Граматичне значення і способи його вираження

Граматичне значення (граматична сема) є семантичною основою граматичної категорії. Кожне повнозначне слово має одне або декілька лексичних значень і одне або певну кількість граматичних. Скажімо, слово садок співвіднесене з поняттям “ділянка землі, спеціально відведена в для вирощування плодових дерев, кущів і под.” і, звичайно, з відповідними конкретними реаліями (обробленою землею, яблунями, грушами, вишнями, малиною і т. ін.); крім того, нульове закінчення цього слова в називному відмінку однини, співвідносячись із закінченням – а в родовому відмінку однини, засвідчує, що слово включене у відмінкову систему (має відмінкові значення), а зіставлення з називним відмінком множини, де виступає закінчення -а (садки), доводить, що це слово має значення числа. Нульове закінчення слова садок відносить його до чоловічого роду. Отже, за допомогою одного нульового закінчення в слові передаються одночасно три граматичні значення: відмінка, числа й роду. Наявність цих граматичних значень засвідчує також належність лексеми садок до слів, яким притаманне значення “предметності”.

Таким чином, змінні повнозначні слова, незалежно від того, до якої частини мови вони належать, мають різні набори граматичних значень: рід, число, відмінок для іменних частин мови; особа, час, число для дієслів і т. ін. Семантично взаємозалежні граматичні значення утворюють граматичну категорію. Кількість граматичних значень у різних мовах неоднакова, бо кожна мова по-своєму членує світ. Усі мови мають засоби для вираження кількості, якості, часу, простору, віку, статі і т. ін. Але далеко не в усіх мовах ці поняття виражаються граматично. Скажімо, у фінській мові родо-статеві поняття передаються тільки лексично. Граматичне значення може бути вираженим, якщо воно є змістом знака, тобто якоїсь субстанції, що служить для позначення чого-небудь. Одним знаком (як у раніше наведеному прикладі) може передаватися декілька значень і, навпаки, те саме значення може передаватися кількома знаками. Так, значення майбутнього часу недоконаного виду має дві форми вираження (буду працювати – працюватиму), значення давального відмінка однини чоловічого роду передається закінченнями -ові та -у (батькові – батьку), значення орудного відмінка іменника гроші – закінченнями -ми та -има (грішми – грошима) і т. ін.

Кожен знак – граматично зв’язана або вільна морфема. Серед граматично зв’язаних морфем розрізняють афікси (іду, ідеш, іде), постфікси (утвердитися)у внутрішні флексії (набрати – набирати).

Граматичне значення, на відміну від лексичного, властиве не одному слову, а охоплює більші чи меншій групи повнозначних слів. При цьому одним знаком (однією формою) у флективних мовах, до яких належить і українська, можна передавати велику кількість значень. Усе залежить від числа парадигм, у які цей знак входить. Так, закінчення -у в дієслові сяду є елементом особової парадигми (сяду, сядеш, сяде), часової (сяду, сів), способової (сяду, сядь) та ін. Граматичні значення супроводжують лексичні і навпаки. Так, поняття часу передається граматичними значеннями (іду, ішов, ітиму) і лексичними (тепер, зараз, тоді, торік, завтра і т. д.). Якщо повнозначні слова мають лексичні і граматичні значення, то так звані службові слова, або аналітичні синтаксичні морфеми, – тільки граматичні. Вони є переважно носіями синтаксичних значень, передаючи поняття просторової взаємозалежності предметів (тополя біля криниці, ставок під горою), якісного стану предметів (яблуня в цвіту, кінь під сідлом) напряму (іти до хати, пливти від маяка), часу (прийти під вечір, працювати до року), сурядності (батько і син), підрядності (прийти, щоб привітати) і под. Проте аналітичні синтаксичні морфеми можуть використовуватися в морфології, включаючись до складу парадигм. Так, значення наказового способу дієслова в частині особових форм передається синтетично, за допомогою зв’язаних граматичних морфем (іди, ідімо, ідіть), в решті – аналітично, за допомогою аналітичних синтаксичних морфем – часток хай і нехай (хай/нехай іде, хай/нехай ідуть). Отже, граматичні значення організують думку, а лексичні наповнюють її конкретним змістом.

Граматичне значення – спільна семантика кількох граматичних одиниць одного класу, яка має в мові регулярне (постійне, стандартне) вираження.

Поиск по сайту: