АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Семінарське заняття №2. Тема: “Основи бібліографічної культури”

Читайте также:
  1. Відкрите заняття проводилося у зв’язку з участю у конкурсі на посаду доцента кафедри алгебри, геометрії та математичного аналізу.
  2. Друге заняття
  3. ЗАГАЛЬНІ Методичні рекомендації до вивчення тем, що виносяться на семінарські заняття та на самостійну роботу.
  4. Заняття 1
  5. ЗАНЯТТЯ 1
  6. Заняття 1-2
  7. Заняття 10
  8. Заняття 11
  9. Заняття 12
  10. Заняття 13
  11. Заняття 14
  12. Заняття 15

Тема: “ Основи бібліографічної культури

Мета: ознайомитися з основними правилами та прийомами бібліографічного пошуку. Отримати та закріпити уміння знаходити і описувати необхідну літературу.

Обладнання: навчальні підручники, картки із завданням.

Основні поняття теми: види каталогів, апарат книжки, система пошуку літератури, правила опису літератури.

Хід заняття:

1. Екскурсія до читального залу. Лекція бібліографа.

2. Виконання практичного завдання.

Питання для обговорення:

1. Каталоги та їх види.

2. Поняття про апарат книжки.

3. Система пошуку літератури.

4. Правила опису літературних джерел.

Основна література:

1. Введение в специальность: Учебное пособие для студентов пед. ин-тов./ Под. ред. Рувинского В.И. - М.: Просвещение, 1988.- 207с.

2. Гецав Г.Г. Работа с книгой: рациональные приемы. - Мн.: Польша, 1989. - 175 с.

3. Лесин В.М. Як працювати з книгою. - К.: Вища шк., 1989.- 71 с.

Короткий зміст теми:

1. Вам потрібно відшукати необхідну книжку в бібліотеці. Для цього слід звернутися до алфавітного каталогу. В ньому картки на всі наявні в бібліотеці книги розміщено за алфавітом прізвищ авторів, а коли це колективні твори чи збірники - за алфавітом назв. При чому враховано місце в алфавіті не тільки першої букви, а й наступних. Коли книгу написали кілька авторів, місце картки в каталозі визначається переважно за прізвищами перших авторів.

Коли ви знайшли в каталозі картку на потрібну книжку, треба заповнити на спеціальному бланку замовлення на неї. В ньому вказується авто р, назва книжки і її інвентарний номер, що складається з букв і цифр, зазначених на каталожній картці.

Якщо списку літератури до теми у студента немає, потрібні книжки він може знайти за систематичним каталогом, в якому є рубрики з усіх галузей знань. Картки у ньому розташовані відповідно до галузей науки. Розташування наук та їх класифікаційні індекси за новою бібліотечно-бібліографічною класифікацією такі:

А

Б - Природничі науки. Природничі науки в цілому

В - Фізико-математичні науки

Г - Хімічні науки

Д - Науки про Землю (геодезичні, геофізичні, геологічні та географічні)

Е - Біологічні науки

Ж/О - Техніка. Технічні науки

П - Сільське й лісове господарство. Сільськогосподарські й лісогосподарські науки

Р - Охорона здоров'я. Медичні науки

С - Суспільні науки в цілому

Т - Історія. Історичні науки

У - Економіка. Економічні науки

Ф - Комуністичні і робітничі партії. Суспільно-політичні організації трудящих

X - Держава і право. Юридичні науки

Ц - Воєнна наука. Військова справа

Ч - Культура. Наука. Освіта.

III - Філологічні науки. Художня література

Щ - Мистецтво. Мистецтвознавство

З - Релігія. Атеїзм

Ю - Філософські науки. Психологія

Я - Література універсального змісту.

У кожній з названих галузей виділяються окремі науки, які до неї входять.

У середині рубрики каталогу бібліографічні картки на книги розміщаються так: спершу твори класиків, потім постанови уряду, а далі вся інша література за роками в обернено хронологічному порядку. При систематичному каталозі є алфавітно-предметний покажчик, в якому вміщено за алфавітом перелік тем і питань, з яких підібрана література. У наукових бібліотеках є ще картотеки газетних і журнальних статей, краєзнавчих матеріалів.

2. Роботу з книгою треба розпочинати з ознайомлення з нею(обкладинка). Це дасть загальну уяву про основну ідею та тему цієї книги, про особливості викладу матеріалу, стиль, сприятиме плануванню подальшої роботи, раціональному розподілу часу, вибору найдоцільнішої форми записів змісту прочитаного.

Ознайомлення з книгою починається з її титульної сторінки, де звичайно вказується прізвище автора, назва, черговість видання, місто, видавництво, рік публікації.

До початку роботи з книгою треба ознайомитися з її апаратом. Апарат книги (від лат. – пристосування) – це науково-довідникові матеріали, що їх автор, упорядник чи редактор додають, щоб проінформувати читачів про зміст і структуру книги, щоб пояснити важкі для усвідомлення місця, охарактеризувати згадувані події й осіб, вказати використану літературу тощо. Складниками апарату книги є: анотація, передмова та вступна стаття, примітки й коментарі, словник важко зрозумілих слів, післямова, бібліографічна довідка про автора, покажчики, список літератури, резюме, зміст.

Анотація (від лат. – позначаю), як правило вміщується вона на звороті титульної сторінки. Анотація - це стисла характеристика змісту книжки з вказівкою, на яких читачів вона в першу чергу розрахована.

Передмова або від автора, або звернення автора до читачів – до книги пишеться її упорядниками, редакторами, перекладачами або авторами. У передмовах часто характеризуються історичні обставини та факти особистого життя автора, що спонукали до написання книги.

Вступна стаття, як правило, визначається більшим, ніж передмова, обсягом і глибшим оглядом тих проблем, які ставляться й розв’язуються в книзі. її завдання – підготувати читача до ґрунтовного зрозуміння та засвоєння матеріалу.

Іноді замість передмови в кінці книги вміщується післямова, яку пише сам автор, упорядник, перекладач чи редактор. За змістом вона близька до передмови, але тому, що читають її переважно тоді, коли твір чи книгу вже прочитано, в ній відсутні поради, як їх слід читати. Завдання післямови - дати відповіді на ті запитання, які можуть виникнути в процесі читання, доповнити, показати значення книги в сучасному житті.

У наукових збірниках в кінці або на початку кожної праці іноді подається резюме (від фран. - стислий висновок) - перелік її основних положень.

Іноді в кінці книги вміщують коментарі (від лат. – тлумачення) – додаткові відомості про згадувані у книзі події, історичних діячів, митців тощо. Розрізняють історико-літературні, текстологічні, реальні й лінгвістичні (мовні) коментарі. У коментарях звичайно вказується джерело даної публікації, йдеться про зміни, які вносили в текст сам автор або редактор. Історико-літературний коментар інформує про час написання та видання, безпосередній привід до створення книги, умови. написання тощо.

У реальному коментарі даються фактичні довідки про час і місце описуваних автором подій, розшифровуються наявні в книзі алегорії та натяки, даються пояснення про згадуваних людей, організації тощо.

Лінгвістичний коментар - це переклад вжитих автором іноземних слів, тлумачення застарілих чи малозрозумілих висловів також може подаватися чи в кінці сторінки під основним текстом, чи в кінці книги.

Подібну до коментарів роль відіграють авторські чи редакційні примітки, що подаються або в кінці твору, або внизу сторінок – як виноски. Вони додатково роз’яснюють певні положення книжки чи доповнюють текст.

Книжки мають також таки елементи, які орієнтують читачів у їх змісті, сприяють швидкому знаходженню потрібних відомостей. Це зміст книги та різні покажчики. Звичайно книжки діляться на глави, розділи, підрозділи, що часто мають свої назви. Наведені в змісті, вони орієнтують читача в структурі, проблематиці й тематиці книги. Іноді додається ще й алфавітний покажчик творів, який дає змогу швидко знайти потрібний твір. Предметні покажчики орієнтують у термінах і поняттях, витих у книзі.

У збірниках творів, антологіях, збірниках, монографіях та дослідженнях вміщують іменні покажчики. Вони допомагають знаходити ті сторінки, на яких йдеться мова про певних людей, іноді в них наводяться їхні імена та по-батькові, дати життя, важливі факти біографії, назви основних творів тощо. Бувають ще покажчики географічних назв, періодичних видань, ілюстрацій, псевдонімів тощо.

У підручниках, у книгах на суспільно-політичні теми і в дослідженнях з різних галузей науки в кінці часто подаються списки літератури з відповідних питань.

Треба навчитися вільно використовувати матеріали, що становлять апарат книг.

3. Наведемо зразки опису джерел у списку літератури.

Опис книжок

Педагогічна майстерність: Підручник/ І.А.Зязюн, Л.В.Крамущенко, І.Ф.Кривонос та ін.; За ред.І.А.Зязюна. – К.:Вища шк.,1997. – 349 с.

Опис статті

Музика О.Л. Технічна обдарованість: ціннісна регуляція розвитку// Обдарована дитина.– 2002.– №2.– С. 17–23.

Завдання для практичної роботи:

Зробити опис запропонованої літератури. Використовуючи алфавітний та систематичний каталог підібрати літературу до теми реферату.

Запитання для самоконтролю:


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)