АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Орієнтовна схема психологічного аналізу уроку

Читайте также:
  1. II. Оголошення теми й мети уроку
  2. II. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ (25 хв)
  3. II. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ (30 хв)
  4. II. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ (30 хв)
  5. II. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ (33 хв)
  6. IV. Підсумки уроку
  7. IV. Підсумок уроку
  8. IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку
  9. IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  10. IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  11. IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  12. IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.
  1. Організація пізнавальної діяльності учнів:

§ як на уроці були створені умови для продуктивної праці мислення та уяви;

§ як учитель використовував у своїй праці переконання, навіювання;

§ як домагався вчитель зосередженості та стійкості уваги учнів;

§ що робив учитель для більш успішного запам’ятовування матеріалу учнями та які особливості довільного, механічного і смислового запам’ятовування виявились у школярів на уроці;

§ які прийоми залучення і підтримки уваги та розвитку уважності на уроці;

§ які форми роботи використав учитель для актуалізації раніше засвоєних знань, необхідних для розуміння нового матеріалу (індивідуальне опитування, співбесіда з класом, вправи та ін.).

2. Організація діяльності мислення та уяви учнів на уроці в процесі формування знань і вмінь:

§ як учитель використав відтворювальну та творчу уяву під час викладення нового матеріалу;

§ на якому рівні формувались знання учнів: на рівні конкретно-чуттєвих уявлень, понять, узагальнюючих образів, “відкриттів”, виведених формул тощо;

§ за допомогою яких прийомів учитель домагався активності й самостійності мислення учнів: система запитань, створення проблемних ситуацій, різні рівні проблемно-евристичного розв’язування задач, використання задач з недостатніми та зайвими даними, організація пошукової, дослідницької праці на уроці, індивідуальної, парної, групової і колективної форм праці тощо;

§ якого рівня розуміння домагався вчитель від учнів: описового, порівняльного, узагальнюючого, оціночного, проблемного. Як керував учитель формуванням переконань та ідеалів;

§ які види творчої праці використав учитель на уроці і як керував творчою уявою учнів: пояснення теми і мети праці, навчання відбору та систематизації матеріалу, обробці результатів і оформленню роботи;

§ як на уроці здійснювалось формування стійкого й активного інтересу до навчального предмета та навчання в цілому.

3. Особистісно-зорієнтований підхід до діяльності учнів на уроці:

§ які почуття дітей виявились на уроці, чим вони були викликані;

§ як здійснювалось керування спілкуванням учнів на уроці;

§ моменти уроку, де найбільш успішно формувались вольові якості школярів;

§ як враховувалися вікові та індивідуальні особливості учнів.

4. Майстерність учителя:

§ які шляхи організації впливу і механізми впливу: наслідування, емпатія, рефлексія та ін;

§ уміння створювати психологічні умови для переконання: психологічний клімат, смислова єдність та ін.;

§ уміння вчителя користуватися навіюванням як засобом (методом) педагогічного впливу;

§ як учитель керував комунікативним спілкуванням учнів між собою на уроці;

§ які особливості самоорганізації вчителя: підготовленість учителя до уроку, робоче самопочуття вчителя на початку уроку і в процесі його проведення; зібраність, розуміння теми та психологічної мети уроку, енергійність, наполегливість у здійсненні поставленої мети, оптимістичний підхід до всього, що відбувається на уроці, педагогічна імпровізація, педагогічний оптимізм, винахідливість та ін;

§ педагогічний такт учителя;

§ психологічний клімат у класі.

Аналіз виховної спрямованості уроку – це оцінка та виявлення шляхів найбільш ефективного використання навчального матеріалу для виховання якостей особистості учнів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)