VI. Помилки та ускладнення

1. Погана ізоляція каріозної порожнини від слини (випадіння пломби)

2. Токсична дія на пульпу, та виникнення токсичного пульпіту (лікар не використав ізолюючу прокладку або поставив її не до емалево-дентинного з’єднання)

3. Використання силікатного цементу у порожнинах І, ІІ класу (матеріал відколюється, пломба руйнується, тому що цей вид цементу не витримує жувальну напругу)

4. Порушення техніки замішування силікатного цементу (виникнення тріщин та ін.)

5. Порушення техніки формування пломби із силікатного цементу

6. Вторинний карієс

7. Порушення крайового прилягання пломби

8. Забруднення пломби металевими інструментами (якщо їх поверхня втратила антикорозійне покриття)

9. Невикористання сепараційних пластинок (матриць, клинів та утворення нависаючих країв пломб

10. Обробка пломби в перше відвідування хворого (розтріскування пломби та ін.)

Пломбування каріозних порожнин постійних зубів СИЛІКО-ФОСФАТНИМИ цементами

І. Матеріальне забезпечення

1. Комплект стоматологічних інструментів для обстеження та лікування зубів

2. Ватні кульки, валики, кофердам, слиновідсмоктувач

3. Скляна пластинка для замішування

4. Антисептичний розчин (гіпохлорит Na 1,5-3%, хлоргексидин водний 0,02%)

5. Цинк-фосфатний цемент, або склоіономерний цемент для ізолюючої прокладки

6. Силіко-фосфатний цемент (Силідонт, Беладонт)

ІІ. Базовий рівень знань

Необхідно знати показання до застосування силіко-фосфатних цементів, їх властивості, методику приготування та техніку пломбування

ІІІ. Показання та протипоказання

Показання:

1. Пломбування каріозних порожнин І-ІІ класів, V класу бокових зубів.

2. Пломбування зубів підлягаючих закриттю коронками.

3. Пломбування молочних зубів.

Протипоказання:

Не використовують для пломбування каріозних порожнин ІІІ, IV, V класів (фронтальних зубів).

IV. Механізм дії

Матеріал містить приблизно 60-95% порошку силікатного цементу і 5-40% цинк-фосфатного цементу. За основними властивостями він займає проміжне місце між цинк-фосфатними цементами та силікатними цементами. Внаслідок цього він має значно більшу міцність ніж силікатні та цинк-фосфатні цементи.

V. Алгоритм проведення:

1. Ізоляція відпрепарованої каріозної порожнини від ротової рідини (застосування кофердаму, рабердама, ватяних валиків та слиновідсмоктувача).

2. Антисептична обробка каріозної порожнини (0,02% водний хлоргексидин, гіпохлорит натрію 1,5-3,0%).

3. Висушування каріозної порожнини (повітря з пістолету, ватні кульки).

4. Накладання ізолюючої прокладки до емалево-дентинного з’єднання та видалення її надлишків до повного затвердіння

5. На гладку поверхню скляної пластинки наносять порошок та рідину силіко-фосфатного цементу у співвідношенні 1 г на 5-7 крапель рідини

6. Порошок цементу ділять навпіл, а утворену половину ще на дві частини

7. Матеріал замішують металевим (із нержавіючої сталі) або пластмасовим шпателем

8. Спочатку змішують половину порції, а потім поступово додають дві менші порції

9. Цементне тісто повинно мати блискучу поверхню та не тягнутися за шпателем більше ніж на 1 мм.

10. Загальний час замішування не повинен бути більш ніж 1 хв.

11. Необхідну кількість замішаного тіста вносять у каріозну порожнину одною-двома порціями

12. Моделювання пломби можливо протягом 1,0-1,5 хв. За допомогою штопфера, гладилки, целулоїдних та металевих матриць

13. Твердіння матеріалу відбувається через 3-4 хв. після закінчення замішування

14. Не можна продовжувати формування пломби під час твердіння матеріалу – це може привести до утворення на його поверхні тріщин

15. Пломбу негайно покривають захисним матеріалом (вазелін, воск, лак)

16. Заключна обробка проводиться в друге відвідування

18. Обробляють пломбу за допомогою карборундових головок, фінірів та полірів.

Поиск по сайту: