Структура групи рахунків, де обліковують боргові цінні папери в портфелі банку до погашення

Придбані боргові цінні папери первинно оцінюють і відображу­ють у бухгалтерському обліку за собівартістю (у розрізі таких скла­дових: номінальна вартість, дисконт або премія, сума накопичених процентів на дату придбання). Комісійні витрати та інші витрати, пов’язані з придбанням боргових цінних паперів, збільшують суму премії (дисконту) на дату їх придбання.

Відображення в бухгалтерському обліку операцій із придбання, нарахування доходів за борговими цінними паперами в портфелі до погашення здійснюється аналогічно до порядку обліку вказаних опе­рацій за цінними паперами в портфелі на продаж.

На дату балансу боргові цінні папери в портфелі до погашення відображують за амортизованою собівартістю із застосуванням ме­тоду ефективної ставки процента. Також банк повинен на дату ба­лансу визначати втрати від зменшення корисності боргових цінних паперів.

Банк постійно на дату балансу має оцінювати свій намір та здат­ність утримувати цінні папери до погашення. Переведення цінних паперів із портфеля до погашення до портфеля на продаж можливе, якщо в банку виник сумнів щодо здатності утримувати цінні папери До терміну погашення, і це було пов'язано, зокрема:

- з погіршенням кредитоспроможності емітента;

- зміною податкового законодавства;

- об'єднанням або ліквідацією банку;

- зміною законодавства та регулятивних вимог;

- зміною вимог до капіталу;

- збільшенням ризиків.

Під час погашення боргових цінних паперів емітент сплачує но­мінальну вартість цінних паперів, а також проценти (за купонними Цінними паперами) за період між датою останньої сплати купона та датою погашення. Облік нарахованих доходів за цінними паперами в портфелі банку до погашення здійснюється аналогічно бухгал­терському обліку нарахованих доходів за борговими цінними папе­рами в портфелі на продаж. На дату погашення цінних паперів сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована.

У разі настання строку погашення цінних паперів у бухгалтерсько­му обліку здійснюються такі проведення:

Дт Рахунки для обліку грошових - коштів, поточний рахунок (емітента)

Кт Рахунки для обліку цінних паперів у портфелі до погашення (1420-1424, 1440, 3210--3214) - на номінальну вартість цін­них паперів

Кт Рахунки для обліку нарахованих доходів за цінними папе­рами в портфелі до погашення (1428, 1448, 3218) - на суму нарахованих процентів.

Якщо за погашеними цінними паперами раніше було сформова­но резерв під зменшення їхньої корисності, то здійснюють такі бух­галтерські проведення:

Дт Рахунки для обліку резервів під знецінення цінних паперів у

портфелі до погашення 1(1491, 3290)

Кт Рахунки для обліку відрахувань у спеціальні резерви (7704)

- зменшення суми сформованого резерву.

У разі непогашення в термін цінних паперів або процентів за ними банк зобов'язаний визнавати За такими цінними паперами зменшення корисності. Боргові цінні папери, що не погашені у ви­значений емітентом термін, обліковують за окремими аналітичними рахунками балансових рахунків з обліку цінних паперів.

У разі необхідності продажу значної суми інвестицій, утримуваних до погашення, цінні папери а портфеля банку до погашення мають бути переведені в портфель на. продаж. У такому разі банк має анулювати портфель до погашення шляхом переведення залишку ін­вестицій у портфель на продаж.

Не є порушенням намірів утримувати портфель до погашення, якщо продаж цінних паперів з портфеля до погашення був здійсне­ний у таких випадках:

- не більше ніж за три місяці до дати погашення;

- після того, як отримано в основному всю початкову вартість фі­нансової інвестиції у формі планових платежів або передоплати;

- значного погіршення кредитоспроможності емітента;

- реорганізації емітента;

- змін законодавчих або регулятивних вимог;

- значного підвищення регулятивних вимог до капіталу;

- у зв'язку з непередбаченою подією, яка відбулася з незалеж­них від банку причин, яка не повторюється і стосовно якої є докази, що банк не мав змоги її спрогнозувати.

До інвестицій в асоційовані та дочірні компанії належать акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком емітентів, які від­повідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, за винятком таких цінних паперів, що придбані та утримуються ви­ключно для продажу протягом 12 місяців із дати придбання.

Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії первинно оцінюють і відображають у бухгалтерському обліку за собівартістю. Витрати на операції, пов'язані з придбанням інвестиції, збільшують суму такої інвестиції на дату її придбання.

Інвестиції в асоційовані компанії обліковують за методом участі в капіталі.

За інвестиціями в дочірні компанії, облік яких здійснюється за собівартістю з урахуванням зменшення корисності, інвестор складає консолідовану фінансову звітність.

Якщо вартість придбання інвестиції в асоційовані та дочірні компанії перевищує частку банку-інвестора в справедливій вартості чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань) на дату придбання, то виникає гудвіл. Гудвіл обліковується як скла­дова вартості інвестиції та оцінюється за собівартістю з урахуванням зменшення корисності. Банк має щорічно здійснювати перевірку гудвілу на зменшення корисності.

Якщо частка банку в справедливій вартості придбаних чистих активів (придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань) переви­щує вартість придбання інвестиції в асоційовані та дочірні компа­нії на дату придбання, то виникає негативний гудвіл. За наявності негативного гудвілу банк має перевірити ідентифікацію та оцінку ідентифікованих активів і зобов'язань та оцінку вартості придбання. Негативний гудвіл у повній сумі має бути визнаний доходом під час первинного визнання інвестиції.

Інвестиції в асоційовані компанії можуть бути переведені:

- в інвестиції в дочірні компанії;

- у портфель на продаж.

Інвестиції в дочірні компанії можуть бути переведені:

- в інвестиції в асоційовані компанії;

- у портфель на продаж.

Інвестиції в асоційовані та дочірні компанії відображають у бух­галтерському обліку відповідно за рахунками розділів 41 і 42 Плану рахунків:

Поиск по сайту: