Тема: Культура мовлення вчителя

Тема: Мова і мовлення, функції, форми існування.

П Л А Н

1.Поняття «мова» і «мовлення».

2. Поняття про літературну норму.

3. Структура літературного мовлення: усна та писемна форми.

4. Риторика – наука і мистецтво переконуючої комунікації.

5. Концепція освіти: проблема формування мовної особистості (3: 45-46, 110-112).

Література

1.Бабич Н. Основи культури мовлення.-Львів: Світ, 1990.

2.Пентилюк М. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуман. профілю.— К.: Вежа, 1994.

3.Сагач Г. Золотослів: Навч. Посібник для середніх і виших навчальних закладів.- К.: Райдуга, 1993.

4.Шевчук С. Українське ділове мовлення: Навч. посібник- К.: Літера, 2000.

Самостійна робота

1.Прочитайте виразно дібрані вами прислів'я про слово та вислови відомих людей про велич і красу української мови.

2.Дайте свій заголовок до тексту і перекажіть його за скла­деним письмово планом.

ВАВИЛОНСЬКА БАШТА (біблійна легенда)

Це було так давно, що вже ніхто й не пам'ятає, коли це було. Розповідають одначе, буцімто в ті часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли.

І закортіло людям лишити пам'ять про себе довічну.

—А нумо зберемося разом та й побудуємо башту високу!— мовив один. Зраділи всі та й загукали:

—Ми збудуємо башту, ми збудуємо башту аж до самого неба!

Обрали гору високу—та й почалася робота! Хто глину місить, хто з неї цеглини ліпить, хто у печах обпалює, хто на гору підвозить. А на горі вже люди ждуть, цеглини приймають та з них башту складають.

Всі працюють, усі співають, весело всім. Будувалася башта не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п'ять мільйонів! Та й собі довелося будинки побудувати, аби було де після трудів одпочивати, а побіля будинків насаджати дерев та кущів, аби птицям було де співати. Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася башта. Місто Вавилон. А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася башта-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча, І кожен уступ цієї башти фарбували в інший колір: у чорний, в жовтий, в чер­воний, в зелений, у білий, у жовтогарячий. Верх придумали зробити синім, щоб був наче небо, а покрівлю—золотою, щоб, як сонце, виблискувала!

І ось башта майже готова. Ковалі вже золото кують для покрівлі, маляри пензлі занурюють у відра із синьою фарбою. Та ранком. звідки не візьмись, поміж людей з'являється сам бог Ягве. Не сподобався йому їхній замір—башту до самого неба звести. Не захотів він, щоб люди дісталися неба.

«Це тому примудрилися вони свою башту вибудувати,— подумав він, - що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!»

І наслав Ягве на землю страшенну бурю. Поки буря вирувала, вітер поніс

усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити. Невдовзі буря вщухла, і люди знову стали до роботи. Вони ще не знали, яка біда їх спіткала. Покрівельники пішли до ковалів сказати, щоб ті швидше кували тонкі золоті листи для покрівлі. А ковалі не розуміють ані слова.

В усьому місті Вавилоні люди перестали розуміти одне одного.

Маляр кричить:

—Фарба скінчилась! А в нього виходить: — Номорпент!

— Нічого не розумію!—кричить йому знизу інший.

А виходить:—Женком пренепа!

І по всьому Вавилону лунають слова, зрозумілі одним і незрозумілі іншим. —Віндадори!

—Маракірі!

—Бобеобі!

—Дзин!

Покидали всі роботу, блукають, наче у воду опушені, та шукають: хто б міг їх розуміти? І почали люди збиратися купка­ми — хто з ким однаково говорить, то і намагається триматися того. І замість одного народу вийшла сила-силенна різних народів. І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону — будувати свої міста. А башта почала потроху розвалюватися.

Але подейкують, що досі у кожному місті можна знайти
уламки цегли від Вавилонської башти. Тому що багато хто носив їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі мир панував і
люди розуміли одне одного. І до сьогодні всіма мовами світу
люди розповідають оцю казку про недобудовану Вавилонську
башту.

3. Назвіть Ваших улюблених українських письменників та
поетів. Обґрунтуйте (зв’язна відповідь).

4. Виправте ненормативні вислови:

пропозицію одобрили шарикова ручка, виключити телевізор, закрити двері, підніміть руку, учні краще взнали історію краю, зацвіли георгіни, відкрий очі— вже ранок, гарна земляника, пишіть з красної стрічки.

5.Запишіть українською мовою уривок:

«Очень важно вовремя понять, что в жизни не будет никаких репетиций. Некоторые по молодости полагают, что все это черновик,а вот потом начнется настоящая жизнь. Ерунда! Хуже всего,корда ты живешь, испытывая колоссальное отвращение к самому себе. У каждого человека есть амбиции и есть возможности, здесь очень важно соблюсти баланс. Я пытался все время соизмерять одно с другим. Мне не нужно сидеть на Крещатике, чтобы ощущать себя украинцем» (В.Коротич).

Практичне заняття № 2

Тема: Культура мовлення вчителя.

П Л А Н

1. Роль мовлення вчителя у гуманітарному розвитку школярів.

2. Класифікація мовних помилок.

3. Мовленнєві труднощі у процесі комунікації.

4.Мовний стиль та етикет учителя.

Література

1.Бабич Н. Основи культури мовлення.- Львів: Світ, 1990.

2.Бортняк А. Ну що б, здавалося, слова.... — Вінниця: Ре­дакція газети «Південний Буг», 1992.

3.Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. редакцією О.Сербенської: Посібник. — Львів: Світ, 1994.

4.Станіславський К. Робота актора над собою.-К.: Мистецтво, 1953.

Самостійна робота

1. Прочитайте виразно текст. Як автор пояснює значення слів «учитель», «викладач», «педагог», «дата», «число», «жур­нал», «диктант»? Розкажіть про історію слів «олівець», «цир­куль». Чому цей текст є повчальним не тільки для учнів, а й для учителів?

Поиск по сайту: