АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Процеси, що відбуваються в дуговому проміжку

Читайте также:
  1. Вплив тепла на організм і процеси, які активуються ним.
  2. Господарські процеси, їх класифікація за стадіями кругообороту капіталу
  3. ПОНЯТТЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНИЙ ТА ЕПІДЕМІЧНИЙ ПРОЦЕСИ, ЕПІДЕМІЧНЕ ВОГНИЩЕ
  4. ПРИ РУЧНОМУ ДУГОВОМУ ЗВАРЮВАННІ
  5. Процеси, які протікають при зберігання жирів (гідроліз, окиснення, прогіркання, осалювання)

Розмикання електричних ланцюгів навіть при невеликих значеннях напруги й струму супроводжується, як правило, електричним розрядом між розбіжними контактами.

Залежність спадання напруги U на розрядному проміжку від струму I електричного розряду в газах приведена на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Вольтамперна характеристика електричного розряду в газах

 

Перша ділянка (область I) кривої, що представляє собою область тліючого розряду характеризується високим спаданням напруги в катода (200…250В) і малими струменями (до 0,1 А). При тліючому розряді щільність струму в розрядному проміжку виміряється декількома мікроамперами на 1 см2. З ростом струму росте спадання напруги на розрядному проміжку (до 300…400В).

Друга ділянка кривої (область II) являє собою перехід із тліючого розряду в дуговий.

Третя ділянка кривої - дуговий розряд (область III) - характеризується малим спаданням напруги біля електродів (10...20…20 В) і великою щільністю струму (до 100 кА/см2). З ростом струму напруга на дуговому проміжку спершу падає, а потім практично мало міняється.

Електрична дуга супроводжується високою температурою і зв'язана з цією температурою. Тому дуга - явище не тільки електричне, але і теплове.

Повітряний проміжок між контактами стає провідним за рахунок іонізації. Між контактами виникає дуга. Процес відключення ланцюга складається в деіонізації повітряного проміжку і, унаслідок цього, припиненні електричного розряду.

При дуже малих струмах і напругах при переході змінного струму через нуль у момент розбіжності контактів може бути безіскровий розрив електричного ланцюга.

Повітря є гарним ізолятором. Але при визначеній концентрації у ньому заряджених часток (вільних електронів і іонів) він стає провідником. Процес іонізації повітряного проміжку в електричних апаратах низької напруги відбувається за рахунок явища термо- і автоелектронної емісії у електродів і за рахунок термічної іонізації поштовхом у дуговому проміжку.

При розходженні контактів різко зростає як перехідний опір контакту, так і щільність струму в останній площадці зіткнення. Ця площадка розігрівається й утворює контактний місток із розплавленого металу, що при подальшому розходженні контактів рветься. При цьому має місце випарювання металу, внаслідок чого утворюється на негативному електроді катодна пляма. Вона і служить основою дуги і джерелом випромінювання електронів у момент розходженні контактів. Це явище одержало назву термоелектронної емісії. Інтенсивність термоелектронної емісії залежить від температури й матеріалу контактів. Однак для підтримки горіння дуги ефекту термоелектронної емісії недостатньо.

З іншого боку, місце розриву електричного ланцюга може бути представлене як конденсатор змінної ємності. Ємність контактного з'єднання убуває від нескінченності, у початковий момент розриву контактів і практично до нуля, у процесі розходження контактів.

Через опір ланцюга такий конденсатор заряджається від нуля до напруги мережі. Напруженість поля між контактами зростає до величини 20 (В/см), достатньої для виривання електронів з холодного катода. Це явище електронної емісії також може служити тільки початком дугового розряду.

Отже, два ці явища сприяють виникненню дугового розряду між розбіжними контактами. Перевага того чи іншого явища у виникненні дугового розряду залежить від величини струму, що відключається, металу контактів, швидкості їх розходження й інших причин.

При достатній швидкості вільного електрона його зіткнення з нейтральною часткою може забезпечити вибивання нових електронів з її. У результаті утворюються нові електрон і позитивний іон.

Цей процес може розвиватися, і така іонізація поштовхом може підтримати дуговий розряд.

Однак основною умовою підтримки дугового розряду є наявність у дуговому проміжку термічної іонізації. Тому що температура стовбура дуги досягає (4000…7000)°К і більше, число і швидкість часток газу, що рухаються, зростає. При зіткненнях атомів, що рухаються, або молекул частина останніх руйнується й утворює заряджені частки. Відбувається подальша іонізація повітряного проміжку, що підтримує дугу в просторі між контактами.

У дузі одночасно відбувається як процес іонізації, так і процес деіонізації - возз'єднання заряджених часток і, отже, утворення нейтральних. У залежності від того, який з цих двох процесів переважає, дуга може або виникнути, або згаснути. При однаковій інтенсивності іонізації і деіонізації дуга горить стійко.

Деіонізація може протікати за рахунок рекомбінації або дифузії. При рекомбінації, протилежно заряджені частки приходять у зіткнення й утворюють нейтральну частку. В електричній дузі цей процес йде через нейтральні частки, що заряджаються електронами, які зіштовхуються з ними. Зіткнення негативно заряджених часток з позитивними іонами утворить одну чи дві нейтральні частки.

Дифузія являє собою видалення заряджених часток з дугового проміжку в навколишнє простір.

Для ефективного гасіння дуги необхідно створити відповідні умови, а саме такі, при яких процес деіонізації, при всіх значеннях струму від початкового до нуля, перевершує процес іонізації.

Якщо спадання напруги на дузі Uд характеризує дуговий проміжок як провідник, то напруги UЗ і UГ характеризують ізоляційні властивості проміжку - вони означають напруги, які необхідно прикласти при даному стані проміжку, щоб збудити в ньому електричну дугу.

Спадання напруги на стаціонарній дузі розподіляється нерівномірно уздовж дуги. Картина зміни спадання напруги Uд і подовжнього градієнта напруги Ед уздовж дуги приведена на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Розподіл напруги і градієнта напруги в стаціонарній дузі постійного струму

 

Під градієнтом напруги розуміють спадання напруги на одиницю довжини дуги. Як видно з рисунка, хід характеристик Uд і Ед у біляелектродних областях різко відрізняється від ходу характеристик на іншій частині дуги. Біля електродів, у прикатодній і прианодній областях, на проміжку довжини порядку 10-6 м має місце різке спадання напруги, яке називається катодним UK і анодним UA. Значення цього спадання напруги залежить від матеріалу електродів і навколишнього газу. Сумарне значення прианодного і прикатодного спадання напруг складає (15...30…30)В, градієнт напруги досягає (105…106) В/см.

В іншій частині дуги, яка називається стовбуром дуги, спадання напруги Uд практично прямо пропорційно довжині дуги. Градієнт тут приблизно постійний уздовж стовбура дуги. Він залежить від багатьох факторів і може змінюватися в широких межах, досягаючи (100…200)В/см.

Біляелектродне спадання напруги Uэ не залежить від довжини дуги, спадання напруги в стовбурі дуги пропорційно довжині дуги. Таким чином, спадання напруги на дуговому проміжку може бути описано рівнянням

, (4.1)

де Ед - подовжній градієнт напруги на стовбурі дуги; lд - довжина дуги; .


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)