Диспансерний нагляд

Здійснюється педіатром та хірургом за місцем проживання не менше 2 разів на рік.

Проводиться:

-контроль загального аналізу крові (показники кількості лейоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, рівень гемоглобіну, гематокриту);

-контроль біохімічного аналізу крові (рівень білірубіну, АЛТ, АСТ, тімолова проба, лужна фосфатаза, альфа-амілаза);

-ФЕГС;

-УЗД.

ПРОТОКОЛ

Лікування гострого апендициту у дітей

I.Шифр МКХ-10 – К 35.0

II. Назва захворювання (клінічні форми):

1) гострий катаральний апендицит– паросток виглядає гіперемованим, набряклим

2) гострийфлегмонозний апендицит – паросток покритий фібринозно-гнійним шаром, в порожнині очеревини є гнійний вміст

3) гострийгангренозний апендицит – на стінці паростка є ділянки гангрени

4) перфоративний апендицит – стінка паростка має перфоративний отвір, вміст в порожнині очеревини гнійний

Апендикулярний інфільтрат.

Ш. Діагностика на догоспітальному етапі:

1) збір анамнестичних даних (болі в животі, блювота, підвищення температури, неспокій або збудженість, відмова від їжі); обов’язково уточнюється давність захворювання;

2) пальпація живота – локальний біль у правій здухвинній ділянці або зправа від пупка, напруження м’язів у цій ділянці, позитивні симптоми подразнення очеревини;

3) загальний аналіз крові – лейкоцитоз з нейтрофільним зрушенням вліво.

У дітей молодшого віку гострий апендицит може проявлятися різким занепокоєнням, високою температурою тіла, багаторазовою блювотою, проносом.

Усі діти до 3-х років з болем в животі повинні направлятися в хірургічний стаціонар.

IV. Терапія на догоспітальному етапі:

1) діти з підозрою на гострий апендицит у більшості випадків на догоспітальному етапі не потребують лікування;

2) транспортування дітей з попереднім діагнозом „гострий живіт” тільки на ношах або на руках батьків;

3) при наявності блювоти – зондування шлунка;

4) з метою виключення нозологій, в основі яких лежить спастичний компонент (синдром подразненого кишечника, гастродуоденіт, коліт, доліхосігма), досвідчений лікар може призначити спазмолітики: но-шпа, платифілін, атропін, папаверін у вікових дозах на тлі обов’язкового подальшого спостереження

5) при наявності тяжкого стану і загрозі погіршення його під час транспортування – дитині необхідно провести інфузійну дезінтоксикаційну терапію з включенням антибактеріальних препаратів.

Застосуваннязнеболюючих ліків, прикладання грілки протипоказано.

V. Діагностика на госпітальному етапі

Поиск по сайту: