає процесу гідролізу Fe (III). · титруванню заважають солі Hg2+, які утворюють осад з SCN- – йонами, а також F- -йони, які дають міцний безбарвний комплекс з солями Fe (III). Метод можна застосовувати для титрування кислих розчинів, оскільки осад AgSCN не розчиняється в кислотах. Ця особливість методу робить його дуже зручним при аналізі срібних сплавів, які розчиняють у кислотах і в кількісному визначенні галогенідів в сильнокислих розчинах, оскільки галогеніди у таких середовищах не можна титрувати за методом Мора або в присутності адсорбційних індикаторів (метод Фаянса). Інші йони (Ba2+, Pb2+ та ін.), які перешкоджають визначенню за методом Мора, у більшості випадків не перешкоджають визначенню за методом Фольгарда. Хлоридну кислоту за Фольгардом визначають способом зворотнього титрування. Відважують на аналітичних терезах наважку хлоридної кислоти такої величини, щоб після розчинення отримали розчин, приблизно рівний за концентрацією робочому розчину. Відібравши піпеткою певний об’єм приготованого розчину хлоридної кислоти в конічну колбу, доливають надлишкову кількість розчину аргентуму нітрату, точну відміряну. Об’єм доданого розчину AgNO3 повинен бути в 1,5-2 рази більшим, ніж потрібно для реакції. Оскільки осад аргентуму хлориду, що випав, тривалий час знаходиться в колоїдному стані, то для його коагуляції в колбу добавляють 5 см3 6н розчину HNO3. Після цього в колбу приливають 100 см3 дистильованої води, 2 см3 розчину індикатора і титрують відповідним розчином амонію роданіду. Вміст колби перемішують обережними круговими рухами. Закінчують титрування, коли весь розчин, що титрується, забарвиться в червонуватий колір, який не зникає при збовтуванні протягом хвилини. Кількість аргентуму нітрату, що прореагувала з HCl, обраховують за різницею між взятою кількістю AgNO3 і кількістю AgNO3, яка залишилась в надлишку. За результатами титрування визначають процентний вміст HCl у вихідному розчині. Приклад. 0,2467 г HCl розчинили у мірній колбі на 100 см3. До 10 см3 цього розчину долили 16 см3 0,0215н розчину AgNO3. На титрування надлишку аргентуму нітрату використано 12,5 см3 0,0198н розчину NH4SCN. Визначити процентний вміст HCl у зразку. Об’єм розчину AgNO3, що вступив у реакцію з NH4SCN: Об’єм розчину AgNO3, що вступив у реакцію з HCl: 16 – 11,41 = 4,59 см3. Нормальність приготованого розчину HCl: Маса HCl у взятій наважці: Процентний вміcт HCl:
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |