Семінар 10. Боротьба за українську державність впродовж

Років.

1. Національно-культурне відродження на Західноукраїнських землях. Проголошення ЗУНР. Українсько-польська війна (листопад 1918 – липень 1919 рр.);

2. Акт злуки УНР і ЗУНР. Питання національного будівництва та соборності в контексті взаємовідносин між урядами ЗУНР та Директорією УНР;

3. Збройні змагання та культурні процеси на території України літа 1919 – 1921 рр. Прорахунки зовнішньополітичної діяльності українських державних чинників;

4. Наслідки та уроки національної революції 1917 – 1921 рр.

Список літератури:

1. Дещинський Л., Панюк А. Міжнародні відносини України: історія і сучасність. – Ч. 1-2. – Львів, 2002.

2. Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. – Т.І-ІІ. – К., 2002.

3. Історико-політичні уроки української державності./ Ред. кол. Ю. І. Римаренко, В. Г. Кремінь, О. М. Мироненко – К.; Донецьк, 1998.

4. Історія України / Керівник авт. кол. Ю. Зайцев. – Львів, 1996.

5. Історія України / Під ред. Р.Д Ляха. – Донецьк, 1998.

6. Історія України: Навчальний посібник / Під ред. В.А. Смолія. – К., 1997.

7. Ковальчук М. Невідома війна 1919 року: українсько-білогвардійське збройне протистояння. – К., 2006.

8. Кормич Л.І., Багацький В.В. Історія України від найдавніших часів і до ХХІ століття. – Харків, 2002.

9. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919-1928). –К., 1996.

10. Кухта Б. З історії української політичної думки. – К., 1994.

11. Литвин С. Суд історії: Симон Петлюра і петлюріана. – К., 2001.

12. Матвієнко В. Українська дипломатія 1917-1921 років: на теренах постімперської Росії. – К., 2002.

13. Матвієнко В., Головченко В. Історія української дипломатії ХХ століття у постатях. – К., 2001.

14. Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980-2000 / За ред. Л. Гайдукова. – К., 2001.

15. Млиновецький Р. Нариси з історії українських визвольних змагань 1917-1918. – Львів, 1994.

Теми рефератів:

1. Акт Злуки ЗУНР з УНР від 22 січня 1919 р. та його історичне значення.

2. Національний герой України – полковник Євген Коновалець.

3. С.Петлюра – політик, військовий і державний діяч.

4. Другий Зимовий похід армії УНР та його наслідки.

5. Українсько-польські стосунки 1919-1921 рр.

Методичні поради для самостійної роботи:

Розглядаючи перше питання, висвітлюємо такі проблеми:

- поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні та піднесення національного руху на західноукраїнських землях;

- створення Української Національної Ради, її курс на проголошення суверенної Української держави на землях Галичини, Північної Буковини та Закарпаття;

- позиція Польщі щодо незалежності західноукраїнських земель;

- повстання у Львові (1-го листопада 1918р.) та перехід влади до Української Національної Ради, проголошення ЗУНР;

- процес створення Української держави на західноукраїнських землях;

- взаємовідносини уряду ЗУНР з гетьманом П.Скоропадським;

- хід українсько-польської війни, пропольська політика держав Антанти;

- окупація ЗУНР польськими військами та відхід УГА за Збруч;

При висвітлені другого питання доцільно зупинитися на таких проблемах:

- взаємовідносини уряду ЗУНР і Директорії УНР;

- Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р.;

- падіння ЗУНР та її значення для дальшого розвитку визволених змагань у Східній Галичині, Північній Буковині та на Закарпатті;

- політико-правовий статус Східної Галичини після Паризької мирної конференції;

При підготовці до третього питання необхідно звернути увагу на такі проблеми:

- політичне становище в Україні наприкінці 1918-початку 1919р., розгул “отаманщини”;

- другий наступ на Україну більшовицьких формувань та встановлення ними жорсткого окупаційного режиму;

- УНР в кільці фронтів;

- відставка В.Винниченка та висунення на перші ролі С.Петлюри та його діяльність;

- перехід на територію УНР УГА. Наступ об’єднаних українських військ на Київ, його невдача;

- українські армії в “чотирикутнику смерті”;

- трагічна доля УГА; від’їзд в еміграцію Є.Петрушевича;

- перехід армії УНР до партизанських методів боротьби;

- перший “зимовий похід” армії УНР та його наслідки;

- військові дії на початку 1920р., захоплення більшовиками території УНР;

- Варшавський договір С.Петлюри з Ю.Пілсудським і нова спроба відновлення української державності;

- наступ більшовицьких військ весною 1920р. та їх вступ на західноукраїнські землі;

- контрнаступ польських військ вкінці серпня та восени 1920р. та участь українських військ у ньому;

- переговори між Польщею та більшовицьким Раднаркомом, Ризький мирний договір та його наслідки для України;

- окупація Польщею Східної Галичини, Західної Волині;

- другий “зимовий похід” військ УНР та його наслідки;

- діяльність українських урядів в еміграції.

Розглядаючи четверте питання, висвітлюємо такі проблеми:

- основні причини поразки української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.:

- низький рівень національної свідомості українців і, як наслідок, слабка соціальна база визвольного руху;

- очолила національну революцію українська інтелігенція, яка розраховувала на підтримку селян. Інтелігенція була малочисельною, а селяни - політично несвідомими, неосвіченими, неорганізованими, розпорошеними і піддались на лозунги більшовиків;

- робітники, підприємці, поміщики в більшості своїй не підтримали ідею незалежності України;

- відсутність єдності в діях українських національних сил, які не пішли на компроміс в ім’я загальнонаціональних інтересів. Центральну Раду шляхом перевороту ліквідував гетьман П.Скоропадський, гетьманський режим впав під тиском Директорії УНР, українські комуністи визнавали лише радянську владу, не було єдності між УНР та ЗУНР;

- несприятлива міжнародна ситуація. Боротьбу проти українського визвольного руху вели набагато сильніші зовнішні вороги: в Наддніпрянській Україні - радянська Росія, біло-гвардійці, війська Антанти; в Західній Україні - Польща, яку підтримувала Антанта.

- історичне значення:

- у ході революції український народ створив власну державу і декілька років підтримував її існування;

- героїчна боротьба українського народу 1917-1920 рр. стала прикладом і дала досвід наступним поколінням українців. Без цієї боротьби було б неможливим проголошення державної незалежності в 1991 р.

Питання для самоконтролю:

1. Розкажіть про прихід до влади і діяльність Директорії УНР, причини її

поразки.

2. Чому, на ваш погляд, більшовицька влада почала розбудову нового

суспільства з запровадження „політики воєнного комунізму”

3. Якими були причини поразки Української Народної Республіки?

4. Що означає назва Директорія?

5. Коли та за яких умов відбулося проголошення ЗУНР?

6. За яких умов відбулося об’єднання УНР і ЗУН?

7. Вкажіть причини та наслідки радянсько-польської війни.

8. Проаналізуйте становище західноукраїнських земель у 1918-1920 рр.

Поиск по сайту: