|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Обробка дослідних данихРезультати дослідів обробляють для отримання рівняння, що зв'язує гідравлічний ухил і середню швидкість потоку. Визначення швидкості потоку проводиться по витраті і площі живого перетину, м/с: u= Q/S
причому витрату знаходять об'ємним методом по показанню лічильника 5 протікаючої води, м3/с: Q = V/
Для встановлення режиму руху обчислюють число Рейнольдса:
Дослідні значення коефіцієнта Дарсі визначають з формули (2.45) після перетворення:
Розраховані значення числа Рейнольдса і коефіцієнта Дарсі використовують для побудови графіка lgl =f(lgRe). Гідравлічний ухил обчислюють за формулою (1.43) і будують графік залежності lgі=f(lgv), відклавши по осі ординат значення lgі, а по осі абсцис — lgv. Логарифми ухилу і швидкості відкладаються на осях в однаковому масштабі. Отриманий на графіці ряд точок необхідно об'єднати однією прямою лінією так, щоб вона була середньою між ними. Подальше завдання полягає у визначенні значень коефіцієнтів т і b рівняння (2.48). При логарифмуванні його виходить рівняння прямої лінії:
lgі=lgb + т•lgv. (1.49)
Значення коефіцієнтів необхідно визначити аналітичним і графічним методами. У приведеному рівнянні (1.49): lgb — відстань від початку координат до точки перетину осі ординат з прямою; т — кутовий коефіцієнт, рівний тангенсу кута нахилу прямої до осі абсцис.
lgі1=lgb + т•lgv1 lgі2=lgb + т•lgv2
Вирішуючи рівняння, отримаємо:
lgb=lgі1-т•lgv1 Рис 2.41. Графік залежності lgі=f(lgv)
По величині lgb потенціюванням знайдемо значення коефіцієнта b. Всі розрахункові величини поміщають в таблицю 1.9. Таблиця 1.9
Поиск по сайту: |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (1.037 сек.) |