Структура і призначення ОПП

ОПП включає:

1) Визначення нормативної частини змісту навчання у вигляді системи смислових інформаційних модулів, які забезпечують відповідну систему умінь ОКХ;

2) Замовлений перелік учбових дисциплін і інформаційні модулі, які входять до них.

3) Нормативний термін навчання.

4) Розподіл учбового часу по циклах учбових дисциплін і замовлених дисциплін.

Для реалізації варіаційної складової ОКХ, ОПП доповнюється вузівській складовій. На реалізацію вузівського компоненту змісту навчання виділяється до 35% від максимального учбового часу, з них до 10%, виділяється на дисципліни за вільним вибором студентів.

ОПП використовується при:

§ розробці відповідних учбових планів і програм учбових дисциплін;

§ розробці засобів діагностики якості вищої освіти;

§ визначенні змісту навчання в системі післядипломної освіти.

Технологія ліцензування і акредитації.

У сфері вищої освіти ліцензуванню підлягають:

§ підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації фахівців разных| освітньо кваліфікаційних рівнів;

§ підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації іноземців;

§ військова підготовка студентів вузів за програмою офіцерів запасу;

§ підготовка абітурієнтів і іноземних громадян до вступу до вузів.

Для проведення ліцензування учбовий заклад подає до УЛАН МОН заява і комплект документів, які підтверджують можливість вузу проводити учбову діяльність відповідно до вимог ДСО, а саме: відповідність вимогам кадрового, матеріально-технічного і навчально-методичного забезпечення заявленої учбової діяльності, а також соціальної інфраструктури вузу.

УЛАН МОН розглядає (строком до 15 днів) матеріали і формує склад експертів для проведення експертизи (до 3 чоловік на одну спеціальність з складу банку експертів, затвердженого наказом МОН).

За наслідками ліцензійної експертизи комісія готує вивід про готовність (неготовності) учбового закладу надавати заявлені освітні послуги. Позитивне рішення передається для подальшого розгляду відповідним експертним радам ДАК.

Вирішенням ДАК видається ліцензія або мотивована відмова. Загальний термін ухвалення рішення про видачу ліцензії не може перевищувати 2 місяці.

Ліцензія видається від 3 до 12 років, але не менше ніж на термін завершення циклу навчання. Ліцензія встановлює перелік освітніх послуг, об'єм вузу, що ліцензіює, і об'єм відповідної послуги, що ліцензіює.

Об'єм учбового закладу, що ліцензіює, – це максимальна кількість осіб, які можуть одночасно отримати освітні послуги в учбовому закладі на його матеріально-технічній базі і за умов кадрового забезпечення відповідно до нормативів.

Об'єм освітньої послуги, що ліцензіює, – це максимальна кількість осіб на кожному курсі навчання, які можуть отримати освітню послугу, виходячи з можливостей учбового закладу в наданні такої послуги відповідно до встановлених нормативів.

Акредитація спеціальності здійснюється за ініціативою вузу, який подає в МОН заява про проведення акредитаційної експертизи, а також акредитаційна справа, яка містить:

§ копію ліцензії про надання освітніх послуг за акредитованою спеціальністю;

§ звіт (самоаналіз) про діяльність випускаючої кафедри про підготовку фахівців даного освітньо – кваліфікаційного рівня (ОКР) з цієї спеціальності, схвалений Вченою радою вузу і затверджений ректором. У звіті проводиться аналіз відповідності показників діяльності вузу по підготовці фахівців за спеціальністю критеріям акредитації;

§ освітньо – кваліфікаційну характеристику фахівця відповідного ОКР;

§ освітньо-професійну програму підготовки фахівців відповідного ОКР;

§ учбовий план підготовки фахівців за спеціальністю.

Після отримання вказаних матеріалів експерти УЛАН МОН в 10-денний термін проводять їх попередню експертизу.

За умови відповідності цих матеріалів встановленим вимогам, УЛАН формує експертну комісію (ТЕНЬК) для проведення акредитаційної експертизи. ТЕНЬК проводиться аналіз відповідності показників діяльності ВНЗ з підготовки фахівців критеріям акредитації. Зокрема проводиться контроль якості підготовки студентів по дисциплінах всіх циклів: природно наукової підготовки, соціально гуманітарної і економічної підготовки, а також професійно практичної підготовки.

Загальний термін роботи комісії в учбовому закладі не повинен перевищувати 5 днів. Вивід ТЕНЬК про можливості акредитації спеціальності подається у відповідну експертну раду (ЕР), яка проводить кінцевий аналіз матеріалів акредитаційної справи і готує пропозиції на засідання ДАК.

Вирішення про акредитацію спеціальності (або відмова в акредитації) приймає ДАК. Це рішення затверджується МОН. Якщо рішення позитивне, МОН видає учбовому закладу сертифікат про акредитацію.

У акредитації спеціальності відмовляють у випадку, якщо:

§ показники вузу не відповідають вимогам ДАК з акредитації спеціальності на відповідному ОКР;

§ у діяльності вузу виявлені порушення в організації або проведенні учбово-виховного процесу, не ліквідовані за час акредитації;

§ у матеріалах, наданих на акредитацію, виявлена інформація, яка не відповідає дійсності.

Повторне проведення акредитації можливе за умови ліквідації недоліків, але не раніше ніж через рік після ухвалення негативного рішення.

Акредитація вищого учбового закладу проводиться за тією ж технологією. Акредитованим на певному рівні може бути визнаний вуз, який проводить підготовку (перепідготовку) фахівців якщо:

§ не менше ніж дві треті напрямів (спеціальностей) вузу акредитовано на відповідному рівні;

§ показники діяльності вузу відповідають статусу учбового закладу.

Вищою учбовий заклад, який заявляє про акредитацію за певним рівнем, в звіті додатково відображає:

§ перелік всіх спеціальностей, за якими він проводить підготовку (перепідготовку), і їх рівні акредитації;

§ загальна кількість студентів, їх розподіл за напрямами, спеціальностям і формами навчання;

§ результати діяльності аспірантури і докторантури за останніх 5 років (для вузу IV рівня акредитації);

§ дані про міжнародні зв'язки з учбовими закладами і учбовими організаціями;

§ інформацію про видання підручників і навчальних посібників, зокрема з грифом МОН, за останніх 5 років.

Вуз не може бути акредитований на IV рівні, якщо:

§ показники діяльності його аспірантури або докторантури знаходяться на рівні нижче середнього для даної галузевої групи або типу вузів;

§ за останніх 5 років видано підручників (навчальних посібників) з грифом МОН чи монографій менше ніж 5% від загальної кількості викладачів.

Зразкові питання контрольної роботи:

1. Перерахуєте склад і сформуйте основні завдання державної системи забезпечення якості вищої освіти?

2. Якими процедурами забезпечується державний контроль і управління якістю вищої освіти?

3. Розкрійте призначення і склад стандартів вищої освіти.

4. Розкрійте призначення і структуру ОКХ.

5. Розкрійте призначення і структуру ОПП.

6. Поясните технологію ліцензування спеціальності.

7. Чим відрізняється технологія акредитації спеціальності від ліцензування?

8. Проаналізуйте особливості акредитації ВНЗ.

Поиск по сайту: