АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Співвідношення між зоряним і сонячним часом

Читайте также:
  1. Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
  2. Методи здійснення публічних видатків та проблеми співвідношення постатейного (бюджетно-кошторисного) та програмно-цільового фінансування
  3. ОДНА ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ. Хто з видатних вчених вперше в історії науки досліджував проблему співвідношення свідомого й несвідомого?
  4. Певної професійної сфери та на основі цього співвідношення входить до певної терміносистеми як її невід’ємний елемент.
  5. Поняття індивід та особистість:їхнє співвідношення.
  6. Поняття предмету злочину,співвідношення з об’єктом.
  7. Приблизне співвідношення між магнітудою за Ріхтером і максимальною інтенсивністю за шкалою МSК-64
  8. Проаналізуйте співвідношення понять «культура» та «природа».
  9. Співвідношення адміністративного затримання, приводу і доставлення.
  10. Співвідношення між філогенезом і онтогенезом
  11. Співвідношення міфологічного і філософського способу мислення

1. Справжній і середній сонячний час. Вимірювати час, ко­ристуючись зоряною добою, найпростіше, а тому дуже зручно при розв'язанні багатьох астрономічних задач. Проте повсякденний розпорядок життя людини пов'язаний з видимим положенням Сонця, його сходом, кульмінацією і заходом. Інакше кажучи, ми живемо за сонячним часом.

Проміжок часу між двома послідовними однойменними кульмі­націями центра диска Сонця на одному і тому ж географічному мери­діані називається справжньою сонячною добою.

За початок справжньої сонячної доби на певному меридіані прий­мається момент нижньої кульмінації Сонця (справжня північ). Але тривалість справжньої сонячної доби не є постійною величиною.

Це пов'язано з двома причинами: по-перше, Земля впродовж року рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті, тобто нерівномірно, а отже, нерівномірним виявляється і видимий річний рух Сонця серед зір; по-друге, Сонце рухається не вздовж небесного екватора, а по екліптиці, нахиленій до небесного екватора під значним кутом.

Через непостійність тривалості справжньої сонячної доби користу­ватися справжнім сонячним часом Т у побуті дуже незручно. Адже

 

Для всіх пунктів, розташованих на одному меридіані, місцевий час буде однаковим. Для пунктів, розташованих на різних меридіанах, він буде різним. Це викликає певні незручності. Якщо в минулому можна було користуватись місцевим часом, то сьогодні у зв'язку з не­обхідністю складати графіки руху поїздів, літаків тощо виникла потре­ба впорядкування лічби часу.

У 1884 р. Міжнародна конференція представників 26 держав прий­няла систему поясного часу. Земну кулю умовно було поділено ме­ридіанами на 24 годинних пояси з нумерацією від 0-го до 23-го, так що ширина поясу по довготі дорівнює 15°. Через середину кожного годин­ного поясу проходить центральний меридіан цього поясу.

Місцевий час центрального меридіана поясу Тп називається пояс­ним часом.

Гринвіцький меридіан, який проходить через Гринвіч (передмістя Лондона), є центральним для нульового годинного поясу. Центральний меридіан першого годинного поясу лежить східніше від Гринвіча на 15° або на 1 годину за часом, (проходить він в 45 км на схід від Праги). Централь­ний меридіан другого годинного поясу знаходиться на схід від Гринвіча на 30° або на 2 години за часом (західні передмістя Києва) і т.д.

 

 

Мал. 6.1. З'ясування різниці тривалості сонячної (ліворуч) і зоряної доби

У день весняного рівнодення, 21 березня, центр диска Сонця збігається з точкою весняного рівнодення саме в момент її верхньої кульмінації. Впродовж наступної доби, до полудня 22 березня, Сонце

 

1. Що таке середнє сонце і чому виникла потреба вводити це поняття?
2. За яким принципом здійснений поділ земної кулі на годинні пояси?
3. Коли сонячний і зо­ряний годинники показують однаковий час, і коли різниця їхніх показань дорівнює 12 год?
4. Як знання зоряного часу полегшує вивчення зоряного неба7

6.1. * Обчисліть зоряний час на 20 год поясного часу 31 грудня поточного року і визначте, які сузір'я перетинають у цей момент південну частину меридіана.

6.2. * Зробіть такі ж розрахунки на б год ранку 1 січня наступного року.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)