|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Загальні відомостіЕлектричне з'єднання двох і більше провідників називають контактним з'єднанням, а поверхні зіткнення - контактними поверхнями. Усі контактні з'єднання можна розділити на три групи: 1. Нерухомі чи нероз'ємні (тверді) контактні з'єднання. 2. Контактні з'єднання, що замикаються. 3. Ковзні контактні з'єднання, що забезпечують електричний контакт при відносному русі контактних поверхонь. У залежності від конструкції і геометричної форми контактів, що з'єднуються, розрізняють три типи зіткнення контактних пар (рис. 1.1). Рис. 1.1. Способи зіткнення контактних пар.
У контактних з'єднаннях необхідно забезпечити притиснення контактних поверхонь з визначеною силою Fk. До контактних з'єднань пред'являються наступні вимоги: 1. Надійність електричного з'єднання. 2. Достатня механічна міцність. 3. Перегрів контактів не повинний перевершувати припустимої величини перевищення температури при нормальному струмі. 4. Контактні з'єднання повинні мати достатню електродинамічну і термічну стійкість при струмах коротких замикань. 5. Контактні поверхні повинні бути стійкими до навколишнього середовища. Залежність опору між двома електродами й електричною ємністю С в вакуумі між цими електродами можна визначити з рівняння: . (1.1) Це рівняння дозволяє визначити ємність між електродами по опору між цими електродами і навпаки, по ємності визначати опір чи провідність: ; , де , Ф/м - абсолютна діелектрична постійна (проникність); с – швидкість світла (с = 3×1010 см/с); g - питома електропровідність, См/м; а – радіус електрода. Перехідний опір окремого крапкового конденсатора можна визначити, виходячи з припущення, що наявність перехідного опору визначено звуженням ліній струму. Розглянемо одну контактну площадку в припущенні, що вона має форму кола з площею So і радіусом a (рис. 1.2). Рис. 1.2. Площадка зіткнення реальних контактів 1 і 2.
Для визначення опору скористаємося залежністю між опором і ємністю між цими провідниками: , (1.2) де R - активний опір між електродами, ом; С - ємність між електродами, Ф; - питоме значення електричного опору матеріалу контактів, ом×м. Електричний опір в одну сторону від площадки So буде , де - ємність між площадкою So і нескінченно віддаленої напівсфери. Ємність відокремленої пластинки стосовно нескінченно вилученої півсфери може бути визначена з розгляду відокремленого еліпсоїда (рис. 1.3). Рис. 1.3. Еліпсоїд у потенційному полі заряду Q.
Потенціал такого еліпсоїда при його заряді Q дорівнює: , де х - відстань від еліпсоїда до еквіпотенціальної поверхні; dx - відстань між еквіпотенціальними поверхнями. Ємність такого еліпса буде: . Якщо представити площадку So як окремий випадок еліпсоїда при a=b, c=0, одержимо: . Тоді ; . Підставимо значення у вираз (1.2), в результаті одержимо: . Опір в обидва боки від площадки . При n крапках торкання опір контакту буде дорівнювати . (1.3) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |