|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Психологічні фактори небезпекиАналіз статистичних даних та висновки експертів в галузі безпеки життєдіяльності дозволяють стверджувати, що від 60 – до 90 % травм у побуті та на виробництві відбувається з вини потерпілих. Основні причини цього такі: низький рівень професійної підготовки з питань безпеки, недостатнє виховання, слабка установка людини на дотримання вимог безпеки, допуск до небезпечних робіт осіб з підвищеним ризиком травматизму, перебування людей у стані втоми чи інших психічних станах, які знижують безпеку діяльності. Виділяють комплекс факторів, що збільшують індивідуальну схильність людини до небезпеки. це особливості темпераменту, функціональні зміни в організмі, дефекти органів відчуття, незадоволення даним видом діяльності. Несприятливий характер діяльності (значні фізичні та розумові зусилля, незручна робоча поза, високий темп праці, нервово – емоційні перенавантаження, перенапруга слухових та зорових аналізаторів, несумісність робочого місця, засобів праці, антропометричних даних людини та ін.) призводять до підвищеної фізичної та нервової втоми, яка послаблює психіку, знижує швидкість та точність орієнтації, притупляє пильність та увагу, порушує сприйняття того, що коїться. Це також сприяє травматизмові. Психологи виділяють спеціальний розділ – психологію безпеки, в якому розглядають психічні властивості та різноманітні форми психічних станів, що спостерігаються у процесі трудової діяльності. Психічні процеси складають основу психічної діяльності. Без них неможливе формування знань та надбання життєвого досвіду. Розрізняють пізнавальні, емоційні психічні процеси. Психічні властивості – це стійкі особливості особи: інтелектуальні, емоційні, вольові, трудові та ін. Психічні стани зумовлюють особливості психічної діяльності у конкретний період часу та можуть позитивно чи негативно впливати на усі психічні процеси. На думку багатьох психологів, ефективність діяльності (працездатність) людини залежить від рівня психічного напруження. Підвищення рівня психічного напруження істотно збільшує ефективність праці. Але існує критична межа активації, після якої результати праці знижуються аж до повної втрати працездатності. Існує два типи позамежевого психологічного напруження – гальмівний та збудливий. Гальмівний тип характеризується скутістю та сповільненістю рухів. Людина не здатна з колишньою спритністю виконувати професійні дії. Знижується швидкість реакцій, сповільнюється процес мислення, погіршується згадування, розпорошується увага та виникають інші негативні прояви, не властиві даній людині у спокійному стані. Збудливий тип проявляє себе гіперактивністю, багатомовністю, тремтінням рук та голосу. Оператори здійснюють численні, не продиктовані конкретною потребою, дії. Вони перевіряють стан приладів, крутять регулятори, Поправляють одяг, розтирають руки. У них з’являється дратливість, запальність. невластива їм різкість, грубість, уразливість. Позамежеві форми психічного напруження часто лежать в основі помилкових дій та неправильної поведінки у складі ситуації, що може сприяти травматизму та аваріям. Серед особливих психічних станів, які мають істотне значення для безпеки життєдіяльності, психологи виділяють пароксизмальні розлади свідомості, психогенні зміни настрою та афект ні стани, пов’язані з вживанням психічно активних засобів (стимуляторів, транквілізаторів, алкогольних напоїв). Пароксизмальні стани – група розладів, яка характеризується короткочасною (від кількох секунд до хвилини) втратою свідомості. такі стани характерні для деяких органічних захворювань головного мозку, епілепсії. Сучасні методики дозволяють своєчасно визначити осіб із прихованою схильністю до пароксизмальних станів. цим людям протипоказана робота на висоті, водіям автотранспорту та інша робота із підвищеною небезпекою. Психогенні зміни настрою та афект ні стани виникають під впливом психічних дій. Зниження настрою та апатія можуть бути присутні від кількох хвилин до одного – двох місяців. Погіршення настрою спостерігається внаслідок конфліктних ситуацій, після загибелі близьких та в інших випадках. При цьому з’являються байдужість,млявість, загальна скутість, загальмованість, сповільнення темпу мислення. Погіршення настрою супроводжується погіршенням самоконтролю, що може стати причиною травматизму та збільшує ризик виникнення небезпечних ситуацій. Афектні стани (афект – вибух емоцій) можуть виникнути внаслідок виробничих невдач, під впливом образи. У стані афекту у людини розвивається емоційне звуження обсягу свідомості. Можуть спостерігатися різкі рухи, агресивні та руйнівні дії. Особи, схильні до афект них станів, відносять до категорії з підвищеним ризиком травматизму та не повинні призначатися на посади з високою відповідальністю. Використання психічно – активних засобів, включають алкоголь, збільшує ризик травматизму та знижує рівень безпеки діяльності. Вживання легких стимуляторів (чай, кава) допомагає у боротьбі з сонливістю і може сприяти підвищенню працездатності на короткий період. Вживання ж активних стимуляторів на відповідальних роботах здатне викликати негативний ефект – погіршується самопочуттям, зменшується швидкість реакцій. Використання транквілізаторів, які діють заспокійливо та попереджують розвиток неврозі, може знижувати психічну активність, уповільнювати реакцію, викликати апатію та сонливість. Особливо потрібно підкреслити вплив на безпеку діяльності алкогольних напоїв. За різними даними, автомобільний травматизм у 40 – 60 % випадків пов'язаний з вживанням алкоголю. Встановлено, що 64 % смертельних випадків на виробництві викликано вживанням алкоголю та помилковими діями померлих. Для безпеки праці особливе значення має після алкогольна астенія (похмілля), яка не лише знижує працездатність, а й веде до загальмованості та притуплення відчуття обережності. Тривале вживання алкоголю призводить до алкоголізму, який супроводжується різним ступенем деградації особи. люди, які страждають від алкоголізму, втрачають власну їм точність та охайність у роботі. Вони все частіше допускають помилки та стають нездатними для вирішення складних проблем, до швидкої та правильної орієнтації у нестандартних ситуаціях.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |