Підготовка дерев’яних поверхонь під фарбування неводними сумішами

Дерев’яні поверхні фарбують олійними фарбами для захисту деревини від гниття, а також для прикраси і забезпечення санітарно-гігієнічних умов.
При підготовці дерев’яних поверхонь під просте фарбування виконують такі операції: очищають поверхні, вирізують сучки і засмоли, прооліфлюють, частково підмазують, шліфують, прооліфлюють підмазані місця і грунтують (перше фарбування).
Готові столярні вироби (віконні рами і двері), що надходять на будівництво, іноді мають дефекти, які треба усунути в процесі підготовки до фарбування. До таких дефектів належать зади-ри, необрізані волокна в місцях стиків окремих елементів, висту
паючі інагелі (дерев’яні цвяхи) та ін. їх до прооліфлювання поверхні усувають за допомогою стамески, циклі та шліфуванням. Під час висихання деревини великі сучки виступають вад поверхнею, порушуючи шар фарбової плівки, а іноді й зовсім випадають. Тому при підготовці поверхні їх треба вирубати. Перед вирубуванням сучка стамескою визначають межу деревини, що
будуть видаляти. Після цього сучок вирубують на глибину до 5 мм, а на його місце вставляють кусок деревини тієї самої породи 26). Кусок деревини закріплюють на клею так, щоб напрям волокон у ньому відповідав напряму волокон конструкції.
У конструкціях з сосни або ялини часто зустрічаються засмоли — місця інтенсивного виділення смоли. Після фарбування смола продовжуватиме виділятись і порушуватиме фарбову плівку. Тому місця засмолів також вирубують стамескою на глибину 2—3 мм і після прооліфлювання підмазують олійною підмазкою. Підмазувати слід густою пастою, бо рідка паста під час висихання зменшується в об’ємі, тріскається і погано тримається на по-веріхні.
Суміші для підготовки поверхонь і методи їх нанесення ті ж самі, що й при підготовці обштукатурених поверхонь під олійні фарбування. Перед (використанням оліфу можна підігріти, щоб вона краще просочила деревину під час прооліфлювання.
Ґрунтувальну суміш наносять щіткою і нею ж остаточно розтушовують її вздовж волокон деревини.
При підготовці дерев’яної поверхні під поліпшене фарбування, крім згаданих вище операцій, після шліфування підмазаних місць виконують одне суцільне шпаклювання поверхні з шліфуванням і зніманням пилу, грунтування і перше фарбування з флейцюванням і шліфуванням кожного шару.
Шар суцільної шпаклівки на плоскі ділянки поверхні наносять так, як описано у § 13. На профільні ділянки поверхні в дверях і віконних рамах шпаклівку наносять гумовими пластинками різної ширини, щоб профілі не спотворювались шпаклювальною ма
сою. Шар шпаклівки після висихання шліфують, поверхню очищають ганчіркою від пилу і пірогрунтовують.
Флейцюють ґрунтувальний шар щіткою-флейцем, рухаючи її вздовж волокон деревини, а після висихання шліфують.
Так само (наносять і оброблюють шар першого фарбування.
Підготовка поверхонь під високоякісне фарбування олійними сумішами відрізняється від підготовки під поліпшене фарбування тим, що додатково виконують друге шпаклювання поверхні з шліфуванням її і зніманням пилу.
Після прооліфлювання поверхні, підмазування щілин і вибоїн гумовим або дерев’яним шпателем наносять перший шар шпаклівки товщиною 1,5—2 мм. Металевим шпателем наносити шпаклівку не можна, бо він не дає шару потрібної товщини і при розрівнюванні шпаклівки повторює дефекти поверхні.
Після висихання перший шар шпаклівки шліфують пемзою або крупнозернистою шліфувальною шкуркою і всю поверхню очищають ганчіркою від пилу. Другим шаром шпаклівки вирівнюють нерівності на поверхні. Шпаклювальну суміш для другого шару роблять ірідшою і наносять металевим шпателем. Для шпаклювання дверей, вікон і інших внутрішніх дерев’яних поверхонь (крім підлог) можна застосовувати клейові шпаклівки.
Після висихання прошпакльовану поверхню шліфують дрібною шліфувальною шкуркою знімають пил і грунтують. Шар грунтовки флейцюють і шліфують, як описано в.
Підготовлена поверхня не повинна мати подряпин, смуг від щітки чи будь-яких інших дефектів. Якість роботи залежить від якості матеріалів.та нід акуратності і послідовності виконання кожної операції.

Дерев’яні поверхні фарбують олійними фарбами для захисту деревини від гниття, а також для прикраси і забезпечення санітарно-гігієнічних умов.
При підготовці дерев’яних поверхонь під просте фарбування виконують такі операції: очищають поверхні, вирізують сучки і засмоли, прооліфлюють, частково підмазують, шліфують, прооліфлюють підмазані місця і грунтують (перше фарбування).
Готові столярні вироби (віконні рами і двері), що надходять на будівництво, іноді мають дефекти, які треба усунути в процесі підготовки до фарбування. До таких дефектів належать зади-ри, необрізані волокна в місцях стиків окремих елементів, висту
паючі інагелі (дерев’яні цвяхи) та ін. їх до прооліфлювання поверхні усувають за допомогою стамески, циклі та шліфуванням. Під час висихання деревини великі сучки виступають вад поверхнею, порушуючи шар фарбової плівки, а іноді й зовсім випадають. Тому при підготовці поверхні їх треба вирубати. Перед вирубуванням сучка стамескою визначають межу деревини, що
будуть видаляти. Після цього сучок вирубують на глибину до 5 мм, а на його місце вставляють кусок деревини тієї самої породи 26). Кусок деревини закріплюють на клею так, щоб напрям волокон у ньому відповідав напряму волокон конструкції.
У конструкціях з сосни або ялини часто зустрічаються засмоли — місця інтенсивного виділення смоли. Після фарбування смола продовжуватиме виділятись і порушуватиме фарбову плівку. Тому місця засмолів також вирубують стамескою на глибину 2—3 мм і після прооліфлювання підмазують олійною підмазкою. Підмазувати слід густою пастою, бо рідка паста під час висихання зменшується в об’ємі, тріскається і погано тримається на по-веріхні.
Суміші для підготовки поверхонь і методи їх нанесення ті ж самі, що й при підготовці обштукатурених поверхонь під олійні фарбування. Перед (використанням оліфу можна підігріти, щоб вона краще просочила деревину під час прооліфлювання.
Ґрунтувальну суміш наносять щіткою і нею ж остаточно розтушовують її вздовж волокон деревини.
При підготовці дерев’яної поверхні під поліпшене фарбування, крім згаданих вище операцій, після шліфування підмазаних місць виконують одне суцільне шпаклювання поверхні з шліфуванням і зніманням пилу, грунтування і перше фарбування з флейцюванням і шліфуванням кожного шару.
Шар суцільної шпаклівки на плоскі ділянки поверхні наносять так, як описано у § 13. На профільні ділянки поверхні в дверях і віконних рамах шпаклівку наносять гумовими пластинками різної ширини, щоб профілі не спотворювались шпаклювальною ма
сою. Шар шпаклівки після висихання шліфують, поверхню очищають ганчіркою від пилу і пірогрунтовують.
Флейцюють ґрунтувальний шар щіткою-флейцем, рухаючи її вздовж волокон деревини, а після висихання шліфують.
Так само (наносять і оброблюють шар першого фарбування.
Підготовка поверхонь під високоякісне фарбування олійними сумішами відрізняється від підготовки під поліпшене фарбування тим, що додатково виконують друге шпаклювання поверхні з шліфуванням її і зніманням пилу.
Після прооліфлювання поверхні, підмазування щілин і вибоїн гумовим або дерев’яним шпателем наносять перший шар шпаклівки товщиною 1,5—2 мм. Металевим шпателем наносити шпаклівку не можна, бо він не дає шару потрібної товщини і при розрівнюванні шпаклівки повторює дефекти поверхні.
Після висихання перший шар шпаклівки шліфують пемзою або крупнозернистою шліфувальною шкуркою і всю поверхню очищають ганчіркою від пилу. Другим шаром шпаклівки вирівнюють нерівності на поверхні. Шпаклювальну суміш для другого шару роблять ірідшою і наносять металевим шпателем. Для шпаклювання дверей, вікон і інших внутрішніх дерев’яних поверхонь (крім підлог) можна застосовувати клейові шпаклівки.
Після висихання прошпакльовану поверхню шліфують дрібною шліфувальною шкуркою знімають пил і грунтують. Шар грунтовки флейцюють і шліфують, як описано в.
Підготовлена поверхня не повинна мати подряпин, смуг від щітки чи будь-яких інших дефектів. Якість роботи залежить від якості матеріалів.та нід акуратності і послідовності виконання кожної операції.

Поиск по сайту: