|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Психологічний склад українського народуЖиттєдіяльність людини залежить від соціально-психологічного фактора стійкої спільності людей, що історично склалася на базі спільного економічного, соціального, релігійного, культурного, побутового життя, території, мови, тобто нації. При вивченні БЖД не можна не враховувати соціально – психологічного фактору, а саме такого його елемента, як психології нації. Яким Ярема в 1935р. на І укрпедагогічному конгресі у доповіді „Українська психіка” визначив типи психології окремих націй незалежно від того, що переважає в її проявах: екстраверсія чи інтраверсія – світ об’єктів чи світ суб’єктів. Було висловлено думку, що психологія українців ближча до індуїзму (інтраверсія), ніж до американізму (екстраверсія). Українське православ’я – нейтральне до політики, - несе в собі екстравертивний характер. Ми перейняті більш етичним духом християнства, ніж можливістю утвердження через нього державної влади. По І.Вишневському релігія – це духовний зміст життя особистості. Українській нації притаманні такі особливості: - перевага емоцій над волею і інтелектом; - легка запальність і швидке заспокоєння; - сентиментальність, чутливість, ліризм, що виражені в естетизмі народного життя і обрядовності; - егоцентризм, прагнення особистої свободи без належних устремлінь до державності; - анархічний індивідуалізм – найбільший ворог єднання; - миролюбність, відсутність схильності до насильницької експансивності, примиренство до чужої експансивності; - свободолюбність особи, яка є умовою демократизму, вільних об’єднань, федералізму. Г.Ващенко ще в 1945 р. у праці „Виховний ідеал” дав огляд розвитку української розумової культури, за рівнем якої українці вважаються передовим народом у Європі. Ось його оцінка особливостей українського народу: - схильність до синтетичного мислення, яке є найважливішою умовою творчості; - народ багатий на красу і силу почуттів (пісні, музика); - охайність, чемність, гостинність, високий моральний стан; - статева моральність. Причина недолі українців – хиби нашої волі, яка здеформувалася зусиллями наших поневолювачів. Українці – індивідуалісти з елементами аристократизм. У несприятливих умовах політико-суспільного життя індивідуалізм українців перетворюється в егоїзм, в замикання в собі, в нехтування інтересами України. Форми цього егоїзму – кар’єризм, ренегатство, амбіціонерство дріб’язкового характеру. Тривала відсутність державності притупила почуття громадянина, господаря своєї країни. Нині головне завдання виховання української молоді – виховання волі, характеру, політичної культури, об’єднуючої ідейності, громадянства, готовності дбати про благо Вітчизни, віра в українську ідею. Благо Вітчизни визначається такими компонентами: 1. Державна незалежність, можливість для українського народу вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релігійне життя. 2. Об’єднання всіх українців, незалежно від їх територіального походження, церковної приналежності, соціального стану і таке інше, в одну спільноту, що прийнята єдиними творчими прагненнями і високим патріотизмом. 3. Справедливий державний устрій, який підтримував би лад у суспільстві і водночас забезпечував би особисті права і волю кожного громадянина і сприяв розвиткові і прояву його здібностей, спрямованих в бік громадського добро. 4. Справедливий соціальний устрій при якому зникала б і неможлива була б боротьба між окремими групами суспільства. 5. Високий рівень народного господарства й справедлива організація його, що забезпечувало б матеріальний добробут усіх громадян, була позбавлена елементів експлуатації. 6. Розквіт духовної культури українського народу: науки, мистецтва, освіти. Піднесення її на вищий розвиток, щоб Україна стала передовою країною в світі. 7. Високий релігійно-моральний рівень українського народу, реалізація в житті вчення Христа. 8. Високий рівень здоров’я українського народу, зведення до мінімуму всіляких хвороб і виродження. Потрібно усвідомити, які риси української психіки слід розглядати як позитивні, а які – як негативні. Позитивні риси мусимо вперто культивувати, а негативні – щоденно переборювати Все, що переймаємо в інших народів слід перепускати через призму чи фільтр інтересів і психології свого народу. Всі ми вийшли з минулого, всім нам судилося майбутнє. Велика національна ідея України кличе нас до праці на благо українського народу і Вітчизни. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |