|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Зріла схоластика. Тома АквінськийЗріла схоластика (XII—XIII ст.) розвивалася в середньовічних університетах, її центром визнається Паризький університет, де культивувався платонізм, який поступово витіснявся арістотеізмом. В цей період домінують вчення Томи Аквінського, учня Альберта Великого, який багато в чому будує свою систему на вченні Арістотеля. Святи́й Тома́ (Фома, Томас) Акві́нський (1225— 7 березня 1274 р) — один з найвизначніших та найвпливовіших філософів і теологів в історії, засновник теологічної школи томізму, святий католицької церкви. Монах-домініканець. Як видатний вчитель Християнської церкви, він також є головним представником філософії Високого Середньовіччя — філософської схоластики. Тома Аквінський залишив після себе фундаментальну працю, що мала вплив на виникнення неотомізму та неосхоластики і досі має важливе теологічне та філософське значення. Тома Аквінський створив своєрідну енциклопедію католицького богослов'я «Сума теології», в якій усі питання пізнання природи і суспільства розглядалися з позицій теологічного раціоналізму. Висуваючи ідею гармонії віри і розуму, він намагається підкорити науку богослов'ю, а тому розрізняє істини розуму та істини одкровення, вважаючи останні недоступними розуму, підвладними лише душі (вірі). Антропологія Томи Аквінського. Людина як compositum душі і тіла. Августин говорив, що тіло відкидається, але його не можна відкидати. Тома говорить про з’єднання душі і тіла. Людина без душі – труп, а без тіла – привид. Наголошує, що душа і тіло – це спосіб поєднання, тіло животвориться душею. Тіло причетне до суті духовної діяльності людини. Людина не тільки душа. Душа – не лише двигун тіла, а її субстанціальною формою. Людська особистість є найдосконалішою в людській природі. У всіх людей інтелект є єдиним, лише у Богові інтелект є сутністю, а в людини - лише потенціал сутності. Не інтелект мислить, а людина. Томі вдалося примирити Арістотеля з Христом і це виправдання було справжнім переворотом. Докази існування Бога - це теж мислення Арістотеля. Томізм важко уявити без Арістотеля. П’ять раціональних доказів буття Божого у теології Томи Аквінського. Т.Аквінський вважав, що можна довести буття Бога і запропонував п'ять доведень, які стали класичними у західноєвропейській теології: Оскільки все в світі рухається, то має бути «першодвигун», або «першопоштовх» руху — Бог. Всі явища і предмети мають причину свого виникнення та існування. Першопричиною усього є Бог. Все в світі існує не випадково, а з необхідністю. Ця необхідність — Бог. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |