|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Матеріал для вчителяУ лексичному складі сучасної української мови приблизно 10% запозичених слів. Слова, запозичені з інших мов, відповідно пристосувалися і продовжують пристосовуватись до законів української фонетики, орфографії. Частина іншомовних слів потрапила в лексичний склад української мови дуже давно, і вони настільки призвичаїлися в ньому, що практично не відрізняються від власне українських. Запозичення слів властиве усім мовам світу і є ознакою життєздатності певної мови. Різноманітні зв’язки українського народу з різними народами Сходу і Заходу, потреба називати нові поняття, що є в інших народів, загальний розвиток науки і культури зумовлюють появу слів з інших мов. Найдавнішими є слова, запозичені з грецької мови — назви предметів (парус, баня, миска), назви рослин і тварин (лавр, мак, м’ята, кит, крокодил), власні імена (Андрій, Василь, Олександр, Софія, Олена). Але основна частина — це слова-терміни: історія, математика, фізика, аналіз, ідея, клімат, грам, метр, фонетика, театр, сцена, мелодія. Слова латинського походження, за винятком деяких найдавніших запозичень (коляда, фортуна) і власних імен (Марко, Павло, Юлія), найчастіше пов’язані з наукою і технікою (аргумент, мотор), медициною (апендицит, туберкульоз), навчанням (конспект, лекція, студент). Давніми запозиченнями здебільшого є слова, засвоєні з тюркських та інших східних мов: амбар, балик, кавун, лапша, сарай, халва, халат, чабан. Українська мова засвоїла також певну кількість слів з німецької мови: шайба, солдат, фартух, танець. З середини XVIII ст. починається помітний вплив французької мови. Це назви, пов’язані з мистецтвом, технікою, військовою справою, побутом: політика, сюжет, шосе, пальто, пудра, шик. Англійські запозичення з’являються з XIX_ст. Вони стосуються техніки, політики, спорту, мореплавства: тунель, бокс, футбол, ром. Музична та деяка інша термінологія запозичена з італійської мови: акорд, дует, нетто, аварія, бензин. Слова іншомовного походження часто відрізняються від незапозичених своєю формою. Вони, як правило: а) можуть починатися на а та е: адреса, етап; б) в основах мають збіги голосних: ідея, радіо; в) мають звук [ф]: фабрика, фініш, графік; можуть не відмінюватись: кенгуру, кіно, таксі; г) виступають з невластивими для української мови префіксами анти-, інтер-, кок-; суфіксами -изм, -ист, -ація: кооперація. Написання деяких слів іншомовного походження не викликає особливих труднощів, бо вони вимовляються й пишуться відповідно до орфоепічних і орфографічних норм української мови. Але є багато іншомовних слів, які не підпорядковуються загальним правилам української орфографії, а мають свої правописні особливості. 2. З-поміж слів виберіть слова іншомовного походження. Обґрунтуйте свій вибір. Дієта, комісія, школа, будинок, місто, журі, дезінфекція, мозаїка, ін’єкція, ательє.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |