Лекція. Різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються один від одного не тільки матеріалом, розмірами та формою

Різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються один від одного не тільки матеріалом, розмірами та формою, а й кольором. Отже, колір – це одна з невід’ємних ознак предмета, причому дуже мінлива. Той самий предмет за кольором може сприйматись нашим зором по-різному – залежно від його положення в просторі, оточення, освітлення. Справжній колір предмета залежно від його просторового розташування, сили освітлення та навколишнього середовища змінюється за ясністю, кольоровим тоном та насиченістю. Наука, яка вивчає колір та його властивості це – кольорознавство. У кольорознавстві є свої закони, які слід знати щоб застосовувати їх у навчанні та житті. З фізики відомо, що якщо пропустити сонячний промінь через тригранну призму, він розкладеться на сім кольорів спектра у такій послідовності: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий. У лабораторних умовах на спектральному крузі виділяють три основних промені: червоний, жовтий, синій. Між основними променями можна побачити похідні, що утворились в наслідок злиття двох поряд розміщених основних: червоного і синього-фіолетовий, синього і жовтого- зелений, жовтого і червоного-оранжевий. Зібравши всі промені спектра в один, матимемо білий. Білий утворюється при злитті трьох основних променів (червоного, синього, жовтого) або інших поєднань:червоного і зеленого, жовтого і фіолетового, оранжевого і синього. Кольоровий круг можна поділити на теплі кольори – червоно-жовті, які нагадують колір сонця, вогню, та холодні – синьо-зелені і фіолетові, які нагадують колір води, льоду. Щоб визначити гармонійні поєднання кольорів, потрібно знати пари кольорів на спектральному крузі, які взаємно доповнюють один одного. Якщо взаємодоповняльні кольори розмістити парами, то матимемо найяскравіші контрастні поєднання теплих і холодних кольорів. Змішуванням взаємодоповнювальних кольорів на палітрі дістанемо сірий колір. У кольорознавстві всі кольори поділяють на хроматичні (всі кольори спектра) й ахроматичні(сірий, білий, чорний).

У декоративній роботі важливе місце посідає не тільки знання кольорознавства, а ще знання законів композиції.

- Закон симетрії в картині вимагає точної відповідності правої у лівої частин композиції, ніби дзеркального взаємного відображення лівої і правої частин картини(«Трійця» Рубльов, «Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі).

- Асиметрія вимагає порушення рівноваги в композиційному розміщенні об’єктів зображення. Порушення симетричної рівноваги в композиції породжує динаміку, вносить в картину елемент переживання.

- Рівновага потребує композиційної стабільності картини. Тут не потрібно дзеркальної відповідності правої і лівої частин картини, однак композиційна рівновага повинна бути. Ця рівновага може проявлятись в такому розміщенні об’єктів зображення, коли одна половина картини заповнена людьми, а інша – зображенням дерев; в розподілі тонових відношень – коли на одній половині картини верх вирішено в світлому тоні, низ – в темних тонах, а на іншій половині навпаки, верх – в темних тонах, низ – в світлих(«Сільський хресний хід на Великдень» Перов).

- Ритм в композиції створюється чергуванням одного і того ж зображення предмета, одного і того ж зображення руху фігури. Закон ритму допомагає художнику передавати в картині безперервність руху («Прогулянка ув’язнених» Ван Гог).

- Закон статики вимагає рівних спокійних рухів, ліній і мас, чіткого поділу композиції по вертикалі і горизонталі («Тайна вечеря» Леонардо да Вінчі).

- Закон динаміки навпаки вимагає різкої зміни в напрямках, руху мас, у розташуванні фігур на картині по діагоналі, спіралях, у зигзагоподібному напрямку руху(«Голубі танцівниці» Едгар Дега).

- Закон підпорядкованості другорядного головному вимагає від художника такого розташування предмета на картині, щоб один предмет привертав до себе увагу через інші, щоб всі предмети були звернені до головного («Явлення Христа народові» Іванов).

- Закон виділення зорового центру, тобто виділення головного незначним композиційним розміщенням («Граки прилетіли» Саврасов).

Тема: Показовий урок з декоративного малювання.

Мета: Спостерігати за проведенням показового уроку; визначити види роботи, прослідкувати за послідовністю виконання; виділити принципи та методи,що використовуються на уроках.

Обладнання: мультимедійний центр, зразки дитячих робіт, твори декоративного мистецтва.

Література:

1. Любарська Л.М. Образотворче мистецтво.1 кл.-К.:2007.

2. Любарська Л.М., Резніченко М.І., Протопопова О.М. Образотворче мистецтво. Підручник для 2-го класу.-К.: Форум, 2003.-127с.

3. Любарська Л.М. Образотворче мистецтво. Підручник для 3-го кл.-К.:Форум, 2003.-112с.

4. Любарська Л.М. Образотворче мистецтво. 4кл.-К.: Форум, 2004.-160с.

Поиск по сайту: