АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лекція 03.10.12

Читайте также:
  1. Лекція 04.10.11
  2. Лекція 07.11.12
  3. Лекція 1. Безпека життєдіяльності як категорія
  4. Лекція 1. Вступ. Сутність краєзнавства. Історія становлення і розвитку краєзнавства в Україні
  5. Лекція 1. Література Латинської Америки
  6. Лекція 1. Предмет, завдання та основні поняття екології. Основні поняття системного підходу в екології
  7. Лекція 1. Суть і соціальний зміст вищої освіти
  8. Лекція 1. Феномен волонтерства
  9. Лекція 10.10.12
  10. ЛЕКЦІЯ 10: НОТАРІАТ
  11. Лекція 11. Стратегії конкуренції підприємств на ринку туристичних послуг.

Злочинність як мінливе явище має ряд характеристик, що під впливом різних факторів змінюється як якісно так і кількісно. Такі хар-ки традиційно називають показниками злочинності. Показники злочинності підлягають вимірюванню для отримання уявлення про розміри, міру змінюваності злочинності у часі, просторі, величину майбутнього прояву тощо.

Вимірювання злочинності за основними показниками здійснюється через збір, накопичення та опрацювання відповідної статистичної інформації.

Субєктами реєстрації злочинів є органи МВС та прокуратури.

Джерелами статистичної інформації є:

1) Статистичні звіти відповідних правоохоронних органів про зареєтровані злочини та виявлених злочинців;

2) Статистичні звіти судових органів про кримінальні справи, розглянуті у суді та про винесені вироки;

3) Статистичні картки первинного обліку про злочин та особу злочинця;

4) показники соціально-демографічної та економічної статистики;

5) Інформація про інші правопорушення, стан фонових явищ;

6) матеріали узагальнення кримінальних справ, відказних матеріалів та заяв про вчинення злочину;

7) Результати кримінологічних, соціологічних опитувань, експериментів та спостережень.

На підставі отриманої інформації отримують статистичні дані про:

- к-сть зареєстрованих злочинів, у тому числі окремо за ступенем тяжкості, хар-ом суспільної небезпеки тощо;

- к-сть розкритих та нерозкритих злочинів;

- к-сть виявлених осіб, що вчинили злочин, у тому числі окремо неповнолітні, раніше судимі, жінок, у стані спяніння, у групі тощо;

- дані про к-сть потерпілих та хар-ер спричиненої їм шкоди;

- окремі дані про к-сть та хар-ер організованих груп та злочинних організацій тощо.

До основних показників злочинності, які піддаються кримінологічному вимірюванню відносяться рівень, динаміка, питома вага, стр-ра, географія злочинності. Окремі вчені пропонують визначати і ціну злочинності.

Рівень злочинності – визначена в абсолютних числах загальна к-сть злочинів, вчинених на певній території за певний проміжок часу та осіб, що їх вчинили.

Показник рівня злочинності не дає правильного уявлення про її реальну, фактичну поширеність на певній території, оскільки на це число впливає перш за все к-сть та віковий показник тієї території, де вимірюється рівень злочинності, для врахування показника населення на території вимірювання злочинності застосовується показник інтенсивності злочинності, що вимірюється за допомогою коефіцієнтів інтенсивності злочинності та злочинної активності.

Коефіцієнт інтенсивності – відносний статистичний показник поширення злочинності на певній території, що показує к-сть злочинів на кожні тис., 10 тис., 100 000 тис. населення.

Формула:

Кз – коефіцієнт інтенсивності дорівнює Зл (загальна к-сть злочинів) помножити на 1000/ 10 000/ 100 000 і поділити на N (чисельність населення у період вимірювання)

 

Коефіцієнт злочинної активності - відносинй статистичний показник плширеності осіб, що вчинили злочини серед начелення певної території.

Формула:

Кза дорівнює O (к-сть осіб що вчинили злочини) помножена на 1000(10 000, 100 000) і поділена на N(чисельність населення у період вимірювання).

 

Цей коефіцієнт може бути розрахованиц не на все населення вимірюваної території, а на к-сть осіб, що досягли 14 років. щ є більш коректним, оскільки кримінальна активність населення, так званого відповідального віку, є більш показовою і реально відображає таку активність.

Динаміка злочинності – показник, що відображає зміни рівня, інтенсивності, стр-ри та інших ознак злочинності протягом певного часу.

Розрізняють:

- поточний аналіз (співставлення даних за рік з даними за попередні роки);

- систематичний аналіз (співставлення даних з виділення відповідних часових періодів важливих для розвитку суспільства).

Динаміка - рух злочинності в часі в бік її зменшення, збільшення чи стабілізації.

При вивченні злочинності в динаміці обраховують так званий темп приросту, який враховує ступінь зростання та ступінь зниження злочинності і показує наскільки зріс чи знизився рівень злочинності у відповідний період відповідно з іншим періодом, який називають базою порівняння.

Визначення бази порівнння залежить від способу вимірювання динаміки.

1) Базовий спосіб – вирахування відповідного показника у кожному році заданого періоду порівняно з обраним базовим постійним роком.

2) Ланцюговий спосіб – вирахування показника кожного року, порівняно з аналогічною величиною попереднього року.

Структура злочинності – кількісно якійсний показник, який визначає співвідношення різних окремих груп злочинів, які формують види злочинності із загальним рівнем злочинності, а також окремих груп злочинців у загальній к-сті виявлених осіб, що вчинили злочин.

Структура злочинності визначається за методом порівняння згідно з яким співвідносяться кількісні та якісні характеристики окермих категорій злочинів та окремих категорій злочинців, класифікованих за різними статистичними, кримінально-правовими та кримінологічними критеріями.

Питома вага злочинності – кількісний показник, який визначає співвідношення окремих видів злочинності із загальним рівнем злочинності і вираховується за формулою:

 

Зв – к-сть злочинів певного виду

Зз- загальна к-сть злочинів

Пв – питома вага

Традиційно злочинність структурується такими підставами:

щодо злочинів: ступінь суспільної небезпеки злочинів; обєкт посягання, форма вини; ознаки співучасті та множинності злочинів, мотивація злочинної поведінки, географія злочинності і найбільша поширеність окремих видів злочинів.

щодо злочинців: вік та стать; соц статус та зайнятість; стан спяніння під час вчинення злочинів; ознаки співучасті та множинності; громадянство тощо.

Географія злочинності – так званий комплексний показник, що на основі інших показників – рівня, інтенсивності, стр-ри, динаміки відображає поширеність злочинності на вимірюваній території відповідного регіону з урахуванням адміністративно-територіальних, соціально-демографічних, соціально-економічних та інших чинників.

Ціна злочинності – показник, що відображає рівень матеріальної шкоди від злочинності, що включає к-сть потерпілих, вартість на лікування та оплату пенсійного забезпечення потрепілих, різного роду компенсаційні виплити потерпілим, у тому числі моральна шкода, економічна шкода (як прямі збитки так і втрачена вигода), а також витрати держави на боротьу зі злочинністю тощо.

Латентна злочинність – сук-ть злочинів різних видів, що були вчинені, але не стали предметом передбаченого законом реагування у вигляді порушення кримінально-процесуального провадження та притягнення винуватих осіб до відповідальності.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)