Історія соціології

Опис

Нормативного навчального курсу

“Європейська та американська соціологія”

для студентів спеціальності “Соціологія”

ІI курс, ІVсеместр

Викладач: к.і.н., доц. Лапан Т. Д.

“Історія соціології” є важливим нормативним базовим навчальним курсом у професійній підготовці соціологів.

Курс викладається для студентів спеціальності “соціологія” протягом трьох навчальних семестрів і, відповідно, складається з трьох частин. У курсі вивчатимуться основні етапи розвитку світової соціологічної думки від античності до початку ХХІ ст.

Історія соціології

Курс “Європейська та американська соціологія” орієнтований на 17 навчальних тижнів і складається із 34 годин лекц. і 34 годин сем. занять. Кожний навчальний тиждень розрахований на 2 години лекційних і 2 год. семінарських занять.

Форма контролю у кінці семестру – іспит.

Мета навчального курсу “Історія соціології” полягає у вивченні студентами основних періодів, тенденцій, закономірностей становлення і розвитку світової соціологічної думки.

Спеціальні цілі курсу полягають:

• у розвитку соціологічної уяви студентів, яка повинна бути застосована при аналізі різноманітних проблем соціології;
• в осмисленні процесів формування розвитку понятійного апарату соціології у теоретичних концепціях для більш глибокого розуміння суспільства;
• в осмисленні значення і можливостей поліпарадигмального підходу до аналізу суспільного життя;
• в усвідомленні того, що соціокультурна динаміка суспільства веде до оцінки і переоцінки різних теоретичних надбудов, їх модифікації або цілковитого заперечення, а також до формування нового соціологічного знання, адекватного сучасним реаліям.

Після вивчення курсу студенти повинні:

знати: основних представників різних шкіл і напрямів, їх основні праці; історію розвитку категоріально-понятійного апарату науки.

вміти: грамотно висвітлювати суть різних соціологічних концепцій, критично їх оцінювати; обгунтовувати використання ідей соціологів для опису і пояснення різних явищ і ситуацій соціальної дійсності; приймати участь у дискусіях з теоретичних проблем соціології; вміти науково коректно полемізувати з колегами та аргументувати свої твердження; ефективно використовувати різноманітний теоретичний і емпіричний матеріал при написанні індивідуальних наукових робіт.

Що цей курс навчить студентів:

• вдосконалити навички роботи з творами соціологів;
• здобути досвід участі у дискусіях з теоретичних питань історії соціології;
• аналізувати теорії при написанні індивідуальних робіт з різних тем курсу;
• вдосконалити свої навички критичного осмислення соціологічних теорій;
• вміти толерантно захищати свою позицію в теоретичній дискусії.

Робота на лекційних та семінарських заняттях допоможе розвинути усні навички і якість міжособистісного спілкування.

Основні принципи та процедура навчання:

Цілі курсу досягаються через використання наступних методів навчання:

• лекції;
• семінарські заняття;
• обговорення текстів і наукових повідомлень;
• реферування літератури;
• консультації;
• тести,
• контрольні роботи,
• міні дослідницький проект «Порівняльний аналіз соціологічних концепцій представників одного із напрямів соціології сучасного періоду».

Лекції. Формат курсу передбачає читання лекцій із викладенням основних положень тої чи іншої теми з їх наступним обговоренням за участю студентів.

Семінарські заняття. Передбачається їх проведення за гнучкими планами, які враховують ступінь засвоєння знань на відповідній лекції. На кожне заняття викладач виносить ті питання плану, які викликали найбільше проблем в студентів під час лекції. Для цього пропонується попередня підготовка студентів до сприйняття навчального матеріалу та участі в дискусіях і обговоренні тих чи інших спірних або суперечливих питань. По-перше, на семінарське заняття для отримання балів вимагається прочитання і осмислення студентами основних соціологічних першоджерел під час їх самостійної роботи. По-друге, ознайомлення із відповідними розділами підручників (у середньому 50 сторінок на одне семінарське заняття).

Наприкінці декількох занять (кількість тестувань встановлює викладач семінару) проводиться коротке тестування студентів, оцінки за яке повідомляються на наступному занятті. Під час семестру передбачається написання двох контрольних робіт після закінчення вивчення тем, які хронологічно і тематично поділені на два модулі.

Студенти, зацікавлені в отримання додаткових балів можуть їх отримати за Повідомлення з відповідної літератури до кожної теми курсу. Планується, що кожний студент групи зможе підготувати 1-2 повідомлення протягом семестру.

Пропущене заняття відпрацьовується (в усній формі) лише у випадку відсутності з поважних причин за наявності відповідної довідки чи іншого офіційного документу. Три пропуски без поважних на те причин дають право викладачу не допустити студента до здачі іспиту, а відправити його/її на перездачу/«талон». Пропуски відпрацьовуються у дні консультацій викладача на кафедрі (графік консультацій можна уточнити на кафедрі історії та теорії соціології, ауд. 328).

Консультації. Студенти, які бажають обговорити свою роботу, можуть отримати консультацію у визначений час і день тижня. Графік чергування викладача знаходиться на кафедрі історії та теорії соціології.

Дослідницький проект «Порівняльний аналіз соціологічних концепцій представників одного із напрямів соціології сучасного періоду». Проект передбачає вибір теми дослідження, пошук необхідної літератури, написання і презентацію роботи не пізніше як до 15 березня 2012 р. навчального семестру.

Особливості оцінювання курсу

До різновидів поточного проміжного контролю відноситься оцінювання знань студентів під час проведення семінарських занять. Тестування на семінарських занять дасть можливість присутнім на занятті студентам отримати додаткові бали. Підсумковий контроль здійснюється двічі на семестр у вигляді контрольних робіт. До комбінованої контрольної роботи включаються прості (тестування) та складні (розширені питання і вправи). Протягом семестру студенти працюють над виконанням міні проекту. Теми міні проектів не повинні дублюватися, а також не повинні співпадати у різних студентів групи.

Оцінювання під час навчального семестру повинно стимулювати студентів до систематичної праці над курсом. Застосування модульно-рейтингової системи оцінки знань дає можливість більш об’єктивно оцінювати досягненні слухачем курсу результати. Кумулятивна бальна оцінка депонується з поточних і підсумкових балів і за результатами семестру може становити не більше 50 балів, тоді як 50 балів студент може одержати на іспиті. Структура іспитового білету містить три питання для письмової відповіді. Сумарна оцінка знань студентів за підсумками семестру і з врахуванням усіх видів контролю в максимальному значенні становить 100 балів. Запропоновані форми оцінювання сприятимуть глибшому засвоєнню матеріалу та більшій об’єктивності підсумкової оцінки. Вони також дозволяють враховувати індивідуальні психологічні особливості студентів, надаючи студентам часткову можливість обирати серед запропонованих форм оцінювання ті, за допомогою яких вони можуть найкраще самовиразитися.

До іспиту студент вважається допущеним за умови набрання ним не менше 31 балів зі 50 можливих та виконання усіх передбачених навчальним планом видів робіт. Іспит проводитиметься у письмовій формі з додатковою усною компонентою.

Стобальна шкала оцінювання переводитиметься у п’ятибальну наступним чином:

Поиск по сайту: