Михайло Грушевський. Індивідуальна робота

М. Грушевський

Індивідуальна робота

з курсу: Історія України

студентки III курсу

групи 2331

Матієнко Аліни

Харків 2011

Зміст

1. Вступ

2. Михайло Грушевський

2.1. Наукова діяльність

2.2. Політичне життя

2.2.1. Революційні події 1917-1918 років

2.3. Пост-революційне життя Михайла Сергійовича

3. Висновки

4. Використана література

Вступ

Темою даної роботи є постать Михайла Сергійовича Грушевського.

Ця постать є достатньо описуваною в літературі, багато хто складав біографії Михайла Сергійовича, і частіше за все більше уваги приділяється його ідеям, його баченню історії, України і українців, їх походження (етногенезу), розвитку в часу і т. ін.

Мета роботи – розглянути діяльність М.С. Грушевського на тлі революції 1917 р., звернувши уваги на його вчинки і погляди, вчасні і позитивні дії та прорахунки.

Отже революція 1917 року — це революційні події лютого-березня 1917 року, що завершились падінням монархії у Російській імперії.

Ця революція стала поштовхом для піднесення національно-визвольного руху українського народу. В Україну звістка про повалення самодержавства прийшла на початку березня 1917 р. За ініціативою Товариства українських поступовців (ТУП) і Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП) в Києві 3 (16) березня 1917 було скликано представників політичних, громадських, культурних та професійних організацій. Цього ж дня, на засіданні делегатів, було оголошено про створення громадського комітету.

В новоутвореному комітеті не було єдиної думки щодо майбутнього статусу України. Самостійники на чолі з М. Міхновським виступали за негайне проголошення незалежності. Автономісти (В. Винниченко, Д. Дорошенко і їх прихильники з ТУПу) бачили Україну автономною республікою у федеративному союзі з Росією.

Таким чином, сформувалися два центри національних сил з різними поглядами на державно-політичну організацію. Прагнучи уникнути розколу в національному русі, керівники обох організацій погодилися на створення об'єднаної організації, яка дістала назву Української Центральної Ради. Самостійники пішли на об'єднання з федералістами, бо сподівалися, що розвиток революції приведе останніх до визнання необхідності незалежності України.

4 (17) березня 1917 у Києві на Володимирській 42, в приміщенні українського клубу «Родина» з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій (Українське Наукове Товариство, Українське Педагогічне Товариство, Товариство українських техніків і агрономів тощо) було оголошено про утворення Української Центральної Ради. Головою УЦР заочно обрано Михайла Грушевського, якого тимчасово заступав Володимир Науменко, а товаришами голови: Дмитра Антоновича і Дмитра Дорошенка.

Цього ж дня, 4 березня, УЦР телеграмою повідомила керівників Тимчасового Уряду Г.Львова і О.Керенського про своє утворення. Офіційне діловодство УЦР розпочалося 9 березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки УЦР, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд.

22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня 1917 керування перебрав М. Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху.

Михайло Грушевський

Тож хто такий був Михайло Грушевський та чому його було навіть заочно обрано головою новоутвореного керівного органу?

Поиск по сайту: