Теоретична частина. Грошова маса — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів гро­шового обігу на певний момент

Грошова маса — це сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів гро­шового обігу на певний момент. Для визначення обсягу та структури грошової маси застосовується відповідний набір грошових агрегатів (це визначено законодавством, відповідно до ступеня ліквідності, специфічне угруповання ліквідних активів).

Грошові агрегати будуються через приєднання до попередніх величин нових грошових компонентів у послідовності, що характеризує зменшення їх ліквідності

З 1993 р. НБУ визначає структуру грошової маси відповідно до агрегатного методу, а саме

М0 = готівка (гроші поза банками);

МІ = М0 + депозити до запитання;

М2 = МІ + строкові депозити й інші кошти (валютні заощадження);

МЗ = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями.

Крім грошових агрегатів, НБУ визначає показник, що називається грошовою базою, — це гроші, які не беруть участі в кредитному та грошовому обігах, але створюють базу для їх розширення. Вона охоплює М0, готівку в касах банків і резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ (R):

, де

Mh - грошова база;

M0 – готівка в обігу;

R - готівку в касах банків і резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ.

Теорія попиту на гроші базується на "рівнянні обміну" І.Фішера, яке аргументує пряму взаємозалежність між кількістю необхідних для обігу грошей і швидкістю їх обігу, з одного боку, та абсолютним рівнем цін і реальним обсягом виробництва, з іншого. Класичне формулювання цієї теорії має вигляд:

МV = PQ, де

М - кількість грошей, що перебуває в обігу (пропозиція грошей);

Р - рівень цін;

Q – фактичний обсяг товарів і послуг, що реалізуються;

V - швидкість обігу грошей.

Згідно з цим рівнянням можна визначити грошову масу, необхідну для розміщення та реалізації реального продукту:

Кожна грошова одиниця в процесі обігу використовується не лише раз, то V – середнє число обігу кожної купюри:

.

Механізм утворення грошей комерційними банками можна показати у такій послідовності. Комерційні банки приймають вклади, тобто накопичують депозити. Деяку частку, припустимо 10% загальної суми депозитів, вони повинні зберігати в центральному банку, як обов'язкові резерви.

Обов’язкові резерви – частка банківських депозитів, яка, згідно з чинним законодавством, повинна зберігатися у формі касової готівки комерційного банку і його депозитів у Центральному банку. Норми обов’язкового резервування в Україні встановлює НБУ.

Наднормативний депозитний потенціал використовується банками для надання кредитів.

Зв’язок між банківськими резервами і масою грошей в обігу можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор – це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора дорівнює:

, де

m – грошовий мультиплікатор;

MR – норма обов’язкових резервів.

Грошовий мультиплікатор можна визначити і як відношення грошової пропозиції (грошової маси) до грошової бази:

, де

D – строкові депозити;

Цей коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів величини MR

Щоб визначити максимальну суму нових грошей М, які можуть бути утворені банківською системою, потрібно на основі даної суми наднормативних резервів (Е) помножити цю суму на коефіцієнт експансії m, внаслідок чого отримуємо формулу, яка визначає ефект кредитного мультиплікатора:

Процес грошово-кредитної мультиплікації відображається формулою:

Завдання для виконання

Завдання 1.

Необхідно визначити фактичну масу грошей обігу, якщо кількість товарів складає 2000 млрд. штук, а ціна індивідуального товару, реалізованого за даний період, - 2,2 гр. о, швидкість обігу - 6 оборотів за рік.

Завдання 2.

Визначити реальну потребу в грошах, необхідних для реалізації ВВП в розмірі 700 млрд. гр. о., якщо швидкість обігу - 5 оборотів за рік. Як зміниться потреба в грошах при:

a) підвищенні ВВП на 5%;

b) зниженні ВВП на 3%;

с) зниженні швидкості обігу на 2%.

Завдання 3

Визначити величину окремих грошових агрегатів в Україні за умови, що: готівка на руках у населення 250 млрд грн, строкові депозити — 175 млрд грн, обсяг безготівкового обігу становить 50 млрд грн, залишки на розрахункових і поточних рахунках — 130 млрд грн, обсяг готівкового обігу становить 60 млрд грн, кошти затрастовими операціями — 55млрд грн, готівка в обігових касах банків — 138 млрд грн. Розрахувати питому вагу функціональних форм грошей у грошовому агрегаті МЗ.

Завдання 4

Знайти значення грошового мультиплікатора, якщо співвідношення готівки в обігу та депозитів (25 млн грн), залучених банківською системою, можна визначити як 2: 3, частка строкових депозитів у загальній масі залучених коштів становить 30 %, інші кошти — 2 млн грн, а величина наднормових резервів комерційних банків — 3 млн грн. Норма обов'язкового резервування визначена центральним банком у розмірі 25 %.

Завдання 5.

Сума залучених ресурсів комерційного банку складає 400 тис.грн., норма обов'язкового резерву - 20%. Якими будуть в цьому випадку кредитні ресурси комерційного банку?

Завдання 6

Кількість проданих товарів упродовж року становить180,тис. шт.., ціна одиниці товару – 5 грн.. Визначити середню обіговість грошової одиниці та розмір грошової маси, якщо відомо, що за підвищення обіговості грошової одиниці на 2 обіги необхідність у грошовій масі, яка обслуговує грошовий обіг, скоротилась на 40%, а за підвищення обіговості грошової одиниці на 3 обіги – на 50%.

Поиск по сайту: