Консультація ІППВ т. 11 Державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування

1. Вчення утопічного соціалізму

Перший утопічний опис уявної держави зробив представник політико-правової думки Стародавньої Греції Платон у діалозі "Тімей" та в "Республіці", де містилися принципи суспільного благоустрою.

Певний внесок у розвиток ідей утопізму зробив представник німецької Реформації Томас Мюнцер (близько 1490-1525), головними аспектами суспільного ідеалу якого була ліквідація експлуатації, соціальної нерівності, реформування системи влади, послаблення впливу церкви на суспільне життя та встановлення справедливого державного устрою - "християнського союзу та братства".

У XVI-ХУП ст. з'явилися класичні твори утопічного соціалізму", авторами яких були Томас Мор і Томмазо Кампанелла. Державний діяч Англії Т. Мор (1478 - 1535) у державно-правовій концепції "Утопія" піддав критиці монархію та і економічну основу - приватну власність і запропонував політичний устрій майбутньої ідеальної держави, в якій ліквідація приватної власності приводить до встановлення рівності всіх, громадян. Головним аспектом такого суспільства мала бути обов'язковість праці. Мислитель пропонував, щоб усі посадові особи держави обиралися та були підзвітними народові. Найважливіші проблеми мали обговорюватися всіма жителями Утопії.

Утопічні ідеї Т. Мора розвивав через століття італієць Т. Кампанелла (1568-1639) у праці "Місто Сонця". Він підтримав свого попередника, визначаючи приватну власність першоджерелом суспільної нерівності і кривди, а ідеальним бачив такий державний устрій, який ґрунтується на загальній власності людей та спільній власності на засоби виробництва.

До того ж у проекті ідеальної держави передбачалася загальна власність на одяг та особисті предмети. Праця в місті Сонця мала загальнообов'язковий характер, причому робочий день складав усього чотири години. Виховання й навчання тут також були тісно пов'язані з працею.

У місті Сонця встановилася повна рівність між чоловіками й жінками. Французький мислитель Жан Мельє (1664-1729) запропонував концепцію "Заповіт", де в дусі реформаторства розвінчував гнобительську роль католицького Риму, зазначав, що релігія дуже тісно пов'язана з політикою і залишає поза увагою те, що в реальному житті нерівність закріплюється законодавче.

Мислитель запропонував картину ідеального суспільства, де всі зрівнюються у правах і привілеях. Усіх людей об'єднує ідея загального блага, всі вони працюють під керівництвом мудреців.

Ж. Мельє першим запропонував насильницьку зміну форми державного устрою та правління, причому вважав це можливим не лише у Франції, а і в усьому світі.

Своєрідною була, державно-правова концепція соціаліста-утопіста Франції XVIII ст. Мореллі, побудована на засадах природного права. Приватна власність сприяла економічній, а потім і політичній нерівності людей.

Вихід із ситуації, що склалася, Мореллі вбачав у скасуванні приватної та поверненні до загальної власності. У творі "Кодекс природи" мислитель визначив спосіб повернення до рівності - прийняття досконалого законодавства, узгодженого з законами природи.

Приблизно такими ж були погляди ще одного французького мислителя Габріеля Боно де Маблі (1709-1785)

Побудова суспільного ідеалу Г.- Б. де Маблі - суспільства рівних, у правах, і власності людей - можлива за умови просвіти всіх громадян і скасування приватної власності. Необхідною умовою для цього є схвалення законів, які обмежують багатство, регламентують розмір земельних ділянок, що знаходяться у власності окремих людей, обмеження торгівлі.

Необхідно зазначити, що поряд із явно утопічними у Г.- Б. де Маблі були і раціональні ідеї. "Серед них - думки про те, що народ є єдиним носієм суверенітету і законодавцем; про необхідність поділу державної влади, причому виконавча влада повинна бути підзвітною законодавчій.

Характерними для вчень утопічного соціалізму були недостатня увага до правових і державних інститутів, однобічність, спрощене сприйняття дійсності та вирішення проблем майбутнього суспільного розвитку. Це мало місце у творчості французьких мислителів Анрі де Сен-Сімона (1760-1825), Шарля Фур'е (1772-1837) та англійського вченого Роберта Оуєна (1771-1858).

Апрі де Сен-Сімон уважав, що сприяють прогресові суспільства, на думку Анрі де Сен-Сімона, є викуп земель у власників, скасування соціальних привілеїв, що передаються у спадок, відсторонення від влади феодалів і представників середнього класу - юристів і військових та залучення до управління державними справами промисловців, які, на. його думку, можуть працювати в інтересах народу.

Своєрідним було вчення Ш. Фур'є. Він гадав, що відповідно до універсального "закону тяжіння й притягання" у природі все поступово рухається і розвивається: матеріальний світ, органічний, тваринний і соціальний.

Ш. Фур'є піддав критиці сучасну йому державу, вважаючи, що останні досягнення людства завдали йому шкоди. Розвиток промисловості й торгівлі привів до обмеження: свободи, до стану війни між індивідом і колективом, до встановлення тиранії індивідуальної власності над масою.

Життя людей, на думку, мислителя, зміниться на краще, якщо основою суспільства стануть асоціації - промислово-споживчі товариства, до складу яких входитимуть представники різних соціальних груп. Асоціації, власне, заступлять державу з її інститутами і складатимуться з фаланг приблизною кількістю до 1600 осіб у кожній, будучи автономними і незалежними одна від одної. Центральна влада та її апарат не матимуть права втручатись у внутрішнє житія фаланг.

Англійський мислитель Р. Оуен розроблення теорії свого суспільного ідеалу.

Становлення капіталістичних відносин, на думку Р. Оуена, негативно вплинуло на формування характеру людей, сприяло падінню моральних засад суспільства, неосвіченості й невігластву, поширенню розпусти. Головним чинником, який негативно впливає на формування характеру, є приватна власність.

Кінцевою метою утопічних міркувань Р. Оуена був "новий моральний світ", який складався з окремих комун, що об'єднували до 3000 осіб і забезпечували себе самі. Ці комуни формувались у федерації національного масштабу, а потім об'єднувалися в міжнародному масштабі. У комунах запроваджувалися колективні праця і власність, рівність прав та обов'язків людей.

Комуна перебирала функції виховання її навчання, забезпечення старих і хворих, своїх членів. Завдяки запровадженому в комунах порядку відпала необхідність такого соціального інституту, як покарання.

На відміну від своїх попередників, Р. Оуен робив спроби втілити свою утопічну доктрину в життя: спочатку на ткацькій фабриці у Нью-Ланарці в Шотландії, де він був управляючим із 1800 р., а згодом у Великобританії та США, де заснував дослідні комуни, але ці спроби скінчилися поразкою.

Ідеї утопічного соціалізму не обминули й соціально-політичну думку Росії. Утопічною була концепція держави Олександра Івановича Герцена (1812-1870). В 1848р. розробив власну теорію "російського соціалізму". Основою російського соціалізму, на думку мислителя, мала стати сільська "община". Головні умови досягнення його соціального ідеалу визволення селян, передача земель у володіння "общини".

Значною мірою утопічними були також погляди російського письменника М.Г. Чернишевського (1828-1889), викладені, ним в основному в романах "Що робити?" і "Пролог".

Важливою умовою створення основного суспільногоустрою Чернишевський вважав розвиток виробництва, пропонував конфісковувати землю в поміщиків, передавати її селянам, створювати і фінансувати на державному рівні промислово-рільницькі товариства.

Поиск по сайту: