|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Обробка дослідних данихРезультати дослідів обробляють для отримання рівняння, що зв'язує гідравлічний ухил і середню швидкість потоку. Визначення швидкості потоку проводиться по витраті і площі живого перетину, м/с: u= Q/S
причому витрату знаходять об'ємним методом по показанню лічильника 5 протікаючої води, м3/с: Q = V/
Для встановлення режиму руху обчислюють число Рейнольдса:
Дослідні значення коефіцієнта Дарсі визначають з формули (2.45) після перетворення:
Розраховані значення числа Рейнольдса і коефіцієнта Дарсі використовують для побудови графіка lgl =f(lgRe). Гідравлічний ухил обчислюють за формулою (1.43) і будують графік залежності lgі=f(lgv), відклавши по осі ординат значення lgі, а по осі абсцис — lgv. Логарифми ухилу і швидкості відкладаються на осях в однаковому масштабі. Отриманий на графіці ряд точок необхідно об'єднати однією прямою лінією так, щоб вона була середньою між ними. Подальше завдання полягає у визначенні значень коефіцієнтів т і b рівняння (2.48). При логарифмуванні його виходить рівняння прямої лінії:
lgі=lgb + т•lgv. (1.49)
Значення коефіцієнтів необхідно визначити аналітичним і графічним методами. У приведеному рівнянні (1.49): lgb — відстань від початку координат до точки перетину осі ординат з прямою; т — кутовий коефіцієнт, рівний тангенсу кута нахилу прямої до осі абсцис. При аналітичному визначені коефіцієнтів вибирають на прямій (на графіку) довільні дві точки та знаходять їх координати. Записав координати для першої точки lgv1 и lgі1 для другої - lgv2, lgі 2, складають систему рівнянь з двома невідомими - lgb и т (рис. 2.41):
lgі1=lgb + т•lgv1 lgі2=lgb + т•lgv2
Вирішуючи рівняння, отримаємо:
; lgb=lgі1-т•lgv1 Рис 2.41. Графік залежності lgі=f(lgv)
По величині lgb потенціюванням знайдемо значення коефіцієнта b. Всі розрахункові величини поміщають в таблицю 1.9. Таблиця 1.9
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |