Склад шпаклівки на купоросній ґрунтовці

Купоросна ґрунтовка (або галунна) 10 л

Клей тваринний (10%-й розчин) 1,5 л

Крейда мелена просіяна До робочої

в'язкості

Спосіб приготування. У купоросну ґрунтов­ку, приготовлену за поданим вище рецептом, вливають окремо зроблений розчин клею. У суміш добавляють крейду до потрібної в'язкості, після чого її перетирають»а фарботерці.

Склад шпаклівки КЛМ (карбоксилатексно-крейдяна)

(у частинах за масою)

Клей КМЦ (8%-й розчин) 20

Латекс СКС — 05 ГП 4

Мило господарське (10%-й розчин) 1

Асидол 2

Крейда мелена До робоча

в'язкості

Спосіб приготування. Клей КМЦ на 10— 12 год замочують у теплій воді (температура 40 °С). Приго­товлений окремо розчин мила перемішують разом з ла­тексом і клейовим розчином до утворення однорідної маси. Після цього добавляють асидол, крейду і знову перемішують. Одержану шпаклівку перетирають на фар­ботерці.

Перший шар суцільної шпаклівки наносять дерев'яним шпателем. Для цього на шпатель набирають порцію шпаклівки і намазують її на поверхню шаром завтовшки 1—2 мм. Шпатель тримають у правій руці під кутом 10—15° до поверхні, водночас натискуючи на нього лівою рукою. Після цього намазаний шар шпаклівки розрівню­ють поворотним рухом шпателя, перпендикулярним до першого (рис. 60).

Шпаклювання поверхні — це дуже трудомісткий і важкий процес, тому слід застосовувати більш продуктив­ні способи нанесення шпаклювальних сумішей, які значно прискорюють виконання роботи.

Продуктивним є спосіб, за яким шпаклівку наносять і розрівнюють гумовим півтерком завдовжки 40—50 см (рис. 61). Для цього шпаклювальну суміш смугою накла­дають на півтерок. Узявши півтерок за ручки і притискую­чи його під кутом 10—15° до поверхні, рухом знизу вгору суміш намазують на поверхню. За один рух півтерка утворюється смуга шпаклівки завширшки 40—50 см, за­вдовжки до 1,5 м. При повторному русі шар шпаклівки ущільнюють і розрівнюють цим самим півтерком.

Шпаклівку можна наносити також маховою щіткою, а розрівнювати на поверхні широким гумовим шпателем. При цьому шпаклювальна суміш повинна бути рідшою.

Розрівнюючи її, шпатель пере­міщують у напрямі, перпенди­кулярному до мазків щітки.

Після повного висихання першого шпаклювального шару його шліфують пемзою або шлі­фувальною шкуркою з більшим розміром зерен абразиву (№ 12—16) доти, доки не утво­риться гладенька поверхня без подряпин і піщинок.

Коли буде нанесено і оброб­лено перший шар шпаклівки, поверхню грунтують удруге. До складу цієї ґрунтовки добавля­ти крейду не варто, оскільки на рівному шарі шпаклівки во­на залишатиме сліди від щітки.

Після висихання плівки вдру­ге заґрунтованої поверхні її знову шпаклюють. Другий шар шпаклівки наносять таким са­мим розчином металевим шпа­телем. Другий шар шпаклівки повинен бути завтовшки до 0,5 мм. Після висихання шпаклювального шару поверхню шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою (№ 8—12).

Потім поверхню грунтують утретє,.застосовуючи для цього підфарбовану ґрунтувальну суміш. До складу сумі­ші добавляють крейду і ті пігменти, колір яких переважа­тиме при фарбуванні поверхні. Ґрунтовку з підфарбуван­ням застосовують для кращої покривності фарбової плів­ки, особливо під час обробки її торцюванням.

Бетонні і гіпсолиті поверхні під просте і поліпшене фарбування клейовими сумішами підготовляють так само, як і обштукатурені. При підготовці їх під високоякісне фарбування виконують безпіскову накривку, яка замінює шпаклювання. Якщо обштукатурені поверхні опоряджені безпісковою накривкою, то їх фарбують без суцільного шпаклювання.

Для безпіскової накривки застосовують вапняно-гіпсо­вий розчин (пасту) без піску. Розчин наносять на добре вирівняний підготовлений шар штукатурки або на бетонну поверхню двічі. Загальна товщина накривного шару не повинна перевищувати 2 мм.

Склад вапняно-гіпсового розчину залежить від якості вапняного тіста та вологості поверхні, на яку його нано­сять. Чим більша вологість поверхні, тим менша кількість гіпcy повинна входити до складу розчину. Здебільшого застосовують розчин складу 1:2 або 1: 3, тобто одна частина гіпсу і дві-три частини вапняного тіста.

Розчин приготовляють невеликими порціями в де­рев'яному ящику. Перед змішуванням гіпс просіюють крізь дрібне сито, а розведене водою вапняне тісто проці­джують. В ящик наливають вапняне молоко і поступово добавляють до нього потрібну кількість гіпсу. Після пере­мішування суміші повинна утворитись сметаноподібна паста. Приготовлений розчин треба використати протягом 15—20 хв.

Отриманий розчин за допомогою сталевої гладилки намазують на поверхню шаром завтовшки 0,5—0,8 мм. Нанесений шар розчину відразу розрівнюють і загладжуютьтіею самою гладилкою, тримаючи її під кутом 10—15° до поверхні. Через 20—30 хв наносять другий шар безпіскової накривки і остаточно його обробляють гла­дилкою до дзеркального блиску.

Безпісковий розчин можна наносити на поверхню та­кож дерев'яним або гумовим шпателем і розрівнювати кожний шар щіткою з короткою волосінню. Ні в якому разі не можна використовувати відмолоджений розчин, тобто такий, який після початку тверднення був знову розведений водою і додатково розмішаний. Такий розчин втрачає міцність і після нанесення на поверхню та виси­хання тріскається. Іноді розчини для безпіскової накрив­ки розводять на 2%-й клейовій воді, що також сприяє уповільненню їх тужавіння.

Безпіскова накривка повинна бути рівною, без помітних подряпин, швів, стиків, грубої фактури та інших дефектів.

Підготовка поверхонь під фарбування казеїновими сумішами. Казеїновими сумішами фарбують внутрішні або зовнішні обштукатурені і бетонні поверхні. За якіс­тю казеїнові фарбування бувають поліпшені і високо* якісні.

При підготовці обштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування її очищають і розрівнююсь торцем деревини, розрізують і підмазують щілини, шліфують підмазані міс­ця. Ці роботи виконують такими" самими сумішами і так само, як і при підготовці під клейове фарбування. Підго­товлену поверхню грунтують казеїновою ґрунтовкою, яку приготовляють з готової казеїнової фарби або казеїново­го клею.

Поиск по сайту: