АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вчення про предестинацію Августина

Читайте также:
  1. I. Вивчення нового матеріалу
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  4. III. Вивчення нового матеріалу
  5. III. Вивчення нового матеріалу
  6. IV. Вивчення нового матеріалу.
  7. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ НАВИЧКИ,НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (міждисциплінарна інтеграція)
  8. Базові знання, вміння, навички, які необхідні для вивчення теми.
  9. В) вчення Платона та неоплатоніків
  10. Вибір теми, підбір та вивчення літератури
  11. Вивчення іноземних мов як одна з умов соціалізації
  12. Вивчення й оцінка КІСП

Предестинація – це напередвизначення. У християнстві означає, що доля людини вже наперед визначена Богом і наперед визначено, чи обрана вона і чи спасеться. Проблема напередвизначення в богословській літературі часто висвітлюється через використання термінів "Божественний промисел", "Боже провидіння", "предестинація". У вченні Августина про напередвизначеність епіцентром внутрішніх переживань людини постають її духовні пошуки істини та переживання моментів індивідуального ставлення до Бога, який передвизначив вибраних до спасіння й наділив їх своєю благодаттю. Людина повинна прагнути до пізнання себе, оскільки саме у внутрішній людині, у її безсмертній душі криється істина й образ Бога, від якого повністю залежна душа. Розглядаючи співвідношення напередвизначення (Божественного промислу) та волі людини, у філософії Августина прослідковуються суперечливі орієнтири. Людина без Божої благодаті, що направляє на добро, не може позбутися гріховних спонук, але "непідвласне людині те, що приходить їй у голову", а гріхи та зіпсутість натури людської, за Августином, Божественне провидіння виправляє й вирівнює війнами.

Тобто, вчення Августина про предестанацію говорить, що є люди, наперед визначені до спасіння. Але ті, що не визначені до спасіння, не обов’язково визначені до загибелі. Їм потрібно багато молитися, щоб отримати Божу благодать і позбутися гріха. Тут же в пригоді стає Церква (представник Царства Божого на землі). Августин суперечить сам собі, бо то говорить, що джерелом зла є людина з її свободою волі, то каже, що "непідвласне людині те, що приходить їй у голову". Зрештою, Августин вважає таку нерівність між людьми (одні вибрані до спасіння, а інші - ні) нормальним явищем. Це – ідея нерівності.

66. Августинове тлумачення проблеми співвідношення волі людини і волі Бога: проблема божественної благодаті.

Августин стверджував, що «для Бога нема нічого неможливого» і що «Бог визначає все». Більше того – Він вже має для кожної людини свій план. Божа благодать вже наперед визначена для конкретних людей (предестинація), інші мусять її здобувати самостійно. Воля людини(свобідна воля) – вибирати між добром і злом. Божа воля – визначати все у світі, навіть долю людини.

У творі «Про свободу волі» Августин вводить концепцію волі. Він пише, що воля, яку він вважає першою причиною гріха, сама не є нічим спричиненою. «Яка причина волі взагалі може бути, – риторично питає він, - окрім самої волі?» Отже, людина має свободу волі. Вона також, як він думає, є тим компонентом нашого існування, що робить нас суб’єктами моралі, здатними на гріх, але також здатними до моральних чеснот. Августин намагався пояснити, як милість Божа може впливати на людську волю, не порушуючи її свободи.. Спроби Августина показати, що всезнання Бога сумісне зі свободою волі, найбільш наочні у Книзі 3 його «Про свободу волі».

Ще один твір Августина, де він роздумує про людську і Божу волю – «Про дух і лист».


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)