 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Школи китайської філософії
| № з/п | Назва школи | Засновник школи | Класичні твори | Головна ціль і ідеї вчення | Вищі цінності |
| 1. | Школа (Цзя) конфуціанців (книжників, служилих людей (жу цзя)) | Кун Фу-цзи (551-479 до н.е) – учитель Кун, латинізована передача Конфуцій | «Лунь Юй» (Бесіди та вислови) | Сприяти благополуччю суспільства, яким керує держава, і тим самим підтримці світової гармонії. | У етиці провідна ідея - управління на основі чесноти. моральна норма цінується вище правовою. Головна сила правителя - етична - благий приклад |
| 2. | Школа даосів, Великого шляху, шляху і сили (Дао де цзя) | «Дао де цзин», «Чжуан-цзи» | Дотримання Шляху, привести себе і своє життя у відповідність загальному космічному закону, природному ходу речей | Світоспоглядання,містичність, екзистенціальність, зосередження на питаннях життя, безсмертя. Проповідується даосизмом «благородне не діяння» - принцип «у вей», як спосіб єднання із Всесвітом.Даоси вважають, що найкраще суспільство – це те суспільство, де люди живуть просто, не користуються результатами цивілізації, щодо правителя, то люди тільки знають те, що він є. | |
| 3. | Школа Чань-буддизма (Чань-цзу). Китайський буддизм | Бодхідхарма (VI ст.). В китайській транскрипції – Путідамо, скорочено Дамо. | Ототожнення нірвани і сансари, звичайна свідомість – це і є істина. прозріваючи свою природу, людина стає Буддою, нірвана (непань) досягається раптово, як осяяння, а спонтанне переживання життя, особливого роду незацікавлена діяльність - недіяння (у вей). | Цінність життя в світі | |
| 4. | Натурфілософи (Іньян цзя) | Цзоу Янь | Розробили числову методологію - нумерологію на основі концепції 2-х загальних протилежних початків «інь» і «ян» і 5-ти першоелементів (вода, земля, дерево, вогонь, метал). | Цінність «ці», власне ієрогліф «ці» першопочатково позначав «повітря», «дихання», пізніше стали його розуміти як «Дух», «структуру», «життєву силу», «пневму» | |
| 5. | Школа легістів (Фа цзя) | Фа цзя | обґрунтували необхідність встановлення всевладдя державного закону і жорсткої централізованої влади | Цінність обов’язку, закону, порялку | |
| 6. | Моісти (Мо цзя) | Мо Ді (468-376 рр.) | Розвивали ідеї загальної любові (цзянь ай) і благополуччя, взаємної користі, прагматичної доцільності | Цінність любові, соціальність, доцільність (рос. целесообразность) | |
| 7. | Номиналісти (школа імен – Мін цзя, букв. ті, що оперуть назвами) | Мін цзя | Зосереджували увагу на логіко-гносеологічних дослідженнях, особливо - на питанні про співвідношення понять-імен і «реалій» | Цінність розуму, знання, життя |
Поиск по сайту: